Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"30" червня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/267/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Макарчук В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Іонова О.Б. - адвокат, ордер серія КС № 613254 від 10.02.2020;
від відповідача: Хаупшева Л.М., довіреність № 02/312 від 07.05.2020,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума"
до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"
про стягнення 16548,90 грн.
18.06.2020 Господарський суд Житомирської області прийняв рішення у даній справі про задоволення позову.
Оскільки представник позивача до закінчення судових дебатів заявив про те, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення, суд приймаючи рішення у справі, розподіл витрат в даній частині не здійснював.
Водночас, пунктом 3 даного рішення суд ухвалив Товариству з обмеженою відповідальністю "Київгума" до 23.06.2020 подати докази щодо розміру, понесених судових витрат на правничу допомогу.
Пунктом 4 резолютивної частини рішення суд ухвалив призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати в частині витрат на правничу допомогу на 30.06.2020.
25.06.2020 на адресу суду від представника позивача поштовим зв'язком надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, до якої додані докази понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу.
Статтею 221 ГПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Представник позивача підтримала, подану 25.06.2020, заяву в частині покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6224,50грн у повному обсязі.
Відповідач 30.06.2020 подав до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/267/20.
Заперечуючи проти покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6224,50грн відповідач зазначив, що детальний опис, наданий позивачем не містить даних щодо часу, витраченого адвокатом на виконання робіт.
Вказує, що предметом позову у справі було стягнення 16 548,00 грн за невиконання відповідачем зобов'язань з оплати за поставлений товар згідно договору № 46/ДК від 06.02.2019. Правовідносини між сторонами виникли з умов договору поставки. Справа є незначної складності, практика даної категорії справ є сталою, тому підготовка позовної заяви та розрахунку штрафних санкцій є не складною та не вимагає багато часу. Окрім того, позивач в грудні 2019 року звертався до Господарського суду Житомирської області із заявою про видачу судового наказу, в якій обґрунтовував підстави для стягнення заборгованості із посиланням на норми чинного законодавства. У зв'язку з цим, вивчення документів, визначених в п. 1 Детального опису робіт не потребувало значного часу, а отже сума в розмірі 2 000,00 грн. є неспівмірною.
Окрім того, вивчення таких документів, як накладні № 857 від 25.02.2019, № 1565 від01.04.2019, лист ТОВ «Київгума» від 08.07.2019 № 08/08, технічні умови ТУ У 6 00152135.040- 96, акт про фактичну якість продукції, поставленої відповідно до умов Договору № 46/ДК від 06.02.2019, фото фіксації складу Відповідача на момент прибуття представника Постачальника, лист ТОВ «Київгума» до ДП «Житомирський БТЗ» за вих. № 43-юр від 17.07.2019, інформація щодо температурних показників з інтернет ресурсів, не було доцільним в межах предмету та підстав позову, тому не можуть вважатися такими, що пов'язані саме із розглядом справи.
Підготовка письмових пояснень від 12.05.2020 зводилася переважно до оцінки норм чинного законодавства щодо порядку та строків надання доказів, необхідність вивчення та опрацювання додаткових документів не потребувала, часу, витраченого на їх підготовку, адвокатом не зазначено, тому розмір винагороди в сумі 1 000,00 грн вважає неспівмірним.
Щодо заявлених витрат, які були необхідні для надання правничої допомоги, а саме, на прибуття в судове засідання, відповідач зазначає, що позивачем надано документи на підтвердження витрат на придбання палива для автомобіля, однак не надано доказів реальних витрат пального, виходячи із марки автомобіля та відстані, яку подолав адвокат для прибуття до суду.
Відповідач вважає, що справа є нескладною, час, витрачений на виконання робіт, адвокатом не визначено, розмір гонорару складає 1/3 від ціни заявлених позовних вимог, вплив вирішення справи на репутацію позивача або публічний інтерес до справи відсутні, реальність понесених витрат, які необхідні для надання правової допомоги, останнім не надано, що на думку відповідача свідчить про нерозумність та неспівмірність розміру витрат.
Розглядаючи вимоги про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Правничу допомогу позивачу надавав адвокат Іонова О.Б., яка діє на підставі свідоцтва №7678/10, виданого 19.04.2019 Радою адвокатів Київської області.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
До матеріалів справи долучено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.02.2020, укладений між адвокатом Іоновою Оксаною Борисівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгума" " (а.с.145-148).
Відповідно до п.1.1 даного договору, на умовах, в порядку, в обсязі та строки, передбачені цим договором та/або Додатковими угодами до нього адвокат зобов'язується надати клієнту професійну (правову) допомогу, в тому числі здійснювати представництво клієнта та надавати інші види професійної правничої (правової) допомоги (надання правової інформації , консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення , супровід судових справ тощо) (далі- правова допомога ) з питання стягнення з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" заборгованості за Договором № 46/ДК від 06.02.2019 року, а клієнт зобов'язаний оплатити надану Адвокатом правову допомогу.
