Єдиний унікальний номер судової справи 201/3664/20
Номер провадження 3/201/1922/2020
21 квітня 2020 року суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Ополинська І.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного посадовою особою Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 21 квітня 2020 року серії АПР 18 № 433890, 21 березня 2020 року о 21 годині 25 хвилин, за адресою: м. Дніпро, бул-р Слави, 12/5, ОСОБА_1 , користувач « ОСОБА_2 » у соціальній мережі «Facеbook», розмістила пост в якому з кашлем пасажира одного з київських автобусів побили та викинули з салону автобусу, чим поширила неправдиві чутки серед населення, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-1 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП не визнала та пояснила, що вона, являючись користувачем соціальної мережі «Facеbook», побачила в Інтернеті повідомлення про те, що в одному з київських автобусів пасажира с кашлем побили та викинули з салону автобусу, з якого зробила репост на власній сторінці. Грошові кошти за даний пост не отримувала, жодного наміру на поширення неправдивих чуток не мала, так як вважала, що це правдива інформація, а також не мала на меті викликати паніку серед населення.
Просила справу відносно неї закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні останньої, якій інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП, вважаю, що провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчинення адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).
Вимогами ч. 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Так, посадовою особою, якою складено протокол, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173-1 КУпАП.
Диспозиція ст. 173-1 КУпАП передбачає відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадським місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у поширюванні неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Неправдивими чутками є вістка, повідомлення про кого чи про що-небудь, які суперечать (не відповідають) дійсності (правді, істині). Предметом таких чуток (повідомлень) можуть бути будь-які факти, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Отже, обов'язковим елементом об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП є наслідки у виді гіпотетичної можливості викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Термін «паніка» визначається як психічний стан людей, раптове замішання, розгубленість, несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.
На думку уповноваженої особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 поширила неправдиві чутки серед населення.
При цьому, у протоколі не розкрито суті адміністративного правопорушення, зокрема, у чому полягає неправдивість інформації, яку на своїй сторінці в мережі «Фейсбук» розмістила ОСОБА_1 .
Крім того, обов'язковою складовою даного складу правопорушення є наслідки.
Попри це, в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не вказано які саме наслідки, визначені диспозицією ст. 173-1 КУпАП, внаслідок розміщення ОСОБА_1 вказаної інформації були спричинили або могли бути спричинені (паніка серед населення чи порушення громадського порядку).
Отже, матеріалами справи не доведено, що інформація, яку поширила ОСОБА_1 на особистій веб-сторінці «Facebook» належить до категорії "неправдиві чутки" та за сутністю її змісту могла б викликати паніку у населення.
Таким чином, висновок працівника поліції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП, фактично зроблений на припущеннях.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Так, у відповідності до сталої практики ЄСПЛ, а саме справи «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Отже, суддя приходить до висновку, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 433890 від 21 квітня 2020 року не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247, КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, за відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.Г. Ополинська