Справа № 211/2038/20
Провадження № 3/211/1510/20
іменем України
03 липня 2020 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Середня Н.Г., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за статтею 173 КУпАП,
за участю особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 ,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА 651674 від 25 березня 2020 року, ОСОБА_1 25 березня 2020 року близько 21:35 години біля будинку № 2 по вул. Петра Дорошенка в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, виражався нецензурною лайкою в бік поліцейських, внаслідок чого порушував громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив дрібне хуліганство.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Статтею 245 КупАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до статті 280 КУпАП, під час розгляду справи суд має вирішити: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона відповідальності. Зазначенні питання під час розгляду справи суд має вирішувати з аналізу наявних по справі доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП. Тобто усі кваліфікуючі ознаки правопорушення, як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони мають доводитися певними доказами та мати своє відображення у певних документах, які складаються на місці вчинення правопорушення із дотриманням вимог відповідних інструкції.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами відповідно ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Постановою суду від 18 червня 2020 року витребувано з Полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відеозапис зі службового портативного відео-реєстратора АЕ00161.
Вказана постанова отримана представником ППП 23.06.2020, однак зазначений в постанові суду відеозапис суду не надано.
В протоколі про адміністративне правопорушення свідки відсутні.
Фактично єдиним доказом по справі є рапорт працівника поліції, який не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень (постанова КАС ВС від 20.05.2020 № 524/5741/16-а (К/9901/33786/18).
Зазначене викликає сумніви в наявності вини ОСОБА_1 , оскільки притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
В силу частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП
За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ст. 247, ст. 130 КпАП України, -
постановив:
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 173 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя: Н. Г. Середня