вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.07.2020м. ДніпроСправа № 904/1325/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Українска залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українска залізниця", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 624 674,78 грн.
Представники:
від позивача: Коваленко Д.П. ордер серіяАЕ№1010357 від 23.01.2020;
від відповідача: Тирса В.І. довіреність НОІ 790202 від 28.04.2020.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 624 674,78 грн., з яких: 483 993,81 грн. - пеня, 73 689,70 грн. - 3% річних, 66 991,27 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/Ш-18549/НЮ від 20.06.2018 в частині оплати за виконані роботи.
Ухвалою суду від 10.03.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" залишено без руху.
17.03.2020 до господарського суду від позивача надійшов лист на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 18.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 17.04.2020.
Ухвалою від 17.04.2020 відкладено підготовче засідання на 18.05.2020.
04.05.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до вимог п. 2.2, 2.3 регламенту взаємодії структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця» щодо виконання судових рішень, виконання рішення по справі № 904/330/19 в частині сплати на користь ТОВ «Укренергостандарт» заборгованості у розмірі 7 285 491,5 грн. з ПДВ з боку регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» направлялись документи до АТ «Укрзалізниця» задля сплати заборгованості, але у зв'язку з відсутністю у 2019 році вказаної суми у плані фінансування, опрацювання виділення коштів потребувало часу. Консолідований фінансовий план акціонерного товариства «Українська залізниця» на 2019 рік був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 113-р. Відповідач не мав змоги закласти вказані кошти на оплату робіт, оскільки завчасно не мав змоги передбачити коли саме підрядником будуть розпочато роботи та коли роботи будуть завершені, оскільки відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток №2 (нова редакція) до договору) завершення виконання робіт за 1 чергою (лінійні пристрої) та за 2 чергою (станційні пристрої) не пізніше 28.12.2018. Враховуючи, що виконання робіт за рішенням суду було розпочато у другому півріччі 2019 року, та той факт, що між підрядником та замовником не складався новий календарний графік виконання робіт, роботи виконувались з боку підрядника в терміни та обсяги виходячи з власних можливостей за наявністю матеріалів та робочої сили, тому з боку регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» не було можливості передбачити необхідну суму фінансування для оплати за фактично виконані роботи, а також передбачити термін виникнення зобов'язання для фінансування виконаних робіт. Вказаний процес потребує певного часу. Відповідач зазначає, що вказане сталося саме з вини підрядника, оскільки ним не були виконані роботи в погоджені терміни (не пізніше 28.12.2018). З боку відповідача прикладались всі зусилля для оплати виконаних робіт, які проводились поза планом фінансування на 2019 рік та при наявності фінансової можливості сплачувались рахунки за виконані роботи. З огляду на вказане, відповідач категорично не згоден з позовними вимогами про стягнення на користь позивача штрафних санкцій на загальну суму 624 674,78 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати підрядних робіт. Враховуючи викладене, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергостандарт» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 624 674,78 грн. відмовити повністю, а у випадку задоволення позовних вимог зменшити розмір нарахованого штрафу до 50%.
Ухвалою від 18.05.2020 відкладено підготовче засідання на 10.06.2020.
04.06.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.
10.06.2020 судом проголошено перерву у судовому засідання до 15.06.2020
15.06.2020 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 15.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 02.07.2020.
У судове засідання на 02.07.2020 з'явились представники позивача та відповідача.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
20.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" (підрядник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) було укладено договір № ПР/Ш-18549/НЮ (далі - договір).
В порядку та на умовах визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними матеріальними ресурсами, робочою силою, обладнанням та інструментами виконати роботи з технічного переоснащення лінії зв'язку на дільниці Запоріжжя - Комиш Зоря (156км), які передбачені проектною документацією та здати замовнику, в установлений даним договором строк, закінчені роботи в повному обсязі. Замовник зобов'язується прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх (п. 1.1. договору).
Адреса розташування об'єкта: Україна, Запорізька обл., Запоріжжя, дільниця Запоріжжя-Комиш Зоря регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ "Укрзалізниця", а саме: від станції Запоріжжя-2 (будинок зв'язку структурного підрозділу Запорізької дистанції сигналізації і зв'язку (ШЧ-11) до станції Комиш Зоря (будинок зв'язку структурного підрозділу Пологівська дистанція сигналізації і зв'язку (ШЧ-12) (п. 1.2. договору).
