Справа № 604/1017/19
Провадження № 2/604/118/20
12 червня 2020 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Сташківа Н.Б.,
за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в сел. Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши, що рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області з відповідача вирішено стягувати аліменти на користь позивача в розмірі 1/2 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття. Позивач зазначає, що на даний час син потребує значно більших коштів на утримання, а тому просить збільшити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що аліменти на дитину визначені в частці від заробітку, а отже у разі збільшення доходів, збільшується безпосередньо сума коштів, які позивач отримує на утримання дитини. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що звернувся в суд з позовом про зміну розміру аліментів, посилаючись на зміну матеріального становища, оскільки втратив роботу, змінив місце проживання, так як змушений був доглядати за братом, який має ІІІ групу інвалідності. Єдиним джерелом доходів на сьогоднішній день у позивачки є сплачуванні мною аліменти та отримані кошти від державної соціальної допомоги, яку здійснює держава для підтримки та допомоги малозабезпечених сімей. Крім того відповідачем зазначено, що позивач неприпустимо ставиться до здоров'я дітей, що неодноразово зустрічав ситуацію коли його син знаходився голодним, брудним. Сусіди повідомили про те що ОСОБА_1 ображає та б'є дітей, висловлюється нецензурними словами, притягувалась до адміністративної відповідальності.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву, згідно якої просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.
Відповідач просить суд відмовити в задоволенні даного позову, позовні вимоги не визнає, зазначаючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які є підставами для збільшення розміру аліментів, визначених законом, а у разі збільшення його заробітку, фактично збільшується розмір коштів, які отримує позивач на утримання дитини, оскільки аліменти визначені в частці від доходу.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 квітня 2017 р. Підволочиським районним судом Тернопільської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів в розмірі Ѕ частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 .
Аліментні зобов'язання існують, як правило, протягом тривалого часу, у зв"язку з чим матеріальне становище і сімейний стан особи, яка зобов"язана надавати утримання дитини, та особи, яка одержує аліменти, може змінюватися (покращуватися або погіршуватися). Враховуючи, що матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров"я зазначених у законі осіб протягом аліментного зобов'язання можуть змінюватися, стаття 192 СК України передбачає можливість збільшення або зменшення розміру аліментів. Так, відповідно до ч.1 цієї статті, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров"я когось із них.
Необхідність збільшення розміру стягуваних аліментів позивач аргументує тим, що на даний час неповнолітній син ОСОБА_4 потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв'язку з тим, що син іде в перший клас, потрібно придбати все необхідне.
Суд не погоджується з такою правовою позицією позивача, оскільки ст.192 СК України чітко встановлює обставини, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів, це: 1) зміна матеріального стану платника аліментів або одержувача аліментів; 2) зміна сімейного стану платника або одержувача аліментів; 3) погіршення здоров"я платника або одержувача аліментів; 4) поліпшення здоров"я когось з них. При цьому перелік обставин, які можуть слугувати підставами для зменшення або збільшення розміру аліментів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. По суті, не вказані обставини, а викликані ними ускладнення слугують підставою для зміни розміру аліментів.
З урахуванням цієї норми Закону позивач не надала суду правових доказів на підтвердження обставин для зміни розміру аліментів.
За правилами ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Отже, розмір прожиткового мінімууму для дитини відповідного віку як мінімальний рекомендований розмір аліментів може бути присуджений судом за умови достатності заробітку платника аліментів. Матеріалами справи позивачем жодним чином не доведено достатність заробітку відповідача для сплати вказаного розміру аліментів.
Більше того, в матеріалах справи містяться довідки про доходи відповідача, згідно яких загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з 01.03.2019 р. по 31.08.2019 р. становить 2121 грн., а за період з 01.01.2020 р. по 29.02.2020 р. - 1400 грн.
З огляду на викладене та враховуючи, що позивачкою не доведно в силу ст. 81 ЦПК України, обґрунтованих доказів зміни свого матеріального становища та матеріального стану відповідача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Матеріали справи не містять письмових доказів, що витрати на забезпечення необхідного рівня життєдіяльності неповнолітнього ОСОБА_4 перевищують розмір аліментів, які позивач отримує на його утримання.
Крім того, обов'язок по утриманню дітей є обов'язком обох батьків, і не може бути покладений лише на батька.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, зважаючи на розмір аліментів, які відраховуються з доходу відповідача на утримання неповнолітнього сина та їх збільшення в залежності від доходу ОСОБА_2 , суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Враховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено, а позивач при предявленні позову була звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що він має бути компенсований за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ст.192 СК України, керуючись ст.ст.12,13, 141, 259,263,268,273 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 (місце проживання: с. Бенева Теребовлянський район Тернопільська область) про збільшення розміру стягнення аліментів ,- відмовити.
Судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя Н.Б. Сташків