Єдиний унікальний номер судової справи 201/4608/20
Номер провадження 3/201/2337/2020
02 липня 2020 року суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Ополинська І.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, -
14 травня 2020 року о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Варус» по проспекту Гагаріна, 8а в м. Дніпрі, з полиці магазину, таємно, викрав настойку перцеву з медом «Первак» об'ємом 0, 5 л, вартістю 74 гривень 10 копійок, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , який про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судового виклику за місцем проживання останнього на адресу, вказану у протоколі, не з'явився.
У той же час, постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2020 року про здійснення приводу ОСОБА_1 в судове засідання не виконана і останній до суду не доставлений, а отже, судом вичерпані всі можливі заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно останнього та забезпечення його явку до суду.
Виходячи з положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, ураховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , вважаю, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП за викладених в постанові обставинах, в повному обсязі підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, у їх сукупності, зокрема, рапортом інспектора взводу1 роти 3 батальйону 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції від 14 травня 2020 року, заявою начальника відділу безпеки супермаркету «Варус-9» від 14 травня 2020 року до Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області про вжиття заходів до невідомого, який здійснив крадіжку з магазину матеріальних цінностей, довідкою про вартість викраденого товару, розпискою керуючого супермаркету «Варус-9» від 14 травня 2020 року про отримання на зберігання товару, актом контрольного перерахунку залишків товару ТОВ «Омега «Варус-9».
Вважаю, що у справі достатньо доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, всебічного і об'єктивного розгляду цієї справи.
Отже, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, визначаючи останньому вид і розмір адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую дані про особу правопорушника, ступень його вини, майновий стан та обставини, що обтяжують і пом'якшують його відповідальність.
З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_1 , у дусі дотримання законів України, а так само попередження здійснення ним нових правопорушень необхідно застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0, 2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 33, 283, 284, 285, 287-289, 299 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Г. Ополинська