Справа № 201/8341/2019
Провадження № 1кп/201/233/2020
25 червня 2020 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська об'єднане кримінальне провадження № 12019040650001733, № 12019040650001885 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська, , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, має неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
-05.07.2012 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 2 місяці, звільнений із зали суду у зв'язку з відбуттям строку покарання;
-05.12.2017 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
-15.08.2019 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ч.1 ст.71 КК України до 4 років та 1 місяця позбавлення волі;
-23.09.2019 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяці позбавлення волі,
у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
ОСОБА_3 27.06.2019 близько 11-00 год., знаходячись біля будинку № 13 по вул. Ливарній, в м. Дніпро, перебуваючи на лавочці разом із раніше знайомою ОСОБА_6 , помітив, що остання має при собі жіночу сумку, в якій знаходяться грошові кошти , які визначив об'єктом свого злочинного посягання.
Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 дочекавшись коли ОСОБА_6 відійшла від лавочки, залишивши на ній свою сумку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, своєю правою рукою витяг з сумки грошові кошти в розмірі 800 гривень, 4 купюрами номіналом по 200 гривень та поклав їх у передню праву кишеню брюк одягнутих на ньому.
Після чого ОСОБА_3 , разом з викраденими грошовими коштами залишив місце скоєння злочину, в подальшому розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Продовжуючи свою злочину діяльність ОСОБА_3 20.06.2019 о 11год. 00 хв., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , побачив на тумбочці у коридорі дві купюри номіналом по 200 гривень кожна, шо належить потерпілому ОСОБА_7 та які він визначив об'єктом свого злочинного посягання і у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Далі, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, взяв своєю правою рукою з тумбочки грошові купюри в сумі 400 грн., після чого сховав їх у праву кишеню одягнених на ньому джинсів.
Після чого, ОСОБА_3 разом з викраденими грошовими коштами залишив місце скоєння злочину, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 400 гривень 00 копійок.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованих йому злочинах визнав у повному обсязі, надав показання, як підтверджують обставини викладені в обвинувальних актах та не викликають сумнівів у їх правдивості з огляду на деталізацію подій, описаних обвинуваченим.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений, та інші учасники процесу не оспорюють:
1) подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Також судом встановлено, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. При цьому суд роз'яснив учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України і за результатами згоди учасників, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у інкримінованих йому злочинах і його дії органом досудового слідства кваліфіковано вірно, а саме ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів які відносяться до злочинів середнього ступеню тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки більш м'які покарання передбачені санкціями статей, в яких обвинувачений визнається винним, не зможуть забезпечити його виправлення та попередження нових злочинів, а саме таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретним їх обставинам, даним про особу обвинуваченого та обставинам, що пом'якшують його покарання.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Враховуючи, що ОСОБА_3 засуджений вироком Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 23.09.2019, суд вважає що після призначення покарання за цим вироком необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком більш суворим, призначеним вироком Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 23.09.2019 року
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком більш суворим, призначеним вироком Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровськавід 23.09.2019 року, визначивши до відбування чотири роки два місяці позбавлення волі.
Строк відбування покарання відраховувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати у строк відбуття покарання строк перебування ОСОБА_3 під вартою в період 29.06.2019 року по день набрання вироком законної сили.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1