Справа № 161/9029/20
Провадження № 1-кп/161/915/20
про призначення судового розгляду
м. Луцьк 03 липня 2020 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному проваджені, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030010001527 від 01.05.2019 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.296, ч.2 ст.187, ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.296, ч.2 ст.296 КК України, -
Кримінальне провадження підсудне Луцькому міськрайонному суду Волинської області.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги кримінального процесуального закону.
У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження, кожен зокрема, не заперечили проти призначення судового розгляду кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні, а тому суд вважає за можливе призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.
Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 днів. Клопотання мотивує тим, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу та продовження строку його дії, не відпали, а продовжують існувати. При цьому, запобігти наведеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не можливо.
Крім того, прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, із забороною залишати житло в певний період доби відносно обвинуваченого ОСОБА_7 . Клопотання мотивує тим, що останній обвинувачується у вчиненні ряду умисних злочинів, один з яких відноситься до тяжких злочинів, окрім того, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що він може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків та потерпілих.
Потерпілий ОСОБА_10 подав до суду клопотання про скасування арешту майна, а саме автомобіля марки «Citroen XSARA», р.н.з. НОМЕР_1 . Клопотання мотивує тим, що на даний час усі необхідні слідчі дії із вказаним транспортним засобом проведено, а тому відпала потреба у подальшому арешті зазначеного майна.
Прокурор подані ним клопотання підтримав з викладених у ньому мотивів, клопотання про скасування арешту майна заперечив, захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 , кожен зокрема, клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_6 заперечили та просили змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою, клопотання про скасування арешту майна підтримали, захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_7 , кожен зокрема, при вирішенні клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_7 поклалися на розсуд суду, клопотання про скасування арешту майна підтримали, представник потерпілого ОСОБА_9 клопотання про скасування арешту майна підтримав та просив задовольнити, при вирішенні клопотань прокурора щодо запобіжних заходів підтримав думку захисників, потерпілий ОСОБА_8 поклався на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та додані докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
На підставі ч.ч.1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.296, ч.2 ст.187, ч.2 ст.289 КК України, один з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, не працює, а тому наявні ризики, визначені ст.177 КПК України, а саме те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Водночас, прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки сама лише тяжкість пред'явленого обвинувачення, на думку суду, не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_6 згідно ст.89 КК України не судимий, є особою молодого віку, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, зобов'язався прибувати за викликами до суду, стадія досудового розслідування у даному кримінальному провадженні завершена, а тому відсутні підстави вважати, що він може впливати на свідків чи потерпілих, окрім того, представник потерпілого підтримав думку сторони захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, з метою подальшого відшкодування завданої потерпілим шкоди.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що запобіжний захід, передбачений ст.181 КПК України, у виді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово та покладенням обов'язків згідно ч.5 ст.194 КПК України здатен запобігти ризикам, наявність яких доведена прокурором в судовому засіданні, а відтак на підставі ч.4 ст.194 КПК України слід змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.296, ч.2 ст.296 КК України, один з яких відноситься до тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, останній раніше не судимий, не працює, не має постійного джерела доходу, а тому наявні ризики визначені ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, при цьому, запобігти наведеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо, а тому суд дійшов висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_7 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, у певний період доби.
З наведених мотивів суд відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , та задовольняє клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .
Розглядаючи клопотання потерпілого ОСОБА_10 про скасування арешту майна, а саме автомобіля марки «Citroen XSARA», р.н.з. НОМЕР_1 , суд вважає його передчасним на даній стадії судового провадження, оскільки як вбачається із пояснень прокурора, вказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а письмові докази ще не досліджені судом, а тому відсутні підстави вважати, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба на даний час.
З наведених мотивів слід відмовити у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_10 .
Керуючись ст.ст. 177, 181, 183, 194, 202, 314-316, 369, 372 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12019030010001527 від 01.05.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.296, ч.2 ст.187, ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.296, ч.2 ст.296 КК України на 14 год. 30 хв. 10 липня 2020 року у приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області, за адресою - м.Луцьк, вул.Конякіна, 3.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - відмовити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на 2 (два) місяці, тобто до 03 вересня 2020 року включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без дозволу суду залишати місце свого постійного проживання: АДРЕСА_1 , цілодобово.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
На підставі п.1 ч.3 ст.202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_6 негайно доставити до місця його проживання: АДРЕСА_1 , де звільнити з-під варти.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 03 вересня 2020 року включно.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: з'являтися на виклики до суду на першу вимогу; в період часу з 22 год. по 07 год. не залишати місце свого проживання без дозволу суду.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу національної поліції за місцем фактичного проживання обвинувачених.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.181 КПК України орган національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_10 про скасування арешту майна - відмовити.
Кримінальне провадження розглядати одноособово у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий