Справа № 461/938/20
Провадження № 1-кс/461/4347/20
про арешт майна
03.07.2020 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,
встановив:
Слідчий слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора прокуратури Львівської області звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного по даному кримінальному провадженні громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартир за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020140050000524 від 30 січня 2020 року, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, переіначеного ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 347-1 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України. Потерпілим у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, відтак, з метою вжиття заходів по забезпеченню відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням просить клопотання задовольнити.
Слідчий подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
З метою забезпечення арешту майна, вважаю за можливе при розгляді клопотання застосувати положення ч.2 ст.172 КПК України, згідно яких, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
У відповідності з ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
У відповідності з ч. 6 наведеної статті, в такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному.
Згідно ч.8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Згідно ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30.01.2020 року приблизно о 00 годин 15 хвилин громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи по АДРЕСА_3 , діючи за вказівкою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , шляхом підпалу, умисно пошкодив автомобіль марки «Мitsubishi Colt», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, що належить чоловіку журналістки радіо «Свобода», у зв'язку із здійсненням нею законної професійної діяльності.
10.02.2020 року громадянину України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 347-1 КК України.
Потерпілими у даному кримінальному провадженні подано цивільний позов у кримінальному провадженні на суму 100 000 гривень.
Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи від 24.03.2020 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодження автомобіля у розмірі ринкової вартості авто на момент його пошкодження становить 81 518,40 гривень.
Згідно даних з Реєстру речових прав на нерухоме майно підозрюваному ОСОБА_4 належать квартири за адресами: АДРЕСА_1 ; та АДРЕСА_2 .
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яким завдано шкоду потерпілій, а саме пошкоджено автомобіль, шляхом його підпалу, відтак з метою забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, враховуючи те, що в межах даного провадження заявлено цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а також витрат на правову допомогу, є необхідність у накладенні арешту на вищевказане нерухоме майно, яке належить підозрюваному.
Клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам встановленим ст.170, 171 КПК України, матеріалами справи підтверджено наявність у кримінальному провадженні цивільного позову, матеріали клопотання містять дані про ймовірний розмір заподіяних кримінальним правопорушення збитків та співвідношення розміру збитків по відношенню до вартості майна на яке слідчий просить накласти арешт. Зокрема, приймаючи рішення по клопотанню враховую, що потерпіла сторона вправі протягом розгляду справи збільшити розмір заявлених вимог. Крім того, оцінюючи питання співвідношення заявлених вимого до вартості майна враховую, наявність обтяжень на дане нерухоме майно та перебування такого у праві спільної часткової власності.
Враховуючи наведене слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підозрюваного є обґрунтованим.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правові підстави для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, мету забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, приходжу до висновку, що є достатні правові підстави для арешту майна, а тому клопотання до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного по даному кримінальному провадженні громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартир за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в частинах цих об'єктів нерухомого майна, які належать ОСОБА_4 ..
Зобов'язати слідчого невідкладно повідомити всіх заінтересованих осіб (володільця) про накладення арешту на майно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1