Справа № 461/533/19
Провадження № 1-кп/461/125/20
03.07.2020 року Галицький районний суд м. Львова
в колегіальному складі:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
та захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження /внесене до ЄРДР за № 12018140050004826 від 31.10.2018 року/ про обвинувачення ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, покликаючись на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину; може незаконно впливати на свідків; з метою ухилення від кримінальної відповідальності може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу та свідчить про необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 в режимі відеоконференцзв'язку з Оболонським районним судом м. Києва заперечили щодо клопотання прокурора. Вважають недоведеними ризики, на які покликається прокурор, наявність у ОСОБА_7 стійких соціальних зв'язків, наявність сім'ї, неповнолітніх дітей; раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Враховуючи наведене, та той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, просять суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або домашнього арешту на певний період доби.
Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні вбивства, умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.115 КК України.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 02.11.2018 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду м. Львова від 14 травня 2020 року ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Строк дії ухвали до 12 липня 2020 року включно.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою ( статті 131,176,181,183 КПК України).
До заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до частини другої статті 131 Кодексу, посеред іншого, належать запобіжні заходи, якими згідно ст.176 Кодексу є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, який полягає у примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Положення ст.199 КПК України, передбачають, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Заслухавши сторін кримінального провадження, колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_7 обвинувачується, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, може переховуватися від суду, та перешкоджати кримінальному провадженню, відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим, у разі зміни запобіжного заходу, у зв'язку з чим інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України. Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з врахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, яким заподіяно смерть особи, не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше тримання його під вартою.
Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, виключають можливість перешкоджання інтересам правосуддя і ухиленню від суду.
Наявність міцних соціальних зв'язків у обвинуваченого, зокрема тих фактів, що останній має на утриманні двох малолітніх дітей, місця реєстрації та проживання, батьків пенсіонерів, відсутність судимостей, не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, а тому наявна необхідність у задоволені клопотання прокурора та продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку.
Керуючись ст. 148, 177, 331 КПК України, суд, -
продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 , під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів, тобто до 31.08.2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3