Справа № 909/621/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25.06.2020 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника стягувача Цвєткова В. М., представника боржника Ридая Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу від 12 вересня 2017 р. у справі за позовом Національного банку України до приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива",
28 серпня 2017 р., Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, що було залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 р., про задоволення позову НБУ до ПрАТ "Агромаш-ІФ" та звернув стягнення на предмет іпотеки - належне відповідачу нерухоме майно: оздоровчий комплекс загальною площею 3 814,00 кв. м., що знаходиться по вул. Гутиська, буд. 1, с. Майдан, Тисменицький район, Івано-Франківська обл. На виконання цього рішення було видано наказ від 12 вересня 2017 р.
09 червня 2020 р., ПрАТ "Агромаш-ІФ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О. В. В обґрунтування скарги боржник зазначає, що 19 травня 2020 р. державний виконавець неправомірно відкрив виконавче провадження із виконання наказу, строк на пред'явлення якого до виконання закінчився ще 13 грудня 2017 р. Крім того, у скарзі зазначено також, що державний виконавець всупереч положенням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" не надіслав боржнику постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанову про стягнення виконавчого збору. Відтак ПрАТ "Агромаш-ІФ" просить суд визнати дії головного державного виконавця Медведєва О. В. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 травня 2020 р. № 62115404 неправомірними; скасувати зазначену постанову, закрити виконавче провадження № 62115404 та зобов'язати державного виконавця повернути стягувачу наказ № 909/621/17 від 12 вересня 2017 р. без виконання.
10 червня 2020 р., суд прийняв до розгляду зазначену скаргу та призначив її розгляд на 19 червня 2020 р.
19 червня 2020 р., суд оголосив в засіданні перерву до 25 червня 2020 р.
НБУ cвої заперечення проти скарги ПрАТ "Агромаш-ІФ" виклав у відзиві на скаргу, в якому зазначено про відсутність будь-яких правових підстав вважати наказ від 12 вересня 2017 р. таким, що не підлягає виконанню, оскільки у зв'язку із поновленням, а згодом - перериванням строку для пред'явлення наказу до виконання, у стягувача наявне право пред'явити наказ № 909/621/17 від 12 вересня 2017 р. до виконання у строк до 09 липня 2020 р., яким він правомірно скористався.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України проти скарги ПрАТ "Агромаш-ІФ" заперечив в повному обсязі із аналогічних із стягувачем підстав, про що зазначив у відзиві, який надійшов на електронну адресу суду 19 червня 2020 р.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке.
28 серпня 2017 р., Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, що було залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 р., про задоволення позову НБУ до ПрАТ "Агромаш-ІФ" та звернув стягнення на предмет іпотеки - належне відповідачу нерухоме майно: оздоровчий комплекс загальною площею 3 814,00 кв. м., що знаходиться по вул. Гутиська, буд. 1, с. Майдан, Тисменицький район, Івано-Франківська обл.
На виконання цього рішення суд видав наказ від 12 вересня 2017 р. і встановив строк для пред'явлення його до виконання з 13 вересня 2017 р. по 13 грудня 2017 р.
Ухвалою від 19 червня 2019 р., що була залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2019 р., суд поновив НБУ строк для пред'явлення до виконання цього наказу, встановивши строк з 24 травня 2019 р. до 24 серпня 2019 р.
16 серпня 2019 р., на підставі відповідної заяви стягувача головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О. С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59819860 із примусового виконання зазначеного наказу та встановив спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом - продажу на прилюдних торгах.
09 квітня 2020 р., головний державний виконавець Кузьменко О. С. виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувача, в якій, зокрема, зазначив, що наказ № 909/621/17 від 12 вересня 2017 р. може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 09 липня 2020 р.
19 травня 2020 р., на відповідне звернення НБУ головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєв О. В. виніс оскаржувану боржником постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62115404 із примусового виконання наказу від 12 вересня 2017 р.
Копію цієї постанови головний державний виконавець супровідним листом від 19 травня 2020 р. надіслав боржнику.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За змістом ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як визначено в ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими Законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом п. 1 ч. 4 та ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Як видно із матеріалів справи ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2019 р., яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2019 р., на підставі ч. 1 ст. 329 ГПК України було задоволено заяву НБУ про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, оскільки рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 серпня 2017 р. набрало законної сили після апеляційного перегляду - 23 травня 2019 р., а тому стягувач з поважних причин був позбавлений права пред'явити наказ на виконання цього рішення протягом встановленого судом строку. Відтак стягувачу було поновлено строк для пред'явлення до виконання наказу від 12 вересня 2017 р. та встановлено строк пред'явлення цього наказу до виконання з 24 травня 2019 р. до 24 серпня 2019 р.
У зв'язку з тим, що стягувач скористався своїм правом на пред'явлення наказу до виконання в межах встановленого строку, відповідний строк в силу положень ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" перервався та після повернення виконавчого документа стягувачу, такий строк встановлений з 09 квітня до 09 липня 2020 р.
Відтак твердження скаржника про неправомірність дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження у зв'язку спливом строку для пред'явлення наказу до виконання є безпідставними.
В ч. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів.
Як вбачається із змісту ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону, боржник як сторона виконавчого провадження має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, має право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, заявляти клопотання тощо.
Так, в п. 6 оскаржуваної постанови боржнику повідомлений ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження, що внесені до автоматизованої системи виконавчого провадження в мережі Інтернет, за яким у боржника наявна можливість ознайомитись із відповідними матеріалами, в томі числі, із постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постановою про стягнення виконавчого збору.
Крім того, до своєї скарги будь-яких доказів, які б свідчили, що боржник був позбавлений можливості ознайомитися з прийнятими державним виконавцем постановами, скаржник не долучив. При цьому ПрАТ "Агромаш-ІФ" оскаржує не постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення виконавчого збору, а постанову про відкриття виконавчого провадження.
Наведені обставини спростовують викладені скаржником доводи про неправомірність дій державного виконавця, у зв'язку з чим підстав для задоволення скарги суд не вбачає.
Керуючись статтями 234, 235, 339, 342 ГПК України, суд
у задоволенні скарги приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу від 12 вересня 2017 р. у справі за позовом Національного банку України до приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.
Суддя І. В. Ткаченко
Повний текст ухвали складений 01 липня 2020 р.