Справа №489/2468/20
Провадження №2-н/489/362/20
іменем України
01 липня 2020 року м.Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Кирильчук Олег Ігорович, вирішуючи питання прийнятності до розгляду заяви приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за спожиту теплову енергію,
встановив:
Заявник просить стягнути борг за спожиту теплову енергію, споживання якої здійснювалось за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Згідно п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України.
Дослідивши матеріали суд дійшов до наступного, згідно наданих розрахунків позовних вимог по отриманню теплової енергії, вбачається, що особовий рахунок відкрито на ОСОБА_3 , а не на ім'я одного із боржників, які зазначені у заяві, відповідно суд позбавлений можливості встановити безспірність заявлених вимог, тому у видачі судового наказу слід відмовити.
Керуючись п.1 ч.1 ст.165 України, суддя
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя