Справа № 604/182/20
Провадження № 2/604/240/20
11 червня 2020 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
Головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Гамана В.Т.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підволочиської об'єднаної територіальної громади (Підволочиської селищної ради) Тернопільської області про визнання права власності,
Позивач, від імені та в інтересах якого діє адвокат Кулеба І.І., звернувся до суду із позовом до Підволочиської об'єднаної територіальної громади (Підволочиської селищної ради) про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 50,2 кв.м.. житловою площею 29.7 кв.м., по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємців, які за законом мають право на обов'язкову частку у спадковому майні, немає, ОСОБА_1 спадщину прийняв, проте при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно. Враховуючи те, що в позасудовому порядку захистити свої права позивач не має можливості - просить позов задовольнити.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача подала заяви, згідно яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути у їх відсутності.
Представник відповідача - Підволочиської об'єднаної територіальної громади (Підволочиської селищної ради) Тернопільської областіу судове засідання не з'явився, однак подали до суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнають, просять справу розглянути без їх участі.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив такі факти:
Згідно довідки про технічний опис об'єкта нерухомого майна № 43, виданої 10 жовтня 2019 року Підволочиським районним бюро технічної інвентаризації, та технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 10 жовтня 2019 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 50,20 кв.м., житловою площею 29.70 кв.м, належить ОСОБА_2 , свідоцтво про право власності не зареєстроване.
Разом з тим, згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 30 січня 1992 року, № 25 на підставі рішення виконкому Хмелиськівської сільської ради народних депутатів, жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , дійсно належить колгоспному двору, що складається з 2-х членів, головою якого є ОСОБА_2 .
Згідно довідки, виданої Підволочиським районним державним архівом Підволочиської РДА в Тернопільській області 28 травня 2020 року № 361 по документах архівного фонду «Хмелиськівська сільська рада» у погосподарських книгах с. Хмелиська станом на 1991 рік значиться господарство ОСОБА_2 , 1923 р.н., голова двору, разом з яким проживали: дружина ОСОБА_3 , 1929 р.н.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР ( у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Таким чином, у відповідності до даних положень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належало по 1/2 частці житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , як членам колгоспного двору.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею на час відкриття спадщини проживав чоловік ОСОБА_2 , що стверджується довідкою, виданою архівним відділом Підволочиської РДА № 138 від 28 лютого 2019 року.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2008 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті ОСОБА_2 проживав один, що стверджується довідкою, виданою архівним відділом Підволочиської РДА від 01 листопада 2019 року № 873.
У відповідності до заповіту, посвідченого 17 січня 2008 року секретарем сільської ради с. Хмелиська Підволочиського району ОСОБА_2 . заповів все належне йому майно своєму онукові - ОСОБА_1 .
Як убачається із роз'яснень державного нотаріуса Підволочиської державної нотаріальної контори № 344/02-31 від 09 липня 2019 року після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 145/2009, згідно даних якої дружина спадкодавця ОСОБА_3 померла у 1996 році до відкриття спадщини, її спадкоємцем був чоловік ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, проте не оформив своїх спадкових прав. Єдиним спадкоємцем за заповітом, який спадщину прийняв, є ОСОБА_1 , проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 йомувідмовлено у зв'язку з належністю будинковолодіння до колгоспного двору, форма власності якого не передбачена чинним законодавством та через відсутність правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності спадкодавця ОСОБА_2 на спадкове майно.
Таким чином судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , Ѕ частка якого належна йому як члену колгоспного двору, Ѕ - успадкована після смерті дружини ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняв, проте не може у позасудовому порядку здійснити реєстрацію права власності у зв'язку з належністю будинковолодіння до колгоспного двору, форма власності якого не передбачена чинним законодавством та через відсутність правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності спадкодавця ОСОБА_2 , на належні йому частки у спадковому майні.
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1217, 1258 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За вказаних обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог про визнання права власності, у зв'язку з чим право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,5,7,9,10,77,79,80,89,211,247, 263, 265, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 392, 1223,1268, п.4,5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції 2004 року), ст.ст. 524,525, 527,529,548,549 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, суд -
Позов ОСОБА_1 , адреса проживання: с. Хмелиська Підволочиського району Тернопільської області, до Підволочиської об'єднаної територіальної громади Тернопільської області (Підволочиської селищної ради), юридична адреса: смт. Підволочиськ, вул. Шептицького, 4, про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 50,2 кв.м., житловою площею 29.7 кв.м., по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Підволочиський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя - підпис
Згідно з оригіналом:
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області Н.Б.Сташків