ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.06.2020Справа № 910/4072/18
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко Г. П.,
за участю секретаря - Лебович А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (02002, м. Київ, вул. Панельна, буд. 1)
До Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4-Б)
Про скасування рішення
За участі представників сторін:
Від позивача: Коваленко Н. В. (в якості вільного слухача);
Від відповідача: Данилевський О.М. (довіреність № Д-020/20 від 13.01.2020);
Гвоздецький А.М. (ордер серія КС № 768675 від 09.06.2020).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (далі - відповідач) про скасування рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішенням Комісії Публічного акціонерного товариства "Київгаз" з розгляду актів про порушення від 15.02.2018 задоволено акт про порушення № 19 від 18.01.2018, складений в результаті обстеження газового господарства Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп"; на підставі прийнятого рішення відповідачем було донараховано та пред'явлено до оплати позивачу додаткові об'єми природного газу; позивач вважає, що рішення Комісії про задоволення про задоволення акту про порушення від 18.02.2018 № 19 та донарахування позивачу додаткових об'ємів природного газу 224 640, 00 метрів кубічних природного газу вартістю 2 411 016, 19 грн та послуг з його розподілу вартістю 57 121, 46 грн суперечить чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 23.04.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в загальному позовному провадженні, перше підготовче засідання у справі призначено на 22.05.2018 року.
В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, в судовому засіданні заслуховувались пояснення свідків, викликаних за клопотанням сторін у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2018 призначено у справі № 910/4072/18 судову комісійну інженерно-технічну експертизу щодо дослідження причин витоку газу та некоректної роботи (пошкодження) комерційного взула обліку газу на підприємстві позивача, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, на вирішення експертизи поставлено питання, визначені ухвалою суду, а провадження у справі зупинено до надання висновків експертизи.
20.11.2018 матеріали справи № 910/4072/18 надіслано Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України для проведення вищезазначеної експертизи.
02.01.2019 від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України надійшло клопотання про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення судової інженерно-технічної експертизи № 27037 та копія рахунку вартості робіт, а також клопотання про погодження строків проведення експертизи понад 90 днів, яке розглянуто судом після виходу судді з відпустки.
16.01.2019 провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання для розгляду питання про надання експерту додаткових матеріалів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 клопотання судового експерта про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення судової інженерно-технічної експертизи було задоволено; провадження у справі № 910/4072/18 зупинено до отримання висновку судової експертизи; матеріали справи № 910/4072/18 направлено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.
25.03.2019 з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України надійшов супровідний лист разом з матеріалами даної справи та чергове клопотання старшого судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України Мельтешинова К. В. про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення судової інженерно-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 клопотання старшого судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України Мельтешинова К. В. про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення судової інженерно-технічної експертизи задоволено та запропоновано сторонам надати необхідні матеріали.
25.04.2019 після надходження документів з додатковими вихідними даними, необхідними для проведення судової інженерно-технічної експертизи матеріали справи № 910/4072/18 у 2-х томах були направлені Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України для проведення судової експертизи, яка була призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2018, проведення якої призупинено до отримання необхідних матеріалів.
08.07.2019 до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи № 910/4072/18 у 2-х томах разом із оригіналом висновку № 27037/12002 експертів про результати виконання судової інженерно-технічної експертизи.
18.07.2019 суд поновив провадження у справі № 910/4072/18, підготовче засідання у справі призначив на 13.08.2019.
12.08.2019 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшли пояснення.
В судовому засіданні 13.08.2019 суд оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні на 10.09.2019 та викликав в судове засідання для надання роз'яснень щодо наданих експертами висновків, судових експертів - Сабадаш В. В. та Мельтишинова К. В., які є працівниками Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, про що було винесено відповідну ухвалу.
21.08.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача у справі надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій відповідач просив Суд роз'яснити мотивувальну частину ухвали від 13.08.2019 у справі № 910/4072/18.
Для розгляду заяви відповідача було призначено судове засідання на 10.09.2019.
05.09.2019 через відділ канцелярії суду від Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшли супровідним листом пояснення завідувача сектору лабораторії на висновок експертів за результатами проведення судової експертизи по матеріалам справи № 910/4072/18.
Судове засідання, призначене у справі на 10.09.2019, не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. на лікарняному.
Ухвалою від 20.09.2019 суд повідомив учасників справи про їх виклик в підготовче судове засідання на 05.11.2019.
