Справа № 461/5165/20
Провадження № 1-кс/461/4349/20
іменем України
02.07.2020 р. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 голови Кіровоградської обласної організації політичної партії «Партія Шарія» на бездіяльність слідчого слічого управління ГУ Національної поліції у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Голова Кіровоградської обласної організації політичної партії «Партія Шарія» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність слідчого слідчого управління ГУ НП у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 161 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою віл 11.06.2020 року.
Свої доводи мотивує тим, що 11.06.2020 р. ОСОБА_3 звернувся до слідчого СУ ГУ НП у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 161 КК України громадянином України ОСОБА_4 . Однак, станом на день подання скарги, відповідальною особою на проведення досудового розслідування (слідчим) слідчого управління ГУ НП у Львівській області всупереч вимогам статті 214 КПК України відомості до ЄРДР не були внесені та відповіді на адресу заявника по даному факту не надано.
Скаржник у судове засідання не з'явився, однак на електронну адресу суду подав клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за його відсутності та скаргу задоволити з підстав, викладених у такій.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, їх відсутність не є перешкодою для розгляду скарги, відтак, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності слідчогота прокурора на підставі наявних у справі матеріалів.
На підставі ст.107 КПК України у зв'язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши скаргу та документи, які долучені до неї приходжу до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити.
Частиною 1 статті 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Слідчим суддею встановлено, що в додатку до скарги ОСОБА_3 подано заяву про вчинення злочину від 11.06.2020 р., яка була адресована слідчому слідчого управління ГУ НП у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.161 КК України, громадянином України ОСОБА_4 . В самому тесті скарги вказано, що вказана заява про вчинення злочину була подана скаржником поштою до СУ ГУ НП в Львівській області.
Однак в скарзі та у вказаній заяві від 11.06.2020 р., а також у доданих до скарги матеріалах, відсутні докази того, що така заява про вчинення злочину подавалася в СУ ГУ НП в Львівській області. Оскільки скаржник на розгляд вказаної скарги не з'явився, а подав клопотання про її розгляд за його відсутності у слідчого судді відсутня можливість з'ясувати безпосередньо у скаржника про наявність таких доказів подання ним вказаної заяви до ГУ НП у Львівській області.
Оскільки скаржником у судовому засіданні та в матеріалах справи не доведено що ним взагалі подавалася заява про вчинення злочину в порядку ст. 214 КПК України від 11.06.2020 р. до суб'єкту оскарження, то немає підстав стверджувати що у службових осіб слдічого управління ГУ НП у Львівській області виникли будь-які обов'язки з приводу обставин, виладених у скарзі.
Оскільки при розгляді вказаної скарги слідчий судя повинен дотримуватися принципу дистпозитивності, та брати до уваги тільки ті обставини, які підтверджені належними доказами, які подаються стороною провадження, то за таких обставин твердження скаржника про направлення ним заяви про вчинення злочину від 11.06.2020 р. на адресу СУ ГУ НП у Львівській області, не знайшло свого підтвердження.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
З аналізу зазначеної норми випливає, що законом передбачено обов'язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, прийняти і зареєструвати їх.
Однак, слід зважати на те, що КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Порядок прийняття, реєстрації та розгляду заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення компетентними та уповноваженими на те працівниками прокуратури визначений «Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого Наказом Генерального прокурора України №139 від 06.04.2016 року.
Згідно п.8 Загального положення Розділу І вищевказаного Положення реєстраторами Реєстру є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Так, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Таким чином, оскільки суду не надано доказів того, що скаржником до органу досудового розслідування подано заяву про вчинення злочину, то відповідно, у вказаного органу не виникло жодного обов'язку на прийняття рішення, передбаченого ст.214 КПК України.
Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Даний перелік є вичерпним, тому скарга в частині визнання протиправною бездіяльності службових осіб уповноважених на проведення досудового розслідування (слідчого) слідчого управілння ГУ НП у Львівській області виходить за межі компетенції слідчого судді, яка визначена чинним КПК України. Тому скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Тому, виходячи в вищевикладеного, відповідно до ст.ст.303, 307 КПК України у задоволенні скарги необхідно відмовити у повному обсязі.
При цьому, така відмова не позбавляє скаржника права повторного звернення з аналогічною скаргою до сілчого судді у випадку, якщо скаржником буде долучено жо матеріалів скарги належні докази подання суб'єкту оскарження заяви про вчинення злочину.
Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги Голови Кіровоградської обласної організації політичної партії «Партія Шарія» ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити повінстю.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1