У пункті 5.2 сторони погодили, що вартість винагороди (розмір гонорару) клієнта визначається сторонами у Додатках до цього Договору та/або Додаткових угодах до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Розмір фактично наданої адвокатом правової допомоги згідно з цим Договором та Додатками до нього та/або Додатковими угодами зазначається в акті про надання правової допомоги.
Згідно з п. 5.3.1 договору, адвокат виставляє клієнтові рахунок на обумовлену сторонами правову допомогу. Клієнт здійснює 100% оплату такого рахунку протягом 2 (двох) календарних днів з моменту підписання сторонами Акту про надання правової допомоги та виставлення адвокатом рахунку.
Додатком № 1 до Договору № 3 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.02.2019 сторони погодили вартість послуг (а.с. 149).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат по справі, за яким вказав, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 7000,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до поданої 25.06.2020 заяви, позивач зазначив, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 6224,50грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Позивачем на підтвердження понесених витрат долучено до матеріалів справи: копію договору № 3 про надання професійної правничої (правової допомоги від 10.02.2020 з додатком № 1; акт приймання-передачі від 16.06.2020, копії талонів АЗСК ОККО на бензин А-95, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії фіскальних чеків № 6704 від 17.06.2020 на суму 734,70грн та № 5963 від 18.06.2020 на суму 489,80 грн; детальний опис робіт, виконаних адвокатом Іоновою О.Б.; акт про надання правової допомоги від 19.06.2020; рахунок № 1/19-06-20 від 19.06.2020; копію видаткового касового ордеру від 22.02.2020; копію квитанції до прибуткового касового ордера № 01 від 22.06.2020 (а.с. 145-158).
19.06.2020 між позивачем та адвокатом Іоновою О.Б. підписано акт надання правової допомоги, згідно якого сторони погодили, що адвокат надав клієнту наступну правову допомогу: вивчення документів та складання позовної заяви - 2000,00грн; підготовка письмових пояснень від 12.05.2020 на пояснення відповідача від 04.06.2020; участь в судовому засіданні - 2000,00грн. Загальна вартість послуг адвоката складає 5000,00рн. (а.с.155).
Позивач витрати пов'язані з наданням професійної правничої допомоги оплатив у розмірі 5000,00грн, що підтверджується, доданими представником позивача, доказами (а.с. 157-158).
Крім того, 16.06.2020 сторони підписали акт приймання-передачі, за яким клієнт (позивач) передав, а адвокат прийняв талони АЗС ОККО на бензин А-95 Євро загальною кількістю 50 літрів (а.с. 150).
Позивач зазначає, що витрати позивача, необхідні для надання правничої допомоги у справі № 906/267/20 , а саме витрати пов'язані із прибуттям адвоката Іонової О.Б. автомобілем до м. Житомира для участі у судовому засіданні при розгляді справи № 906/267/20 склали 1224,50грн.
Суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Водночас, приписами частин 4-6 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19 і від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і у справі №915/237/18 від 01.08.2019 Верховний Суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру таких витрат у зв'язку з їх неспівмірністю, суд дійшов висновку, що витрати позивача у сумі 5000,00грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), а також ураховуючи предмет позову у даній справі (стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 13710,06) не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
З огляду на викладені обставини, з врахуванням норм ч.4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку, що за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00грн,
Водночас, заявлені позивачем суми витрат на пальне в загальному розмірі 1224,50грн суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вказані витрати суд не розцінює як необхідні для виконання обов'язків адвокатом за договором про надання професійної правничої допомоги (правової) від 10.02.2020 з огляду на наступне.
так, у п. 9 ч.1 ст.1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлено:
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 закону №5076-VI).
Відповідно до ст.19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
За вказаних обставин витрати позивача, пов'язані з прибуттям адвоката на автомобілі до суду для участі у судовому засіданні в розмірі 1224,50грн не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" . А тому вказані витрати позивача не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача.
За викладених обставин, дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6224,50грн, з урахуванням положень ст. 126 ГПК України, суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів понесення витрат на професійну правничу допомогу лише в сумі 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 238-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Стягнути з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська область, смт. Новогуйвинське, вул.Дружби народів,1, код ЄДРПОУ 07620094)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" (07403, Київська область, м.Бровари, вул. Кутузова (О.Онікієнка),127, код ЄДРПОУ 35115248)
- 4000,00грн витрат на професійну правничу допомогу
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Повне додаткове рішення складено: 03.07.20
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1- у справу
2,3- сторонам (рек.)