20.09.2019 Судом було відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про роз'яснення судового рішення - ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08.2019, про що постановлено відповідну ухвалу, в якій викладені мотиви та обґрунтування прийнятого судом рішення.
03.10.2019 (під час перебування судді Бондаренко Г. П. у відпустці) через відділ канцелярії суду від відповідача надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі № 910/4072/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 зупинено провадження у справі № 910/4072/18 до розгляду в апеляційному порядку скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі 910/4072/18.
28.10.2019 матеріали по справі направлено до Північного апеляційного господарського суду.
09.01.2020 повернуто справу 910/4072/18 до Господарського суду міста Києва після розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" на ухвалу Господарського суду від 20.09.2019. Постановою північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київгаз" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.19 - без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2020 поновлено провадження у справі № 910/4072/18 та призначено підготовче засідання на 04.02.2020.
20.01.20 від Північного апеляційного господарського суду надійшов запит про направлення матеріалів справи № 910/4072/18 для подальшого скерування до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Київгаз" від 15.01.2020 № 115/09-1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 910/4072/18.
21.01.2020 Судом було постановлено ухвалу по зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.12 пункту 17 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до завершення оскарження в касаційному порядку ухвали суду від 20.09.2019.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 21.02.2020 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Київгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі № 910/4072/18.
04.03.2020 до господарського суду повернулись матеріали справи № 910/4072/18.
16.03.2020 Суд поновив провадження у справі, підготовче засідання у справі призначив на 07.04.2020 та викликав в судове засідання для надання роз'яснень щодо наданих експертами висновків, наступних судових експертів Сабадаш В.В. та Мельтишинова К.В., які є працівниками Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, які склали висновок № 27037/12002 експертів про результати виконання судової інженерно-технічної експертизи, для надання усних та письмових роз'яснень щодо наданих висновків.
06.04.2020 від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло клопотання про перенесення судового засідання.
07.04.2020 від відповідача та позивача надійшли клопотання про відкладення судового засідання.
07.04.2020 Суд ухвалою повідомив учасників справи про відкладення судового засідання на 28.04.2020.
22.04.2020 від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте представники відповідача взяли участь в судовому засіданні, призначеному на 28.04.2020 особисто.
28.04.2020 Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 09.06.2020. Крім того, суд зазначив, що оскільки експерти надали письмові роз'яснення щодо висновку експертизи, таким чином, останні виконали свої обов'язки стосовно надання роз'яснень.
04.05.2020 до Суду надійшло клопотання експертів про участь судовому засіданні, призначеному на 28.04.2020 в режимі відеоконференції, яке залишено судом без розгляду через сплив часу проведення судового засідання.
В судовому засіданні 09.06.2020 Суд оголосив перерву в судовому засіданні по суті справи до 18.06.2020 та викликав в судове засідання експертів для надання роз'яснень щодо наданих експертами висновків. Оскільки представники позивача та відповідача по різному оцінюють висновки судової експертизи №27037/12002 з урахуванням наданих експертами роз'яснень на висновок експертизи від 03.09.2019, позивач стверджує, що висновок експертизи підтверджує, що виявлений витік газу не спричинив некоректну роботу приладів обліку використаного газу (ВОГ), разом з тим відповідач стверджує, що оскільки експертами встановлено, що причиною виявлених витоків не могли стати проведені регламентні роботи, то це підтверджує те, що витоки газу існували раніше, і не були виявлені 16.01.2018 працівниками відповідача, оскільки обстеження не було завершено, а отже в спірному рішенні (акт № 19 від 18.01.2018 ) було донараховано обсяги газу за виявлене порушення за період з 16.01.2018 по 18.01.2018.
18.06.2020 через відділ канцелярії віл позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 18.06.2020 учасники справи прибули, при цьому представник позивача не надав Суду докази наявності у нього повноважень на представництво на момент судового засідання (наявні в матеріалах справи довіреності закінчили термін дії станом на момент розгляду справи судом), тому останній до участі в засіданні був допущений в якості вільного слухача.
Відповідач надав Суду усні пояснення по суті справи, в яких проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні було досліджено матеріали справи, після яких відповідач в судових дебатах просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши в ході розгляду справи пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог, заперечень, пояснень та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд -
Як підтверджено матеріалами справи, 22.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Київгаз" (відповідач, оператор ГРМ) (змінено найменування на Акціонерне товариство "Київгаз") та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» (позивач, споживач) був укладений договір № 14407 розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими) (далі за текстом - договір). Умови укладеного між сторонами договору відповідають типовому договору розподілу природного газу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498.
