Справа № 492/1519/15-ц
Провадження № 6/492/20/20
02 липня 2020 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі:
Головуючого - судді Череватої В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Каширної О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Арцизі Одеської області заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення по цивільній справі № 492/1519/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Представник заявника - адвокат Глотов О.В.
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поворот виконання судового рішення по цивільній справі № 492/1519/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Заяву мотивовано тим, що рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року, позов ОСОБА_2 - задоволено повністю. Витребувано із чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нежитлову будівлю автомайстерні з автомийкою, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 6026 (шість тисяч двадцять шість) гривень 90 копійок. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Арцизького районного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 15 січня 2020 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2017 року скасовані. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння закрито, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року, повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 6 079,59 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 15 грудня 2016 року № N08ТР40635 та у сумі 6 630 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21 липня 2017 року № 0.0.812268960.1. Крім того, Верховним Судом звернуто увагу на те, що повернення судового збору, стягнутого судом першої інстанції, розглядається в порядку повороту виконання судового рішення судом першої інстанції, тобто в порядку ст. 444 ЦПК України. У зв'язку з викладеним вважає, що грошові кошти сплачені відповідачем в добровільному порядку на виконання рішення першої інстанції має бути повернуто відповідачу, що зумовило звернення до суду.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.
Від заявника ОСОБА_1 , його представника - адвоката Глотова О.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, згідно якої просили суд задовольнити заяву у повному обсязі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причину своєї неявки суду не повідомили, з заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались.
Крім того, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ознайомившись із заявою, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частин 1 - 3 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі; якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі; суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно з ч. 6 ст. 444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Відповідно до ч. ч. 9, 10 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої ст. 444 ЦПК України, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
Судом встановлено, що рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року, позов ОСОБА_2 - задоволено повністю. Витребувано із чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нежитлову будівлю автомайстерні з автомийкою, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 6 026 (шість тисяч двадцять шість) гривень 90 копійок. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Арцизького районного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 15 січня 2020 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2017 року скасовані. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння закрито, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року, повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 6 079,59 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 15 грудня 2016 року № N08ТР40635 та у сумі 6 630 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21 липня 2017 року № 0.0.812268960.1. Крім того, Верховним Судом звернуто увагу на те, що повернення судового збору, стягнутого судом першої інстанції, розглядається в порядку повороту виконання судового рішення судом першої інстанції, тобто в порядку ст. 444 ЦПК України.
Арцизьким районним судом Одеської області на підставі рішення від 04 жовтня 2016 року по цивільній справі № 492/1519/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, було видано виконавчий лист та пред'явлено до виконання. На підставі даного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № 54460295, за яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 026,90 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.
Враховуючи наведене, положення статті 444 ЦПК України, що передбачає поворот виконання рішення, необхідно розглядати як повернення (виконання) особою, на користь якої відбулось виконання у подальшому скасованого (зміненого) рішення, всього, що було на її користь виконано, тій особі, якою було здійснено таке виконання.
Конституційний Суд України в п. 3.2 рішення від 02.11.2011 року (справа № 1-25/2011) зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення суду та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Отже, в порядку повороту виконання рішення боржнику повертається стягнутий з нього за скасованим рішенням судовий збір у повному обсязі, а тому заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення і цій частині підлягає задоволенню, оскільки стягнення з ОСОБА_1 судового збору документально підтверджено.
Щодо вимог заявника в частині повернення у володіння ОСОБА_1 нежитлової будівлі - автомайстерні з автомийкою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , слід звернути увагу на наступне.
Як вбачається з копії акту вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувану від 09.10.2017 року, державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Безпаловим Ю.С. на підставі виконавчого листа, виданого Арцизьким районним судом Одеської області № 492/1619/15-ц від 26.07.2017 року, вилучено у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нежитлову будівлю автомайстерні з автомийкою, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду від 15 січня 2020 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2017 року скасовані. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння закрито, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв'язку з чим заяву в частині повернення у володіння ОСОБА_1 нежитлової будівлі - автомайстерні з автомийкою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , слід задовольнити.
Щодо вимог заявника в частині зобов'язання Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області повернути ОСОБА_1 витрати виконавчого провадження, слід звернути увагу на наступне.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Таким чином, питання про повернення боржнику витрат понесених під час виконавчого провадження у разі його закінчення у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало примусовому виконанню вирішується державним чи приватним виконавцем в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» й до процесуальних повноважень суду не відноситься.
В разі, якщо спір щодо повернення виконавчого збору не буде вирішено в позасудовому порядку, ОСОБА_1 не позбавлений права звернути до суду з позовом.
Таким чином, в задоволенні заяви в частині зобов'язання Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області повернути ОСОБА_1 виконавчий збір в розмірі 602,69 гривень, в зв'язку з поворотом виконання судового рішення, а також 149 гривень - витрат виконавчого провадження, 51 гривня - повернення авансового внеску, перерахованого стягувачу на користь ОСОБА_2 , слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 141, 142, 258 - 260, 353, 444 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення по цивільній справі № 492/1519/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.
Допустити поворот виконання рішення Арцизького районного суду Одеської області, ухваленого 04 жовтня 2016 року по цивільній справі № 492/1519/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 026 (шість тисяч двадцять шість) гривень 90 копійок, стягнутого за рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року у справі № 492/1519/15-ц.
Повернути у володіння ОСОБА_1 нежитлову будівлю автомайстерню з автомийкою, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні заяви в частині зобов'язання Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області повернути ОСОБА_1 виконавчий збір в розмірі 602,69 гривень, в зв'язку з поворотом виконання судового рішення, а також 149 гривень - витрат виконавчого провадження, 51 гривня - повернення авансового внеску, перерахованого стягувачу на користь ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 02 липня 2020 року.
Арцизького районного суду В.І. Черевата
Одеської області