Справа № 604/317/20
Провадження № 2/604/287/20
30 червня 2020 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі
головуючого - судді Сташківа Н.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Гамана В.Т.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в сел. Підволочиськ в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 14 березня 2013 року виконавчим комітетом Скориківської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, посилаючись на те, що під час перебування у шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , 2013 року народження, та ОСОБА_4 , 2017 року народження. Подружнє життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сім'ю та обов'язки, відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного, шлюбні відносини припинені. Спору щодо місця проживання дітей немає. Оскільки збереження шлюбу суперечить її інтересам, просить терміну на примирення не надавати, позов задовольнити, після розірвання шлюбу присвоїти дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Ухвалою судді від 05 травня 2020 року по даній справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін та відповідачу надано строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання копії вказаної ухвали, для подання відзиву на позов.
Позивач в судове засідання не з'явилася, згідно заявленого клопотання просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач, будучи повідомленим про дату і час судового розгляду, в судове засідання не з'явився, подав заяву з проханням справу слухати у його відсутності, позовні вимоги визнав.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення за правилами спрощеного позовного провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 247,179 ЦПК України, виходячи з наступного:
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14 березня 2013 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 14 березня 2013 року виконавчим комітетом Скориківської сільської ради Підволочиського району, актовий запис № 1, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - « ОСОБА_7 ».
Під час перебування у шлюбі в сторін народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвами про народження, спору щодо місця проживання дітей між сторонами немає.
Спільне подружнє життя сторін не склалося, шлюбні відносини припинені.
Згідно із ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
За ч.3 і ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на вказані обставини подальше застосування будь-яких заходів щодо примирення подружжя є недоцільним та неефективним і суперечить інтересам сторін.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу України.
Згідно зі ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
На підставі наведеного судом встановлено, що примирення між подружжям неможливе через втрату почуття взаємної любові, фактичне припинення спільних зобов'язань щодо піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, дружби, взаємодопомоги, утвердження в сім'ї взаємоповаги, втрату почуття відповідальності, як того вимагає ст.55 СК України, позивач наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що є підставою для розірвання між ними шлюбу, оскільки перешкод, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, для цього не встановлено.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 », в своїй заяві зазначила про бажання присвоїти їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
За вказаних обставин суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 13, 223,247, 263-265, 273,274,279, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 55, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований шлюб 14 березня 2013 року виконавчим комітетом Скориківської сільської ради Підволочиського району, актовий запис № 1.
Після розірвання шлюбу громадянці ОСОБА_1 присвоїти дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Підволочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області Сташків Н.Б.