У п.1.1 договору визначено, що договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що його умови однакові для всіх споживачів на території дії ліцензії та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРС).
За цим договором оператор ГРМ (відповідач у даній справі) зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 2.3 договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем.
Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРС. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві - приєднанні, та з урахуванням регламентурних процедур, передбачених Кодексом ГРС. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача (п. 5.1, 5.2. договору).
Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ - 203,16 грн за 1000,00 куб. м. Розрахунковим періодом є календарний місяць, оплата вартості послуг здійснюється на підставі рахунку оператора ГРМ (п. 6.1., 6.3., 6.4. договору).
Відповідно до п. 7.2. договору, оператор ГРМ має право, зокрема, перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті споживача, у порядку Визначеному Кодексом ГРС.
В свою чергу споживач, відповідно до п. 7.4. договору зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу та забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу ГРС та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін.
Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом ГРС, в тому числі відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу у споживача, подання споживачем письмової заяви про припинення, несанкціонованого відбору природного газу (п. 9.1. договору).
Згідно із п. 12.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з розподілу природного газу з 01.10.2016 до встановлення регулятором тарифу, виходячи з величини приєднаної потужності об'єкта споживача у відповідності до п.1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань за договором.
16.01.2018 працівниками ПАТ «Київгаз» здійснювалася перевірка ВОГ (вузол обліку природного газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством) ТОВ «Атем груп», в ході якої, в тому числі, було з'ясовано, що провести перевірку в повному обсязі неможливо, оскільки для огляду звужуючих пристроїв та прямих ділянок газопроводу необхідно припинити газопостачання на газоспоживаюче обладнання позивача, що на момент перевірки зробити було неможливо, через складність технологічних процесів на виробництві позивача. Зазначене відображене в акті № 0-551 від 16.01.2018, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
Цього ж дня позивачу було направлене відповідачем повідомлення № 1 про зупинку газопостачання з 19.01.2018 на дві доби. У відповідь на яке позивачем надіслано лист №180117/2 від 17.01.2018, яким позивач повідомив відповідача, що зважаючи на повідомлення останнього, на підприємстві будуть проведені регламентні роботи на технологічному, газоспоживоючому обладнанні та на вузлі обліку газу, та зазначив, що для проведення регламентних робіт з 18.01.2018 буде припинено газоспоживання та закрита вхідна засувка системи газопостачання підприємства. Також, позивач просив у вказаному листі направити представників ПАТ «Київгаз» для розпломбування/опломбування елементів вузла обліку. Лист №180117/2 від 17.01.2018 відповідач отримав 18.01.2018, про що свідчить вх. № 181 від 18.01.2018, проставлений на вказаному листі.
18.01.2018 після завершення позивачем запланованих регламентних робіт, представниками відповідача, було здійснено перевірку ВОГ позивача, за результатами якої виявлено порушення в роботі комерційного ВОГ у тих місцях, де регламентні роботи не проводилися, а саме на скидних вентилях імпульсної лінії багатопараметричного датчика РВ 3095, перетворювачі тиску РС 28, гільзі контрольного термометра, про що складено метрологічний акт № б/н від 18.01.2018 , який підписаний працівниками відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , працівником позивача ОСОБА_4 (надав свої зауваження) та представником ТОВ «Ізодром» (підрядник, який проводив регламентні роботи) ОСОБА_5 . Відповідне порушення було кваліфіковане відповідачем, як порушення передбачене п. 3 гл. 2 р. XI Кодексу ГРС - робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі. Відповідно до форми, що затверджена НКРЕ, про виявлені порушення представниками відповідача, складено Акт № 19 від 18.02.2018 (щодо дати складання акта допущена описка, правильною датою складання є 18.01.2018, що свідчить з пояснень осіб в судовому засіданні, які складали даний акт). В процесі розгляду справи, сторони спору не заперечували що акт складено щодо фактичних обставин справи про складення акту 18 січня 2018 року.