Договірна ціна, визначається на основі кошторису, що складається згідно з вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1) та складає: 78 800 000,00 грн., в тому числі 20% ПДВ-13 133 333,33 грн. (п. 2.1. договору).
Договірна ціна цього договору є динамічною і може змінюватись після підписання даного договору у випадках, визначених п. 4 ст. 36 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі» шляхом укладання сторонами додаткової угоди до даного договору (п. 2.2. договору).
Розрахунки по даному договору проводяться замовником за фактично виконані роботи по мірі їх виконання протягом 20 банківських днів з моменту підписання актів здачі - приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (за формою № КБ-3) та одержання рахунків від підрядника. Остаточний розрахунок між сторонами проводиться після підписання загального акту про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта будівництва) на весь обсяг робіт (разом за першою та другою чергою), що визначено проектною документацією (п. 3.1. договору).
Підставою для оплати виконаних робіт є належним чином оформлені акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою № КБ-3), які підписані сторонами та засвідчені печатками і одержання замовником наданого від підрядника рахунку-фактури, але не раніше реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.2. договору).
У випадку ненадання підрядником рахунку-фактури, після підписання акту здачі - приймання виконаних робіт, термін оплати вартості робіт, визначених в даному договорі, відраховується з моменту отримання замовником рахунку-фактури (п. 3.3. договору).
Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією. Проектною документацією передбачена черговість робіт: 1 черга - лінійні пристрої; 2 черга - станційні пристрої. Терміни виконання робіт за чергами встановлені у календарному графіку виконання робіт (додаток № 2 до договору). Всі види робіт повинні бути закінчені не пізніше 30.11.2018 (п. 4.1. договору).
Здача фактично виконаних робіт підрядником здійснюється замовнику по мірі їх виконання та оформлюється актами здачі - приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (за формою № КБ-3) (п. 5.1. договору).
Підрядник по факту виконаних робіт по мірі їх виконання надає замовнику: акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в в 2-х примірниках); довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (за формою № КБ-3 в 2-х примірниках); завірені копії рахунків та накладних на закупівлю обладнання та матеріалів, що використані для цілей виконання предмету цього договору; електронну податкову накладну, зареєстровану в ЄРПН, складену у відповідній формі в строк та спосіб, визначений вимогами чинного податкового законодавства, та з врахуванням умов цього договору (п. 5.4. договору).
В разі виникнення зауважень щодо оформлення документів, якості виконаних робіт, якості матеріалів та обладнання, виявлення завищення обсягів робіт, невідповідності цін узгодженим кошторисам, інших помилок, що вплинули на ціну та якість виконаних робіт, замовник негайно письмово повідомляє про це підрядника (п. 5.5. договору).
У разі виявлення в процесі приймання-передачі виконаних робіт суттєвих недоробок та недоліків, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) та затримує оплату робіт, виконаних з порушеннями до усунення підрядником виявлених недоліків у строки, встановлені замовником. Підрядник, зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити письмово замовника про готовність до передачі закінчених робіт. Замовник підписує акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати (за формою № КБ-3) тільки коли всі недоліки будуть усунені підрядником. Термін усунення недоліків не повинен перевищувати 10 днів з дати підписання акту виявлених недоліків (п. 5.7. договору).
У разі мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком недоліків (п. 5.8. договору).
За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним договором винна сторона несе відповідальність згідно з умовами цього договору (п. 11.1. договору).
За прострочення виконання обов'язку, передбаченого п.3.1. даного договору замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п. 11.2.1. договору).
Всі зміни та доповнення до цього договору викладаються письмово шляхом укладання сторонами додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною договору (п. 16.2. договору).
Цей договір набуває законної сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині грошових зобов'язань до їх повного виконання (п. 20.1. договору).
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 20.2. договору).
