Справа № 199/5179/19
(2/199/537/20)
іменем України
18.06.2020
м. Дніпро
справа №199/5179/19
провадження № 2/199/537/20
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Столяренко А.І.,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
відповідач ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , де треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
за відсутності учасників справи,-
У червні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та АТ «ОТП Банк», та в подальшому ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_3 30 липня 2008 року був укладений кредитний договір №ML-300/303/2008, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США строком до 25.07.2023.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №РML-300/303/2008, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б., реєстровий №1504. Предметом іпотеки за цим договором є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належала іпотекодавцю на праві власності.
В порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.2011 по цивільній справі №2-1761/11 стягнено з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-300/303/2008 від 30.07.2008 у сумі 442 892,55 грн., яке на теперішній час не виконано.
Отже, на користь позивача має бути звернено стягнення на предмет іпотеки.
Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.02.2019 №155130634 власником іпотечного майна на підставі договору купівлі-продажу від 04.08.2012 є відповідач ОСОБА_1 , яка набула статусу іпотекодавця, відповідно до ст.23 Закону України «Про іпотеку».
За таких обставин, позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № ML-300/303/2008 від 30.07.2008, укладеного із ЗАТ «ОТП Банк» у сумі 442 892 грн. 55 коп. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № РML-300/303/2008 від 30.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б., реєстровий №1504 - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною за процедурою, яка передбачена Законом України «Про виконавче провадження», на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Передати в управління іпотекодержателю - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання права ТОВ «ОТП Факторинг Україна» примусового входу до предмета іпотеки, обладнання предмета іпотеки охоронними пристроями, заміни замків, а також укладення договорів про надання охоронних послуг щодо предмета іпотеки зі спеціалізованими підприємствами, установами, організаціями, виселити з предмета іпотеки - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 всіх мешканців та зареєстрованих осіб, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою від 26 червня 2019 року позовну заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» залишено без руху.
Ухвалою від 15 серпня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та справу призначено у підготовче судове засідання.
Ухвалою від 26 жовтня 2019 року за клопотанням представника позивача ТОВ «ОТП Факторинг» витребувано докази, а саме, у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б. - належним чином завірену копію матеріалів реєстраційної справи щодо державної реєстрації припинення заборони ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (номер запису про обтяження: 7655670) на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 14943195), яка була здійснена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б. 03.04.2012 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, 2-743/11,24.06.2011; у Державному нотаріальному архіві - належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо державної реєстрації зміни права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 14943195), яка була здійснена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шабашовим О.В 27.04.2012 на підставі договору купівлі-продажу, ВРР №01162 реєстр №1007, 09.04.2012 та реєстраційної справи щодо державної реєстрації зміни права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 14943195), яка була здійснена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шабашовим О.В. 22.08.2012 на підставі договору купівлі-продажу, ВРТ № 989807 реєстр 2242, 04.08.2012.
Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті.
18 червня 2020 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву щодо розгляду справи за його відсутності, просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у ньому.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шпортько С.І. у судове засідання не з'явилася, надавши заяву щодо розгляду справи за її відсутності. Крім того, представником відповідача 17.06.2020 через канцелярію суду надано заяву про застосування строків позовної давності.
Третя особа ОСОБА_2 до суду не з'явилася, сповіщена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Третя особа ОСОБА_3 до суду не з'явився, сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
Судом встановлено, що 30 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №ML-300/303/2008, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 50 000,00 доларів США строком до 25.07.2023.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №РML-300/303/2008, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б., за реєстровим № 1504. Предметом іпотеки за цим договором є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належала іпотекодавцю на праві власності.
Згідно з договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», відступлено право вимоги за кредитним договором №ML-300/303/2008 від 30 липня 2008 року та договором іпотеки №PML-300/303/2008 від 30 липня 2008 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2011 року стягнено з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-300/303/2008 від 30.07.2008 у сумі 442 892,55 грн., вирішено питання судових витрат.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦПК України). З підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу виникають зобов'язання (ч.2 ст.509 ЦК України). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України). Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою (ч.1 ст.546 ЦК України).
На підставі укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 кредитного договору №ML-300/303/2008 від 30 липня 2008 року виникли кредитні зобов'язання, виконання яких було забезпечено іпотекою нерухомого майна згідно укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 договору іпотеки №PML-300/303/2008 від 30 липня 2008 року.
ОСОБА_3 допущено невиконання кредитних зобов'язань.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2011 року не виконує, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у червні 2019 року звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
При цьому, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.
Частиною першою, другою статті 23 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Водночас, стороною відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Шпортько С.І. заявлено про застосування строків позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
Так, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шпортько С.І. надала до суду заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що позивач міг пред'явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язань, проте з даним позовом звернувся до суду лише у червні 2019 року, тобто зі спливом строку позовної давності.
Судом встановлено, що останній платіж на погашення кредиту у повному обсязі згідно графіку погашення заборгованості ОСОБА_3 сплачено 25.05.2009, що підтверджується рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2011 року по цивільній справі №2-1761/11.
Таким чином, з моменту настання строку сплати чергового платежу 26.06.2009 починається виникнення заборгованості за кредитним договором
У червні 2010 року Банк звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі за кредитним договором №МL-300/303/2008, яка виникла станом на 18.06.2010, за результатами розгляду якого 10.03.2011 ухвалено рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська про задоволення позову.
У своїй постанові від 18.09.2019 у справі №357/16765/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що оцінка пропуску позовної давності має здійснюватися судом у кожній окремій справі, незалежно від правової оцінки в інших справах. Звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які були встановлені в іншому судовому рішенні, враховуючи різні предмет і підстави позовів.
Таким чином, суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Отже, дізнавшись про порушення свого права, банк мав можливість пред'явити позов до майнового поручителя протягом трьох років від дати, коли він дізнався про порушення свого права, тобто з 26 червня 2009 року - дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Водночас, у зв'язку з поданням позову у 2010 році строк позовної давності перервався. Проте ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з даним позовом лише 19.06.2019, майже через 9 років.
Якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу.
Отже, з огляду на вищезазначене, право на звернення стягнення на предмет іпотеки у іпотекодержателя до іпотекодавця виникло з моменту невиконання основного зобов'язання, що сталося ще у червні 2009 року.
Зважаючи на те, що до вимог до Договору іпотеки підлягає застосуванню загальний строк позовної давності у 3 роки, то строк позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки збіг у 2013 році.
Крім того, суд враховує, що між сторонами протягом 2011-2012 років розглядалася цивільна справа стосовно іпотечного майна. Водночас позивач не скористався своїм правом звернення до суду до майнового поручителя ОСОБА_2 .
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами до відповідача, що є підставою для відмови у позові.
У зв'язку з ухваленням рішення про відмову в задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , де треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Повний текст рішення суду складено 26 червня 2020 року.
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ЄДРПОУ 36789421, місце знаходження - вул. Фізкультури, 28Д, м. Київ, 04210.
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_3 .
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_3 .
Суддя О.Б.Подорець