15.02.2018 Комісією ПІТ "КИївгаз" з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем Акт № 19 від 18.01.2018 було задоволено, рішення комісії оформлене протоколом № 50 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 15.02.2018. На засіданні комісії були присутні представники позивача та ТОВ «Ізодром», які виступили на засіданні. На підставі рішення комісії від 15.02.2018 складено Акт-розрахунок не облікованого об'єму природного газу, позивачу донараховано 224 640,00 куб. м природного газу за період з 16.01.2018 до 18.01.2018 за 27 годин (з моменту останньої перевірки - 16.01.2018 та до моменту відключення газопостачання позивача 18.01.2018), коли газоспоживаюче обладнання позивача було в роботі, та виставлено позивачу рахунок на оплату № 14407/2753 від 19.02.2018 за розподіл донарахованого об'єму природного газу на суму 57 121, 46 грн. Про рішення комісії позивачу було повідомлено листом № 612/09 від 23.02.2018.
06.03.2018 відповідачем було виставлено позивачу вимогу про сплату боргу на суму 2411016,19 грн (вих. № 716/09 від 06.03.2018), із тексту якої вбачається, що вартість природного газу, яка повинна бути компенсована Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» оператору ГРМ складає 2411016,19 грн. Вартість визначена виходячи із ціни придбання ПАТ «Київгаз» природного газу для виробничо - технологічних витрат та нормованих втрат в січні 2018 року - 10 732, 80 грн за 1 000 куб.м.
На думку позивача, рішення про задоволення акту про порушення № 19 від 18.01.2018 та застосування відповідно до Кодексу ГРС розрахунку об'єму не облікованого природного газу, оформленого протоколом № 50, суперечить чинному законодавству, порушує права та законні інтереси позивача та підлягає скасуванню.
Відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення діяв у повній відповідності до приписів чинного законодавства України.
Спір між сторонами виник стосовно питання про наявність та/або відсутність причинно - наслідкового зв'язку між виявленим 18.01.2018 відповідачем витоком газу на ВОГ позивача з проведеними в той день стосовно такого ВОГ регламентними роботами.
На думку, позивача виявлений виток газу є наслідком проведених регламентних робіт, і відповідно позивач не може бути у відповідному випадку притягнутий до відповідальності за такий витяг, у вигляді донарахування додаткових об'ємів газу.
Натомість, на думку відповідача, між виявленим витоком газу та проведеними регламентними роботами відсутній причинно - наслідкова ний зв'язок, а відтак наявні підстави для притягнення позивача до відповідальності та донарахування останньому додаткових об'ємів газу за встановлений витік газу за попередні періоди.
З метою визначення причин та обставин можливого витоку газу, що зафіксовано відповідачем на підприємстві позивача, Суд призначав у справі інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручав експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, та на вирішення якої ставив такі питання:
(1) Відповідно до проведених регламентних робіт, проекту комерційного ВОГ TOB "ATEM ГРУП", та зазначених у Акті про порушення №19 місць виявлення порушення герметичності, в якій взаємозалежності та на якій відстані знаходяться місця проведення робіт та демонтажу частин обладнання та місця витоків?
(2) До якої категорії можна віднести місця виявлення витоків - з'єднувальні деталі, арматура, газове обладнання, прилади?
(3) Відповідно до проекту комерційного ВОГ TOB "ATEM ГРУП" та зазначених у Акті про порушення №19 місць виявлення порушення герметичності чи можна стверджувати, що порушення герметичності виявлено "на імпульсних лініях системи вимірювання різниці тиску на комерційному ВОГ на базі змінного перепаду тиску витоків газу на імпульсній трубці до перетворювача різниці тиску"?
(4) Який фактичний об'єм втрат природного газу може бути розрахований за Методикою визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами (затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики N 264 від 30.05.2003 року) на підставі Акту про порушення №19 (із фотофіксацією)7 Чи перевищує такий об'єм витоку (втрати) природного газу норми, встановленні чинними ДСТУ?
(5) З огляду на місце розташування витоків газу на комерційному ВОГ та обставини їх виявлення (проведення регламентних робіт та відсутність газопостачання) чи спричинили виявлені витоки некоректну роботу (позаштатний режим роботи ВОГ) приладів обліку використаного газу?
(6) В силу особливостей конструкції ВОГ, а також матеріалу виготовлення (металу) газового обладнання, чи могли витоки у місцях, зазначених у Акті про порушення №19, з'явитись внаслідок демонтажу (механічного впливу) частини обладнання при проведенні регламентних робіт?