27.11.2018 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 45-49), в якій у зв'язку з затримкою фінансування з боку замовника та об'єктивних обставин з боку підрядника, що спричинили продовження термінів виконання робіт з технічного переоснащення лінії зв'язку на дільниці Запоріжжя - Комиш Зоря (156км), які передбачені проектною документацією, що в свою чергу унеможливлює виконання в повному обсязі у встановлений термін договірних зобов'язань, а також зі зміною банківських реквізитів замовника, дійшли згоди викласти п.п. 4.1. договору у наступній редакції: «Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією. Проектною документацією передбачена черговість робіт: 1 черга - лінійні пристрої; 2 черга - станційні пристрої. Терміни виконання робіт за чергами встановлені у календарному графіку виконання робіт (додаток № 2 до договору (нова редакція). Всі види робіт повинні бути закінчені не пізніше 28.12.2018», та викласти додаток 2 до договору «календарний графік виконання робіт» в новій редакції (а.с. 46-47).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору виконав роботи, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти приймання виконаних будівельних робіт:
- № 227 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 384 510,79 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 227-232);
- № 228 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 387 991,33 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 221-226);
- № 229 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 62 552,11 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 217-220);
- № 230 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 209 594,95 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 212-216);
- № 231 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 249 767,58 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 208-211);
- № 232 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 1 149 226,03 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 202-207);
- № 233 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму -372 286,39 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 198-201);
- № 234 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 100 371,50 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 194-197);
- № 235 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 31 247,05 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 190-193);
- № 236 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 86 209,36 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 187-189);
- № 237 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 251 380,06 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 182-186);
- № 238 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 39 518,68 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 178-181);
- № 239 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 381 534,46 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 172-177);
- № 240 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 16 627,61 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 169-171);
- № 241 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 438 181,98 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 164-168);
- № 242 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 68 816,36 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 159-163);
- № 243 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 98 595,68 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 156-158);
- № 244 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 167 564,62 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 150-154);
- № 245 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 64 633,14 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 146-149);
- № 246 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 492 320,77 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 141-145);
- № 247 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 113 944,75 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 137-140);
- № 248 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 284 812,00 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 132-136);
- № 249 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 108 021,13 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 128-131);
- № 250 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 591 905,09 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 124-127);
- № 251 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 544 994,40 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 118-123);
- № 253 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 265 167,97 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 113-117);
- № 254 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 455 276,93 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 109-112);
- № 255 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 39 140,22 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 106-108);
- № 256 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 34 701,66 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 102-105);
- № 257 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 137 004,58 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 98-101);
- № 258 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 236 754,41 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 95-97);
- № 259 за серпень 2019 року про виконання робіт на суму 165 410,69 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 91-94);
- № 260 за листопад 2019 року про виконання робіт на суму 72 677,72 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 87-90);
- № 261 за листопад 2019 року про виконання робіт на суму 76 666,92 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 84-86);
- № 262 за листопад 2019 року про виконання робіт на суму 23 105,62 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 80-83);
- № 263 за листопад 2019 року про виконання робіт на суму 273 851,84 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 76-79);
- № 264 за листопад 2019 року про виконання робіт на суму 1 175 874,73 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 72-75);
- № 264/1 за листопад 2019 року про виконання робіт на суму 2 706 725,23 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 68-71);
- № 265 за листопад 2019 року про виконання робіт на суму 13 161,01 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 65-67) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати:
- за листопад 2019 року на суму 1 175 874,73 грн. (т. 1 а.с. 50-51);
- за листопад 2019 року на суму 3 166 977,64 грн. (т. 1 а.с. 52-57);
- за серпень 2019 року на суму 6 512 989,38 грн. (т. 1 а.с. 58-63);
- за серпень 2019 року на суму 772 502,12 грн. (т. 1 а.с. 64);
Вказані акти та довідки підписані сторонами без жодних зауважень та заперечень, фактичний обсяг виконаних робіт замовником перевірено.
Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату:
- № 150 від 29.11.2019 на суму 1 175 874,73 грн. (т. 1 а.с. 24);
- № 151 від 29.11.2019 на суму 3 166 977,64 грн. (т. 1 а.с. 25);
- № 116 від 09.09.2019 на суму 772 502,12 грн. (т. 1 а.с. 26);
- № 117 від 09.09.2019 на суму 6 512 989,38 грн. (т. 1 а.с. 27).
Відповідно до п. 3.1. договору розрахунки по даному договору проводяться замовником за фактично виконані роботи по мірі їх виконання протягом 20 банківських днів з моменту підписання актів здачі - приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (за формою № КБ-3) та одержання рахунків від підрядника. Остаточний розрахунок між сторонами проводиться після підписання загального акту про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта будівництва) на весь обсяг робіт (разом за першою та другою чергою), що визначено проектною документацією.
Господарський суд зазначає, що акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року підписані сторонами 29.11.2019. Акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року підписані сторонами без зазначення дати підписання.
Підставою для оплати виконаних робіт є належним чином оформлені акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою № КБ-3), які підписані сторонами та засвідчені печатками і одержання замовником наданого від підрядника рахунку-фактури, але не раніше реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.2. договору).
Підрядник по факту виконаних робіт по мірі їх виконання надає замовнику: акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в в 2-х примірниках); довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (за формою № КБ-3 в 2-х примірниках); завірені копії рахунків та накладних на закупівлю обладнання та матеріалів, що використані для цілей виконання предмету цього договору; електронну податкову накладну, зареєстровану в ЄРПН, складену у відповідній формі в строк та спосіб, визначений вимогами чинного податкового законодавства, та з врахуванням умов цього договору (п. 5.4. договору).
У випадку ненадання підрядником рахунку-фактури, після підписання акту здачі - приймання виконаних робіт, термін оплати вартості робіт, визначених в даному договорі, відраховується з моменту отримання замовником рахунку-фактури (п. 3.3. договору).
В разі виникнення зауважень щодо оформлення документів, якості виконаних робіт, якості матеріалів та обладнання, виявлення завищення обсягів робіт, невідповідності цін узгодженим кошторисам, інших помилок, що вплинули на ціну та якість виконаних робіт, замовник негайно письмово повідомляє про це підрядника (п. 5.5. договору).
З огляду на викладене, оскільки акти здачі - приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі щодо дати їх підписання, а також щодо ненадання підрядником відповідних рахунків-фактур, то господарський суд вважає, що рахунки на оплату № 116 від 09.09.2019 на суму 772 502,12 грн. та № 117 від 09.09.2019 на суму 6 512 989,38 грн. були отримані відповідачем в день підписання відповідних актів та довідок.
Таким чином, за відсутності жодних письмових зауважень щодо оформлення документів, в тому числі щодо дати їх складання/підписання, господарський суд вважає, що датою підписання актів та довідок за серпень 2019 року є дата відповідних рахунків.
З огляду на викладене, відповідач відповідно до п. 3.1. договору повинен був сплатити за виконані роботи:
- по актам приймання виконаних будівельних робіт та довідкам про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року за рахунками № 116 від 09.09.2019 суму 772 502,12 грн. та № 117 від 09.09.2019 суму 6 512 989,38 грн. у строк до 07.10.2019 включно (09.09.2019 + 20 банківських днів);
- по актам приймання виконаних будівельних робіт та довідкам про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 року за рахунками № 150 від 29.11.2019 суму 1 175 874,73 грн. та № 151 від 29.11.2019 суму 3 166 977,64 грн. у строк до 30.12.2019 включно (29.11.2019 + 20 банківських днів з урахуванням того, що 25.12.2019 є святковим/вихідним днем).
