Справа № 336/876/20
Пр. № 4-с/336/28/2020
5 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на рішення старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сапи Андрія Дмитровича, заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
Стягувач у виконавчому провадженні акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» звернувся зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сапи А.Д. про повернення виконавчого листа стягувачу у виконавчому провадженні № 51739599.
В скарзі посилається на те, що в провадженні Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованості за кредитним договором в сумі 479217 грн. 35 коп. Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сапи А.Д. від 11.12.2019 року виконавчий лист з виконання вказаного рішення повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення за виконавчим документом та виявлення безрезультатними заходів щодо розшуку майна. Означене рішення є передчасним, оскільки державним виконавцем не виконано усього обсягу дій, що мають передувати такому рішенню, у відповідності до «Інструкції з організації примусового виконання рішень», зокрема: відсутні запити з метою встановлення фінансового та майнового стану боржника, не здійснено перевірки, встановленої статтею 48 ч. 8 Закону України «Про виконавче провадження»; відсутнє подання до суду про примусове проникнення до житла боржника з метою виявлення майна; відсутні запити до фінансових установ про наявність накопичувальних та депозитних рахунків на ім'я боржника; не вжито заходів примусового доставлення боржника до відділу державної виконавчої служби; відсутнє подання про обмеження боржника у праві виїзду за межі держави до виконання зобов'язань, встановлених рішенням суду; відсутні запитів про участь боржника як засновника або учасника в організаційно-правових формах суб'єктів господарювання; відсутні запити щодо з'ясування сімейного стану боржника; відсутні заходи з розшуку боржника; відсутні запити, спрямовані на встановлення наявності у боржника в користуванні малих архітектурних форм, отримання боржником спадщини, наявності майна боржника у інших осіб, наявності у боржника цінних паперів, майнового найму сейфів, перебування боржника на обліку в центрі зайнятості; наявності у нього суден, повітряних суден.
У зв'язку із викладеним просить:
визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сапи Андрія Дмитровича при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.12.2019 року;
скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сапи Андрія Дмитровича від 11.12.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу;
зобов'язати старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сапу Андрія Дмитровича відновити виконавче провадження № 51739599.
В судове засіданні представник заявника не з'явився, надавши письмове звернення, яке містить прохання про задоволення скарги та проведення судового розгляду у його відсутність.
Державний виконавець, чиї дії оскаржуються, а також заінтересована особа, належним чином повідомлені про дату, час та місце вирішення справи, про що свідчать розписки про отримання ними судових повісток (а. с. 27, 29), до суду не з'явилися, клопотання про відкладення судового розгляду, про вирішення скарги у їх відсутність суду не надали.
Означені обставини в силу ч. 2 ст. 450 ЦПК України зумовили вирішення скарги у відсутність учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, суд знаходить скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних міркувань.
Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходилось виконавче провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованості за кредитним договором в сумі 479217 грн. 35 коп. На підставі постанови головного державного виконавця Сапи А.Д. від 11.12.2019 року виконавчий лист з виконання вказаного рішення повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно із ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення, яке є обов'язковим до виконання, іменем України.
Меті дієвого виконання судових рішень підпорядковане впровадження сукупності дій визначених законом органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законодавством України про виконавче провадження, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно Закону України «Про виконавче провадження», а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, як випливає із змісту статті 1 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і апогеєм захисту порушеного права.
Однією з засад виконавчого провадження є законність.
За змістом ч. 2 ст. 18 «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Підстави припинення виконавчого провадження встановлені статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до п. 2 ч. 1 в якої виконавче провадження припиняється, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Означена підстава зумовила рішення державного виконавця про припинення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу.
Вирішуючи скаргу на користь стягувача у виконавчому провадженні, суд погоджується з його твердженнями про передчасність вказаного рішення, оскільки державним виконавцем не вичерпало всі дії, на підставі яких можливо беззаперечно прийти до вказаного висновку.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
З наданих суду даних випливає наявність формального підходу виконавця до виконання покладених на неї законом обов'язків, недотримання права сторони виконавчого провадження на отримання захисту її інтересів, що є неприпустимим та посягає на засади виконавчого провадження, якими, поряд зі згаданою судом законністю, є справедливість, неупередженість та об'єктивність.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, а згідно із ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку про необхідність захистити право учасника виконавчого провадження в обраний ним спосіб.
Керуючись ст. ст. 447-451, 260, 352-355 ЦПК України, суд
Скаргу публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на рішення старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сапи Андрія Дмитровича задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сапи Андрія Дмитровича від 11.12.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованості за кредитним договором в сумі 479217 грн. 35 коп.
Зобов'язати посадових осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), уповноважених на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» вчинити дії, спрямовані на вчасне та повне виконання рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії карантину.
Суддя О.В. Щаслива