(7) В силу особливостей конструкції ВОГ, а також матеріалу виготовлення (металу) газового обладнання, чи могли витоки у місцях, зазначених у Акті про порушення №19, з'явитись внаслідок послідовної зміни тиску в трубках ВОГ, в результаті повного припинення газопостачання та відновлення газопостачання 18.01.2018 року?
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової комісійної інженерно - технічної експертизи № 27037/12002, складеного 27.06.2019, експерти В. В. Сабадаш та К. В. Мельтешинов дійшли стосовно питань 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 7 наступних висновків.
Місцем проведенням робіт, на яких були виявлені місця витоків є трубопровід з фільтрами, кришка якого під час проведення регламентних робіт була демонтована та звужуючий пристрій з імпульсними лініями до перетворювача різниці тиску.
Місця виявлених витоків газу знаходяться на відстані біля 2 м від місць виконуваних регламентних робіт.
Місця виявлених витоків газу відносяться до з'єднувальних деталей (ліній) від звужуючого пристрою з імпульсними лініями до перетворювача різниці тиску, які включають в себе імпульсні трубки, ізолюючи втулки, крани кульові.
Відповідно до проекту комерційного ВОГ ТОВ «АТЕМ ГРУП» та даних зазначених у Акті про порушення №19 від 18.01.2018 місця виявлення порушення герметичності було виявлено «на імпульсних лініях системи вимірювання різниці тиску на комерційному ВОГ на базі змінного перепаду тиску витоків газу на імпульсній трубці до перетворювача різниці тиску».
Згідно з галуззю застосування «Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами» (затверджена наказу Міністерства палива та енергетики № 264 від 30.05.2003), цей документ не застосовується до розрахунку витрат при витоку газу при проведенні регламентних роботах на трубопроводі, оскільки виявлений витік не відноситься до виробничо-технологічних витрат газу.
Дана Методика призначена для встановлення витрат газу у виробничо-технологічних процесах.
В існуючих нормативних актах з газопостачання відсутні дані про допустимий об'єм витоку газу при проведенні регламентних робіт на трубопроводах, аналогічних досліджуваного випадку.
З огляду на місце розташування витоків газу на комерційному ВОГ та обставини їх виявлення (проведення регламентних робіт та відсутність газопостачання підприємства) виявлені витоки не спричинили некоректну роботу (позаштатний режим роботи ВОГ) приладів обліку використаного газу.
В силу особливостей конструкції ВОГ та матеріалу виготовлення газового обладнання (металу), витоки у місцях, зазначених у Акті про порушення №19 від 18.01.2018, не могли з'явитися внаслідок демонтажу механічного впливу) частини обладнання при проведенні регламентних робіт на трубопроводі.
В силу особливостей конструкції ВОГ та матеріалу виготовлення газового обладнання (металу), витоки у місцях, зазначених у Акті про порушення №19 від 18.01.2018, не могли з'явитись внаслідок послідовної зміни тиску в трубках ВОГ, в результаті повного припинення газопостачання та відновлення газопостачання 18.01.2018.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Отже, між сторонами було укладено договір розподілу природного газу, який є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс ГРС.
Відповідно до п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу ГРС терміни вживаються у таких значеннях: комерційний вузол обліку/комерційний ВОГ - вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об'єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку; контрольний огляд вузла обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності ЗВТ (корпусу, скла, кріплення, з'єднання тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показань ЗВТ, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів несанкціонованого втручання в роботу ГРМ та/або ЗВТ/лічильника газу; оператор газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до п. 2 гл. 6 р. X Кодексу ГРС протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт. Контрольний огляд вузла обліку здійснюється оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.
Відповідно до п. 6 гл. 6 р. Х Кодексу ГРС у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.
Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання. Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 гл. 9 р. X Кодексу ГРС за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем.
У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема, про непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору (п.п. 4 п. 7 гл. 9 р. X Кодексу ГРС).
Пунктом 8 гл. 5 р. XI Кодексу ГРС передбачено, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Відповідно до гл. 3 р. ІХ Кодексу ГРС визначення об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об'єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між оператором газорозподільної мережі та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку газопостачання (далі - ВОГ), визначених договором розподілу природного газу між оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
У главі 2 р. ХІ Кодексу ГРС визначені види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, зокрема, п. 3 передбачено, що до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать:
1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно;
2) фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;
3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об'єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;
4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.