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за виконані роботи сплатив із порушенням встановленого строку, а саме:
- рахунок № 150 від 29.11.2019 на суму 1 175 874,73 грн. фактично сплачено 22.01.2020 на суму 587937,73 грн. (платіжне доручення № 2491562) та 12.02.2020 на суму 587937,00 грн. (платіжне доручення № 2553161);
- рахунок № 151 від 29.11.2019 на суму 3 166 977,64 грн. фактично сплачено 22.01.2020 на суму 1 237 570,00 грн. (платіжне доручення № 2491674) та 12.02.2020 на суму 1 929 406,87 грн. (платіжне доручення № 2553170);
- рахунок № 116 від 09.09.2019 на суму 772 502,12 грн. фактично сплачено 17.01.2020 на суму 772 502,12 грн. (платіжне доручення № 2485857);
- рахунок № 117 від 09.09.2019 на суму 6 512 989,38 грн. фактично сплачено 17.01.2020 на суму 6 512 989,38 грн. (платіжне доручення № 2484600),
на підтвердження чого надав платіжні доручення:
- № 2491562 від 22.01.2020 про сплату позивачу 587 937,73 грн., з призначенням платежу: «оплата рах. № 150 від 29.11.2019 за технічне переоснащення лінії зв'язку на дільниці Запоріжжя-Комиш Зоря зг. дог. № ПР/Ш-18549/НЮ від 20.06.2018» (т.1 а.с. 28);
- № 2553161 від 12.02.2020 про сплату позивачу 587 937,00 грн., з призначенням платежу: «оплата рах. № 150 від 29.11.2019 за технічне переоснащення лінії зв'язку на дільниці Запоріжжя-Комиш Зоря зг. дог. № ПР/Ш-18549/НЮ від 20.06.2018» (т.1 а.с. 29);
- № 2491674 від 22.01.2020 про сплату позивачу 1 237 570,77 грн., з призначенням платежу: «за технічне переоснащення лінії зв'язку на дільниці Запоріжжя-Комиш Зоря зг. дог. № ПР/Ш-18549/НЮ від 20.06.2018» (т.1 а.с. 30);
- № 2553170 від 12.02.2020 про сплату позивачу 1 929 406,87 грн., з призначенням платежу: «за технічне переоснащення лінії зв'язку на дільниці Запоріжжя-Комиш Зоря зг. дог. № ПР/Ш-18549/НЮ від 20.06.2018» (т.1 а.с. 31);
- № 2485857 від 17.01.2020 про сплату позивачу 772 502,12 грн., з призначенням платежу: «оплата рах. № 116 від 09.09.2019 за технічне переоснащення лінії зв'язку на дільниці Запоріжжя-Комиш Зоря зг. дог. № ПР/Ш-18549/НЮ від 20.06.2018» (т.1 а.с. 32);
- № 2484600 від 17.01.2020 про сплату позивачу 6 512 989,38 грн., з призначенням платежу: «за технічне переоснащення лінії зв'язку на дільниці Запоріжжя-Комиш Зоря зг. дог. № ПР/Ш-18549/НЮ від 20.06.2018» (т.1 а.с. 33).
Відповідно до п. 11.2.1. договору за прострочення виконання обов'язку, передбаченого п.3.1. даного договору замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
У зв'язку із викладеним позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 483 993,81 грн. за загальний період з 08.10.2019 по 11.02.2020.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати виконаних робіт у встановлений договором строк відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме: при розрахунку позивачем використано неправильну початкову дату періоду нарахування пені на заборгованість за виконані роботи по актам приймання виконаних будівельних робіт та довідкам про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року.
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на заборгованість за виконані роботи по актам приймання виконаних будівельних робіт та довідкам про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 року з 28.12.2019.
Як вказано вище, відповідач відповідно до п. 3.1. договору повинен був сплатити за виконані роботи по актам приймання виконаних будівельних робіт та довідкам про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року за рахунком № 150 від 29.11.2019 суму 1 175 874,73 грн. та № 151 від 29.11.2019 суму 3 166 977,64 грн. у строк до 30.12.2019 включно (29.11.2019 + 20 банківських днів з урахуванням того, що 25.12.2019 є святковим/вихідним днем).
Отже початковою датою періоду нарахування пені на вказану заборгованість буде 31.12.2019.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідач підлягає пеня у загальному розмірі 480 781,28 грн.
У своєму відзиві відповідач просить суд у випадку задоволення позовних вимог зменшити розмір нарахованого штрафу до 50%.
Своє клопотання відповідач обґрунтовує наступним.
АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» здійснює перевезення вантажів та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України. Фінансово-економічний стан залізниці, як і Укрзалізниці в цілому, багато в чому визначаються тими тенденціями, які сформувалися у попередніх роках. За основними доходо- і фінансоутворюючими показниками роботи (вантажообіг, відправлення вантажів) продовжується тенденція щодо їх зниження. Основною причиною є зниження обсягів промислового виробництва та непред'явлення вантажу до перевезень. Так, у 2019 році регіональною філією виконано перевезення вантажів у обсязі 31,2 млрд. т-км, що менше 2018 року на 1,6 млрд. т-км (- 4,8%). При зниженні обсягів перевезень та значному зростанні вартості матеріалів та паливно-енергетичних ресурсів, які становлять третину у складі операційних витрат регіональної філії, залізниця має забезпечувати баланс доходів та витрат і, як наслідок, змушена переходити до жорсткого регулювання всіх видів ресурсів. В умовах дефіциту фінансових ресурсів, маючи гостру потребу у коштах для підтримання належного технічного стану основних засобів та виконання вимог щодо забезпечення безпеки руху поїздів, а також для оновлення рухомого складу, 2020 рік залізниця почала зі значними сумами заборгованості. Так, заборгованість по залучених коштах на кінець 2019 року становила 4 413,5 млн. грн., з яких 1 214,8 млн. грн. - за довгостроковими кредитами, 896,4 млн. грн. - за єврооблігаціями, що емітовані Шортлайн Пі Ел Сі в інтересах АТ «Укрзалізниця», та 2 302,3 млн. грн. - заборгованість за договорами фінансового лізингу. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на початок 2019 року становила 311,5 млн. грн. Протягом року її зменшено на 33,9 млн. грн., заборгованість залишається значною - 277,6 млн. грн., з яких 90,3 млн. грн. - це заборгованість по капвкладеннях, 112,6 млн. грн. - за ТМЦ, 35,8 млн. грн. - за ремонти рухомого складу та інших основних засобів. Незважаючи на скрутне фінансове становище, залізниця продовжує своєчасно виконувати розрахунки по заробітній платі та з податків і зборів. Регіональна філія є платником податків до бюджетів всіх рівнів та державних фондів соціального страхування, що дозволяє також вирішувати і соціальні питання жителів регіонів, де розташовані підрозділи залізниці. У 2019 році значно зросло навантаження на фінансовий стан регіональної філії внаслідок відміни пільг для залізничного транспорту на загальнодержавному рівні та збільшення органами місцевого самоврядування ставок податку для земель (відсотків нормативної грошової оцінки землі), які використовуються для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту. За 2019 рік регіональною філією сплачено 2 411,8 млн. грн., що більше попереднього року на 480 млн. грн. Із загальної суми 267,2 млн. грн. надійшло до держбюджету, 959,4 млн. грн. - до цільових фондів та 1 176,3 млн. грн. - до місцевих бюджетів, з яких 552 млн. грн. - це плата за землю, що у 2,5 рази більше попереднього року. Залізниця несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безоплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян. У 2017 році залізницею перевезено 6,2 млн. пасажирів, яким надано пільги на загальну суму 114,2 млн. грн., у 2018 році - 5,7 млн. пасажирів на 126,1 млн. грн., у 2019 році - 5,8 млн. пасажирів. Однак, залізниця не отримує у потрібному обсязі компенсацію нарахованих, але не отриманих за пільгові перевезення, доходів. Місцевими органами влади не прийнято до оплати та не компенсовано 54,6 млн. грн. у 2018 році (68,9% нарахувань) та 72,5 млн. грн., у 2019 році (73,8% нарахувань). Що стосується надання пільг дітям віком від 6 до 14 років, то законодавчо не визначено хто саме має їх компенсувати і внаслідок надання таких пільг за 2017 рік недоотримано 13,8 млн. грн., за 2018 рік - 16,4 млн. грн. та 21,8 млн. грн. - за 2019 рік. За перевезення студентів від Міносвіти недоотримано 25,2 млн. грн. у 2017 році та 30,5 млн. грн.. у 2018 році. Крім того, протягом 2018 року залізницею перевезено 3,7 млн. пасажирів, пільгові перевезення яких мають відшкодовуватися місцевими органами влади, на загальну суму 79,2 млн. грн. Але розпорядниками бюджетних коштів в межах наявних бюджетних субвенцій та відповідно до укладених договорів прийнято до обліку та компенсовано лише 24,6 млн. грн. Тобто у 2018 році некомпенсованими місцевими органами влади залишились 54,6 млн. грн., або 68,9% нарахувань (у 2017 році - 46,6 млн. грн., або 63,8% нарахувань). У зв'язку із зазначеним АТ «Укрзалізниця» змушена звертатися до суду з позовами про стягнення вказаних коштів. Крім того, Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83. Стратегічне значення для економіки держави забезпечує економічну незалежність країни, її державність. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 891 залізничний транспорт здійснює військові залізничні перевезення. Таким чином, в умовах, коли стан автомобільних доріг в Україні залишає бажати кращого, а також можливості в будь-який момент оголошення нового військового стану, позбавлення оборотних грошових коштів АТ «Українська залізниця» як стратегічного та надійного перевізника військових вантажів підриває безпеку держави. Згідно даних Консолідованого звіту про фінансовий стан АТ «Укрзалізниця» (далі - Звіт), який розміщений на офіційному сайті АТ «Укрзалізниця» станом на 31.12.2018, грошові кошти та їх еквіваленти зменшилися з 5188988 тис. грн. у порівнянні з 2017 роком до 1251826 тис. грн., тобто в 4 рази. Згідно інформації зі сторінки 2 Звіту сукупний збиток збільшився з 191 789 тис. грн. у порівнянні з 2018 роком до 704 779 тис. грн. тобто у 3 рази. Отже, нарахований штраф у розмірі 624 674,78 грн. є значним для регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» як боржника. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що збитки внаслідок прострочення оплати у позивача взагалі відсутні. На момент звернення позивача до суду з позовною заявою відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт виконав, АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» просить суд врахувати наведені аргументи та зменшити розмір заявленого штрафу до 50 %.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з п.2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.
У підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 зазначеної постанови пленуму вказано, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд повинен, зокрема встановити винятковість даного випадку, майновий стан сторін та оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов'язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов'язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.
Оцінюючи клопотання відповідача, слід зазначити, що посилання заявника на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності.
При цьому, суд наголошує, що організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб'єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що мало місце у цій справі.
Питання неналежності розрахунків за перевезення пільгової категорії громадян жодним чином не впливає на правовідносини позивача та відповідача, які виникли із договору перевезення вантажів, які мав здійснити відповідач у встановлені законом строки та які він порушив.
Наявність заборгованості третіх осіб перед відповідачем не впливає на обов'язковість належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань.
Зважаючи на викладене, підстави для зменшення розміру неустойки відсутні.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем заявлена до стягнення неустойка у вигляді пені, а не штрафу, як зазначає відповідач.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 08.10.2019 по 11.02.2020 у розмірі 73 689,70 грн. та інфляційні втрати за той же період у розмірі 66 991,27 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% та встановлено, що він виконаний не правильно, позивачем при здійснені розрахунку 3% річних на заборгованість за виконані роботи по актам приймання виконаних будівельних робіт та довідкам про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року також використано неправильну початкову дату періоду нарахування.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідач підлягають 3% річних у розмірі 72 618,85 грн.
Щодо нарахованого розміру інфляційних втрат.
Позивач нараховує інфляційні втрати за період з 08.10.2019 по 11.02.2020.
Однак при розрахунку позивачем не враховано приписи абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013, відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 2507,26грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 555 907,39 грн., з яких: 480 781,28 грн. - пеня, 72 618,85 грн. - 3% річних, 2507,26 грн. - інфляційні втрати.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 0102/01 від 01.02.2019 укладений між Адвокатським бюро «Коваленко та партнери» та позивачем, додаткова угода № 1 від 28.12.2019 до договору про надання правової допомоги № 0102/01 від 01.02.2019, рахунок на оплату № 0301/1 від 03.01.2020 на суму 20 000,00 грн., акт надання послуг № 1/0801 від 04.03.2020, платіжне доручення № 1465 від 03.01.2020 про сплату позивачем Адвокатському бюро «Коваленко та партнери» 20 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за юридичні послуги згідно договору № 0102/01 від 01.02.2019».
Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відзиві відповідач просив покласти витрати на правову допомогу на позивача. Однак він належним чином не обґрунтував та не довів неспівмірність вказаних витрат.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 2202,00 грн. (11,01 %), на відповідача - 17 798,00 грн. (88,99%).
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2 102,00 грн.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 9 670,13 грн. згідно з платіжним дорученням № 1564 від 03.03.2020, замість 9 370,12 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 300,01 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 300,01 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 1031,65 грн. (11,01 %), на відповідача - 8338,47 грн. (88,99%).
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 17, ідентифікаційний код 38360847) 555 907,39 грн., з яких: 480 781,28 грн. - пеня, 72 618,85 грн. - 3% річних, 2507,26 грн. - інфляційні втрати., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 8338,47 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 798,00 грн., про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 03.07.2020
Суддя І.В. Мілєва