Справа № 604/1074/19
Провадження № 2/604/128/20
17 червня 2020 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Сташків Н.Б.
за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в сел. Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Скалатської об'єднаної територіальної громади Підволочиського району Тернопільської області, третя особа - приватний нотаріус Журавель Світлана Степанівна про визнання права власності, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Колцуняк Ю.В. звернувся в суд із позовною заявою до Скалатської об'єднаної територіальної громади Підволочиського району Тернопільської області про визнання права власності за: ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/3, - як за членом колгоспного двору). Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник Позивача покликався на те, що відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 30.09.1992 р., виданого виконкомом Остап'євської ради народних депутатів житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить колгоспному двору, що складається з 3-х членів, головою якого є ОСОБА_3 . Відповідно до архівної довідки від 01 листопада 2019 р. в даному господарстві станом на 1991 р. проживало троє осіб: голова двору - ОСОБА_3 , син ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, єдиним спадкоємцем за законом є її син ОСОБА_1 , котрий вважається що вступив у управління майном, бо доглядав за будинком та проживав в ньому. Після звернення до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії по причині відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно. З огляду на вказане Позивач змушений звернутися до суду для захисту своїх невизнаних прав.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Представник Позивача, подав заяву, в якій просить справу розглядати без їх участі, позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Скалатської об'єднаної територіальної громади подав заяву в якій позов визнав у повному обсязі, просить розглядати у їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилася, не повідомивши про причину неявки, відзиву не подала. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Третя особа - приватний нотаріус Журавель С.С. в судове засідання не з'явилась.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе прийняти рішення, задовольнивши позовні вимоги з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 30 вересня 1992 року виконкомом Остап'євської сільської ради народних депутатів, цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 видано на підставі рішення виконкому Остап'євської Ради народних депутатів 1992 року. Відповідно до реєстрового напису, даний житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами зареєстровано в Тернопільському БТІ на праві особистої власності за колгоспним двором, записаний 1992 року в реєстрову книгу за реєстром №400.
До складу даного колгоспного двору станом на 1991 року входили: ОСОБА_3 , 1932 р.н. - голова двору; ОСОБА_1 , - 1955 р.н. - син, ОСОБА_2 , - 1967 р.н., - невістка, що підтверджується довідкою №872 Архівного відділу Підволочиської районної державної адміністрації від 01 листопада 2019 року.
Відповідно до ст. 120 ЦК Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, який діяв на момент виникнення правовідносин (далі - ЦК УРСР), майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності, а згідно ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Пленум Верховного Суду України у п. а) ч. 6 постанови №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснює, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена колгоспного двору визначається з рівності часток всіх його членів.
Таким чином, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належало по 1/3 частині будинковолодіння (кожному) по АДРЕСА_2 , як членам колгоспного двору.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України пункту 7 постанови від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах права приватної власності» - Судам слід враховувати, що відповідно до ст. 55 Закону «Про власність» громадянин не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла голова двору ОСОБА_3 , (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 01 травня 2014 року).
Після її смерті залишилось спадкове майно, заповіту немає.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, - 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2 .
Єдиним спадкоємцем за законом є її син ОСОБА_1 , який вступив в управління майном, оскільки постійно проживав разом з спадкодавцем в вищевказаному будинку, брав участь у веденні спільного господарства двору.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Стаття 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Однією із підстав припинення права власності є смерть власника (п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України).
Згідно з вимогами ч.1 ст.1258 УК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1226 Цивільного кодексу України встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Таким чином, з врахуванням норм чинного законодавства, позивачу ОСОБА_1 належить 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/3, - як за членом колгоспного двору).
Однак, 06 травня 2019 року приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу Позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, - видача свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2 неможливе по причині відсутності належного правовстановлюючого документа на спадкове майно, і роз'яснено право на звернення до суду.
З огляду на вказане Позивач через відсутність правовстановлюючого документа не може оформити спадкове майно на себе, що свідчить про порушення його прав, які підлягають судовому захисту.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання, а власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це майно оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 200, 247, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 328, 346, 392, 1217, 1218, 1258, 1268, 1269, 1297 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: с. Остап'є, Підволочиського району, Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), до Скалатської об'єднаної територіальної громади Підволочиського району Тернопільської області (юридична адреса: м. Скалат, вул. Грушевського, 2, Підволочиського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058445), ОСОБА_2 (місце проживання: с. Остап'є, Підволочиського району, Тернопільської області), третя особа - приватний нотаріус Журавель Світлана Степанівна (юридична адреса: м. Скалат вул.. Грушевського, 8 Підволочиський район Тернопільська область) про визнання права власності, - задовольнити.
Визнати за:
ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/3, - як за членом колгоспного двору).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя Сташків Н.Б.