Відповідно до приписів п.п.3 п.4 гл.4 р. ХІ Кодексу ГРС у випадку виявлення порушення герметичності імпульсних ліній системи вимірювання різниці тиску на комерційному ВОГ на базі змінного перепаду тиску витоків газу на імпульсній трубці до перетворювача різниці тиску перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться, виходячи зі значення різниці тиску, яка дорівнює значенню верхньої межі діапазону вимірювань перетворювача тиску, або зі значення номінальної проектної потужності встановленого неопломбованого газоспоживаючого обладнання. До розрахунку приймається отримане найменше значення витрати газу. Перерахунок проводиться за період з дати останньої перевірки. Якщо така перевірка не проводилася в розрахунковий період, то з початку розрахункового періоду. У всіх інших випадках виявлення порушення герметичності газопроводів розрахунок втрат природного газу проводиться відповідно до Методик визначення питомих виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу.
Відповідно до п. 11 гл. 5 р. ХІ Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
При складанні акта-розрахунку враховується таке: 1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу; 2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об'ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об'єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці; 3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу має бути віднятий об'єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку; 4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються.
Відповідно до абз.1 п.8 г.4 р. ХІ Кодексу ГРС у разі своєчасного (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем оператора ГРМ про позаштатний режим роботи лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу процедура, передбачена абзацом другим цього пункту, не застосовується, а визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється залежно від середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менше шести місяців за період з дня письмового повідомлення споживачем оператора ГРМ про позаштатний режим роботи лічильника газу та з урахуванням строку на його усунення.
Як встановлено судом, 16.01.2018 відповідач здійснював перевірку ВОГ позивача, проте здійснив її не в повному обсязі, оскільки з огляду на технологічний процес позивача, неможливо було здійснити зупинку газопостачання, тобто не завершив відповідну перевірку. Відповідні обставини були відображені в акті № 0-551 від 16.01.2018.
В подальшому відповідач надав позивачу повідомлення про зупинку газопостачання (16.01.2018), а позивач в свою чергу лист - заявку відповідачу на виклик фахівців для проведення розпломбування з подальшим опломбуванням обладнання ВОГ після проведення регламентних робіт (17.01.2018).
Як встановлено судом, 18.01.2018 позивач здійснив зупинку газопостачання та провів необхідні регламентні роботи, а відповідач в свою чергу здійснив розпломбування з подальшим опломбуванням обладнання ВОГ після проведених регламентних робіт, а також перевірку герметичності імпульсних ліній системи вимірювання різниці тиску на комерційному ВОГ на базі змінного перепаду тиску. За результатами перевірки, відповідач встановив порушення герметичності та виток газу на вентиляційному блоці перетворювача тиску РС - 28 № 09131715 за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 4-Б. Перевірку герметичності ВОГ було здійснено течешукачем «SNOOPER mini» заводський номер 02201025526 та мильним розчином. Про виявлені порушення представниками відповідача, складено Акт № 19 від 18.01.2018 та метрологічний акт № б/н від 18.01.2018.
15.02.2018 комісія з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС розглянула матеріали про зафіксоване порушення та прийняла рішення про задоволення акту №19.
В лютому 2018 року відповідачем на підставі акту про порушення №19 та рішення комісії, складено акт-розрахунок необлікованого об'єму природного газу і позивачу донараховано 224 640, 00 м.куб. природного газу за період з 16.01.2018 до 18.01.2018 (27 годин; із розрахунку газоспоживаючого обладнання загальною потужністю 8 320 куб. м./год; 8 320 куб.м. * 27 = 224 640, 00 куб.м.) та виставлено позивачу рахунок на оплату № 14407/2753 від 19.02.2018 за розподіл донарахованого об'єму природного газу на суму 57 121, 46 грн.
06.03.2018 відповідачем було виставлено позивачу вимогу про сплату боргу на суму 2 411 016, 19 грн (вих. № 716/09 від 06.03.2018). Вартість природного газу, яка повинна бути компенсована Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» оператору ГРМ, визначена виходячи із ціни придбання ПАТ «Київгаз» природного газу для виробничо - технологічних витрат та нормованих втрат в січні 2018 року - 10 732, 80 грн за 1 000 куб.м.
