Справа № 209/974/20
Провадження № 1-кп/209/346/20
02 липня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040790000307, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, одружений, офіційно не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -
На підставі виконавчого листа № 209/4817/14-ц від 27.01.2015 р., виданого Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська про стягнення аліментів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 600 (шістсот) гривень на користь матері - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячно, починаючи з 20.08.2014 та до досягнення дитиною віку повноліття. Однак, ОСОБА_5 , якому було відомо про обов'язковість виконання зазначеного рішення суду, будучи попередженим державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області про необхідність сплати аліментів, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати, став на шлях злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітньої доньки. Так, ОСОБА_5 , будучи фізично здоровим для того, щоб працювати та виконувати рішення суду, не маючи намір працювати задля заробітку коштів на утримання дитини, тобто маючи прямий злочинний умисел на ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки, і періоди часу з січня 2019 року до 26.03.2020 року не вживав заходи для працевлаштування та аліменти на утримання неповнолітньої доньки не сплачував, будь-якої допомоги на утримання дитини у не грошовій формі не надавав, участі у вихованні доньки не приймав, та згідно довідки про заборгованість по аліментам Дніпровського ВДВС м. Кам'янське ГТУЮ Дніпропетровській області, допустив заборгованість зі сплати аліментів н утримання дитини у розмірі 8903 гривень 23 коп. Таким чином, в період часу з січня 2019 року до 26.03.2020 р., ОСОБА_5 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів в утримання на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 8903 гривень 23 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та підтвердив те, що дійсно він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 600 (шістсот) гривень від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 20.08.2014 та до досягнення дитиною віку повноліття, на користь ОСОБА_7 , однак не виконував рішення суду та допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 8903,23 грн., оскільки його дитина від другого шлюбу хворіла та потребувала коштовного лікування. Він неодноразово викликався до Дніпровського ВДВС м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області, де перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання доньки, а також попереджався про необхідність погашення заборгованості по сплаті аліментів. У скоєному щиросердечно покаявся, просив суд суворо його не карати.
Право на захист в ході досудового розслідування та судового розгляду йому роз'яснювалось, однак від допомоги захисника (адвоката) від відмовився, оскільки може захищати себе самостійно.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним повністю, а також те, що ним не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на вивченні інших доказів по справі, - у суду немає сумніву в добровільності та істинності його позиції, обвинувачений ОСОБА_5 розуміє неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд, з урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, потерпілої, які не заперечували проти розгляду справи відповідно до ст. 349 КПК України, у відповідності з ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним, і суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого і дослідженням даних, що характеризують його особу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлена і доведена, а його умисні дії, в межах пред'явленого обвинувачення, суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Згідно висновку досудової доповіді на обвинуваченого ОСОБА_5 складеної інспектором Дніпровського РВ філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_8 , враховуючи середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити середню небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб), тому виправлення особи можливе із застосуванням соціально-виховних заходів, із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, згідно ст. 76 КК України.
Щире каяття та повне визнання своєї вини, суд відносить до обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 .
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії невеликої тяжкості, данні про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, за місцем мешкання характеризується посередньо, особисте відношення обвинуваченого до скоєного злочину.
Беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових злочинів можливе без відбування призначеного судом покарання у межах санкції частини 1 статті 164 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України, тобто з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що буде відповідати принципам справедливості, достатності і співрозмірності призначення покарання.
Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.
Керуючись статтями 368, 370, 374-376 КПК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1