Справа № 495/6770/19
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
11 червня 2020 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого одноособово судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі судового засідання Славич Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровський в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась 30.07.2019 року до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 14:00 годин, знаходився біля будинку АДРЕСА_1 зі своїми знайомими. В цей час до них підійшов ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який безпричинно почав конфлікт з ОСОБА_4 , в результаті якого наніс йому удар в живіт, після чого ОСОБА_6 почав захищатися, зняв шапку та кинув на асфальт.
Після даних подій ОСОБА_5 почав телефонувати матері, та через деякий час з якого приводу позивачці не відомо, вибігла ОСОБА_3 , яка схватила сина позивачки за руки, почала йому крутити руки та вести в невідомому напрямку, після чого, прибігла ОСОБА_2 , яка не розібравшись в ситуації, а довірившись словам сина, почала кричати на сина позивачки, кілька разів ударила рукою по голові та лицю, після чого приїхали співробітники поліції для проведення перевірки за даним фактом.
Як зазначає позивачка, наслідок насильницьких дій ОСОБА_2 сину позивачки завдані тілесні ушкодження: смугасте садно в області лівого крила носа. Морфологічні особливості садна у ОСОБА_4 (садно вкрите червоною піднесеною коринкою без ознак відпадання) властиві таким, що могли бути заподіяними в межах доби до початку судово - медичного обстеження, ймовірно 20.01.2019 року, відповідно до Акту судово - медичного дослідження №17 ОСОБА_4 , 2011 року народження- лікаря судово - медичного експерта М.К. Данільченко. За даним фактом відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160240000210 від 29.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Постановою Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області по адміністративній справі № 495/974/19 від 13.02.2019 року ОСОБА_2 , маму неповнолітнього ОСОБА_5 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 184 ч.2 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Як зазначає позивачка, вказаними діями ОСОБА_5 та його матері ОСОБА_2 щодо неналежного виховання свого сина, їй та її синові завдано моральну шкоду, яка виразилася у тому, що позивачка та її син зазнали велику психологічну травму, перенесли моральні страждання, та тривалий час були обурені. Також відповідачка ОСОБА_2 виклала на сайті ОСОБА_7 та « ОСОБА_8 » інформацію про сина позивачки, у зв'язку з чим позивачкою була подана позовна заява про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, яка на даний час розглядається в Білгород-Дністровському міськрайонпому суді Одеської області. Зазначена ситуація спричинила негативні наслідки для позивачки, оскільки як вона стверджує вона постійно переживає за життя та здоров'я свого сина, якого було виставлено як «главаря банды», обурення з боку оточуючих, заборонами батьків щодо спілкування з її сином. Позивачка та її син пережили емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, порушенням життєвих планів, тому що її з сином виставили в негативному образі та вона змушена витрачати час на відстоювання правди та доводити оточуючим дійсні обставини ситуації, яка склалась.
З огляду на вищезазначене, позивачка вимушена звертатись до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 48003,00 грн. та просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, проте адвокат Шаркевич Я.В., який діє в її інтересах надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з'явилась, проте під час попереднього судового засідання надала до суду медичні довідки щодо свого сина та повідомлення від Білгород-Дністровського ВП ГУНП України в Одеській області щодо її заяви, проти задоволення позовних вимог заперечувала.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_3 не з'явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку представленим доказам та встановивши характер і особливості правовідносин, що склалися між сторонами, суд приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.02.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №69.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.01.2019 року, номер кримінального провадження 120149160240000210, 20.01.2019 року приблизно о 14:00 годині, невстановлена особа, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , спричинила тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до Акту судово-медичного обстеження №17 від 21.01.2019 року, у ОСОБА_4 , 2011 року народження, є тілесне ушкодження - смугасте садно в області лівого крила носа. Садно виникло в результаті ударно-ковзної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, на що вказують характер і розміри тілесного ушкодження. Морфологічні особливості садна у ОСОБА_4 (садно вкрите червоною піднесеною коринкою без ознак відпадання) властиві таким, що могли бути заподіяними в межах доби до початку судово-медичного обстеження, ймовірно 20.01.2019 р.. Дані тілесні ушкодження відповідно до п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 року) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Також з матеріалів справи вбачається, що 20.01.2020 року в соціальний мережі «Вконтакте», на сторінці «Типичный Аккерман», відповідачкою ОСОБА_2 було здійснено публікацію про те, що 8- річний хлопець вимагав гроші у школяра.
З матеріалів справи вбачається, що згідно Виписки ЖЕО №876, 21.01.2019 року до Білгород-Дністровського ВП ГУНП України в Одеській області надійшло повідомлення медсестри Кучеренко про те, що 21.01.2019 року до ЦМЛ звернувся гр. ОСОБА_5 з діагнозом ЧМТ, СГМ.
Відповідно до пояснень відповідачки ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи, 20.01.2019 року їй на мобільний телефон подзвонила мама ОСОБА_9 , яка їй розповіла, що її сина ОСОБА_10 побив ОСОБА_6 , який вчиться у ЗОШ №3. Коли вона його зустріла, сказала йому, щоб ОСОБА_6 пішов з нею до свого батька, на що він почав битися та висловлюватися нецензурною лайкою. ОСОБА_11 взяла його за плечі, щоб він піднявся з бетонних сходів. ОСОБА_6 почав кричати на адресу ОСОБА_11 , потім прийшла мама ОСОБА_6 та прибули співробітники поліції.
Те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином відповідачки ОСОБА_2 підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданого 22.08.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород-Дністровський Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №390.
Згідно Довідок №7 від 23.01.2019 року, №1282 від 11.02.2019 року у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено діагноз - Струс головного мозку.
З наявного в матеріалах адміністративної справи №495/974/19 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адміністративного протоколу серії НОМЕР_3 від 30.01.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 20.01.2019 не виконувала свої обов'язки щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Своїми діями ОСОБА_2 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.02.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частина перша статті 1167 ЦК України визначає загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди, за наявності яких виникає відповідне зобов'язання. До них належать: моральна (немайнова) шкода, протиправна дія (бездіяльність), причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) і такою шкодою, вина.
У пунктах 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)».
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності та справедливості. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Законодавець виключає збирання доказів судом, що стосується предмета спору, з власної ініціативи, за винятком витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом, як передбачено частиною 7 статті 81 ЦПК України.
При вирішення спору про відшкодування моральної шкоди предметом доказування є не тільки факт неправомірних дій (бездіяльності) відповідача, а також і факт виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача і заподіяння ним шкоди.
Отже, звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач має довести факт заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, яка за змістом ст. 1167 ЦК України завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а також відповідно до того, яких саме втрат немайнового характеру він зазнав, обґрунтувати розмір відшкодування моральної шкоди. Недоведеність позивачем зазначених обставин по справі є підставою для відмови у задоволенні позову.
Ретельно дослідивши матеріали справи, суд не вбачає належних та допустимих доказів того, що саме відповідачками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були вчинені насильниці дії щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та відсутні належні та допустимі докази щодо заподіяння моральної шкоди відповідачками позивачці ОСОБА_1 та її синові.
Матеріали справи №495/974/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 теж дані обставини не встановлюють, а лише встановлюють факт невиконання відповідачкою ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків.
Як у самій позовній заяві так і у поясненнях в судовому засіданні позивачки відсутнє будь-яке обґрунтування розміру відшкодування моральної шкоди.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю та відсутністю обгрунтування розміру відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 23, 1167-1168, 1178 ЦК України, ст.ст. 2, 4-6, 76-83, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Суддя