Як вже зазначалося вище, порушення позивача було кваліфіковане відповідачем, як порушення передбачене п. 3 гл. 2 р. XI Кодексу ГРС - робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі. Оскільки, в даному випадку виявлене порушення не пов'язано із фактом несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ, або відбору природного газу. В якості правових підстав для здійснення нарахувань позивачу визнано порушення, що сталося внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ, яке кваліфікуються як «не з вини споживача», та передбачено підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ.
При цьому, перевірка стану герметичності системи проводилася за допомогою приладів і мильної емульсії, що відповідає п. 2.12. гл. 2 р. V Правил систем газопостачання газу, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285. Витік газу був виявлений відповідачем саме на імпульсній трубці, і саме такі витоки (на будь - якій імпульсній трубці) призводять до викривлення показників вимірювання.
Рішення комісії відповідача про задоволення акту про порушення №19 було прийняте 15.02.2018, тобто після 01-го числа місяця, у якому виявлено порушення, враховуючи положення п.п. 2 абз. 3 п. 11 гл. 5 р. ХІ Кодексу ГРС, порядок донарахування об'єму природного газу здійснений відповідачем відповідає зазначеним положенням Кодексу ГРС, як і здійснений ним розрахунок вартості природного газу, яка повинна бути компенсована оператору ГРМ, відповідає положенням п. 11 гл. 5 р. ХІ Кодексу ГРС.
За таких обставин, Суд дійшов висновку про правомірність рішення комісії з розгляду актів про порушення ПАТ «Київгаз» від 15.02.2018 про донарахування ТОВ «Атем Груп» додаткових об'ємів природного газу в розмірі 224 640, 00 куб. м. та послуг з його розподілу вартістю 57 121, 46 грн.
Щодо наявності причинно - наслідкового зв'язку між виявленим 18.01.2018 відповідачем витоком газу на ВОГ позивача з проведеними в той день стосовно такого ВОГ регламентними роботами, то відповідні доводи позивача спростовані висновками зробленими судовими експертами у висновку експертів за результатами проведення судової комісійної інженерно - технічної експертизи № 27037/12002, складеного 27.06.2019.
При цьому, висновок експерта про те, що виявлені витоки під час проведення регламентних робіт не спричинили некоректну роботу (позаштатний режим) ВОГ, на які посилається позивач як на підставу, що підтверджує правомірність його вимог, то суду зазначає, що експерт вірно встановив, що оскільки газопостачання 18.01.2018 під час проведення регламентних робіт не відбувалось, то це не спричинило некоректну роботу ВОГ в момент виявлення таких витоків, однак це не спростовує тверджень відповідача в оскаржуваному акті, що такі витоки спричинили некоректну роботу ВОГ до проведення регламентних робіт (період з 16.01.2018 року по 18.01.2018 року), оскільки такі витоки були до проведення регламентних робіт та не могли бути спричинені проведенням таких робіт.
Адже, відповідно до висновків експертів місця виявлених витоків газу знаходяться на відстані біля 2 м від місць виконуваних регламентних робіт, витоки у місцях, зазначених у Акті про порушення №19 від 18.01.2018, не могли з'явитися внаслідок демонтажу механічного впливу) частини обладнання при проведенні регламентних робіт на трубопроводі, та не могли з'явитись внаслідок послідовної зміни тиску в трубках ВОГ, в результаті повного припинення газопостачання та відновлення газопостачання 18.01.2018. З огляду на наведені висновки експертів причинно - наслідкового зв'язок між виявленим 18.01.2018 відповідачем витоком газу на ВОГ позивача з проведеними в той день стосовно такого ВОГ регламентними роботами відсутній, що свідчить про те, що відповідні витоки мали місце і до проведення регламентних робіт.
Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
З викладеного вбачається, що мета застосування санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов'язання в майбутньому.
Отже, нарахування вартості обсягів спожитого природного газу за номінальною потужністю є господарсько-правовою санкцією для споживачів природного газу, що порушують правила його споживання та не вживають достатніх та необхідних заходів для забезпечення достовірності обліку природного газу.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, які спростовують заявлені позовні вимоги та доводять обґрунтованість заперечень відповідача проти позову.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору та інші витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (02002, м. Київ, вул. Панельна, буд. 1; ідентифікаційний код 40657853) до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4-Б; ідентифікаційний код 03346331) про скасування рішення відмовити.
2. Судові витрати по сплаті судового збору та інші витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (02002, м. Київ, вул. Панельна, буд. 1; ідентифікаційний код 40657853).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02.07.2020.
Суддя Г. П. Бондаренко