25.05.2020 Справа №607/2907/20
25 травня 2020 року справа №607/2907/20
провадження № 1-кс/607/1462/2020
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі с/з ОСОБА_2 , за участю захисника -адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру у чиненні злочину у кримінальному провадженні №12018210010002043 від 19.07.2018 року ,-
встановив:
Захисник підозрюваної у кримінальному провадженні № 12018210010002043 ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду із скаргою на повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст. 385 КК України у кримінальному провадженні №12018210010002043 від 19.07.2018 року.
В обґрунтування скарги захисник вказав, що 19.07.2018 року у кримінальному провадженні № №12018210010002043 розпочато досудове розслідування щодо ОСОБА_5 за ч.1 ст. 385 КК України.
09.11.2018 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 385 КК України.
21.11.2018 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про зміну раніше пред'явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України.
Так, згідно підозри ОСОБА_5 інкримінується те, що 12.07.2018 вона як свідок відмовилась давати показання щодо ОСОБА_6 , яка порушила встановлений порядок відпуску наркотичних засобів.
У той же час свідок ОСОБА_5 відмовилась від дачі показань не щодо ОСОБА_6 , а щодо себе, щодо своєї підприємницької діяльності, право на що надано ст. 63 Конституції України, ч. 2 ст. 385 ККУкраїни, п.3 ч.1 ст. 66 КПК України.
Зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 66 КПК України надає право свідку відмовитись давати щодо себе показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення.
27.03.2009 ОСОБА_5 зареєстрована як фізична особа підприємець. Основним видом її діяльності є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.73).
До початку 2018 року ОСОБА_5 здійснювала підприємницьку діяльність у аптеці за адресою: АДРЕСА_1 .
З 15.12.2011 у підприємця ОСОБА_5 , як найманої особи, працювала ОСОБА_6 . Вона обіймала посаду менеджера з постачання, а тому не могла здійснювати відпуск будь-яких медичних препаратів у аптеці.
У будь-якому випадку вся діяльність ОСОБА_6 , яка пов'язана з лікарськими засобами, безпосередньо стосується ОСОБА_5 , оскільки є складовою частиною її підприємницької діяльності.
Захисник вказав, що сам зміст підозри нівелює принцип імунітету свідка від самовикриття та свідчить про відсутність у діях ОСОБА_5 складу будь-якого кримінального правопорушення.
Крім цього, адвокат ОСОБА_3 вказав, що допит ОСОБА_5 , як свідка, проводився тричі: 22.03.2018 року, 24.03.2018 року та 12.07.2018 року, і тричі ОСОБА_5 відмовлялась давати покази як свідок. Однак підозра складена лише за фактом відмови надання показів в якості свідка 12.07.2018 року, що є незрозумілим.
Також, просив врахувати, що ОСОБА_5 не відмовлялась від дачі показів, вона лише відмовилась від дачі показів на окремі запитання, що не становить склад злочину. Окрім того, допит свідка ОСОБА_7 проводився з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Наведені обставини, на думку захисника, свідчать про проведення незаконного допиту ОСОБА_5 , а тому відмова ОСОБА_5 від надання показів в якості свідка в ході проведення незаконного допиту не може містити ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 385 КК України.
Посилаючись на наведене, адвокат просить скасувати повідомлення про зміну раніше пред'явленої підозри ОСОБА_5 за ч.1 ст. 385 КК України, яке складене 21.11.2018 року в кримінальному провадженні №12018210010002043 від 19.07.2018 року.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив її задовольнити у повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив з підстав її необґрунтованості та безпідставності.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
09.11.2018 року слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12018210010002043 від 19.07.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КПК України.
21.11.2018 року слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12018210010002043 від 19.07.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше пред'явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КПК України.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст.277 КПК України.
Відповідно до положень ст.276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно вимог ст.277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
Отже, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Щодо відсутності у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 385 КК України, то в даному випадку слід зазначити наступне.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтованість підозри, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).
Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
При встановлених обставинах під час розгляду клопотання, на думку слідчого судді, в сукупності із поясненнями прокурора в судовому засіданні підтверджено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч.1 ст. 385 КК України є вірогідною та була достатньою для пред'явлення їй підозри.
За своїм змістом повідомлення про зміну раніше пред'явленої підозри від 21.11.2018 року ОСОБА_5 відповідає вимогам ст.277 КПК України, при врученні повідомлення слідчими були дотримані вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про зміну раніше пред'явленої підозри було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_5 може бути причетна до вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 385 КК України.
Таким чином, при здійсненні повідомлення про зміну раніше пред'явленої підозри органом досудового розслідування було дотримано вимог положень ст.276-278 КПК України, а тому подана скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень п.18 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За результатами розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що права, свободи та інтереси підозрюваної ОСОБА_5 в ході складення підозри від 21 листопада 2018року та повідомлення про підозру -порушені не були.
Твердження сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_5 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 385 КК України не заслуговують на увагу, оскільки вирішення вказаного питання, за встановлених в ході розгляду скарги обставин, може бути предметом лише судового розгляду кримінального провадження, а не слідчого судді.
Суд не приймає до уваги доводи захисника про хибне роз'яснення слідчим свідку ОСОБА_5 норм права, які передбачають кримінальну відповідальність за відмову від дачі показів, оскільки жодними доказами не підтверджені.
Наявність невирішених скарг захисника щодо ходу проведеного допиту свідка ОСОБА_5 , який мав місце 24 березня 2018року, не має жодного відношення до обґрунтованої підозри ОСОБА_5 в іншому кримінальному провадженні.
Безпідставними є також твердження захисника щодо здійснення кількох допитів ОСОБА_5 , як свідка, зокрема, 22 квітня 2018р., 24 березня 2018р. та 12 липня 2018р., де остання тричі відмовилась від надання пояснень, однак, повідомлення про підозру за ч.1 ст.385 КК України складене слідчим лише щодо допиту від 12 лютого 2018року. Наявність кількох допитів жодним чином не спростовує обґрунтованість підозри, складеної 21 листопада 2018року.
Доводи захисника про те, що при врученні повідомлення про підозру ОСОБА_5 роз'яснено право на примирення з потерпілим та укладення угоди про примирення, яке згідно з законом у ОСОБА_5 не виникає, суд не приймає до уваги як безпідставні та такі, які не спростовують оскаржувану підозру.
Окремо слід зазначити, що ОСОБА_5 вже оскаржувала повідомлення про підозру складене 09 листопада 2018р. у кримінальному провадженні за ч.1 ст.385 КК України та ухвалою слідчого судді від 25 травня 2020р. їй було відмовлено у задоволенні скарги.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд не вбачає підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 складеного та врученого 21 листопада 2018р. у кримінальному провадженні від 19 липня 2018р. за ч.1 ст.385 КК України, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 276-278, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги захисника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах захисту ОСОБА_5 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри складеної та врученої 21.11.2018 року у кримінальному провадженні №12018210010002043 від 19.07.2018 року відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1