вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" червня 2020 р. Справа№ 910/13643/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Пересенчук Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Ільяшов Б.М.;
від відповідача 1: Гаврилова О.Ю.;
від відповідача 2: не з'явились;
від третьої особи 1: Обухова Н.А. - особисто; Боримська І.О. - представник, на підставі ордеру КС №767674 від 15.06.2020
від третьої особи 2: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу
у справі №910/13643/19 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівна
про визнання недійсним договору та визнання права власності,-
Короткий зміст обставин справи та хід розгляду справи у суді першої інстанції
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" та товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс" про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу 33/100 частин нежилих приміщень інженерно-побутового корпусу (літ. А), загальною площею 2091,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 22.07.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" та товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1704;
- визнання за товариством з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" права власності на нежилі приміщення № 1, № 1а, №№ 2-34, №№ 51-78, №№ 92-120, №№ 132-246, № 147 інженерно-побутового корпусу (літ. А), загальною площею 2091,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що спірний договір купівлі-продажу був укладений з порушенням діючого на той час законодавства без затвердження загальними зборами товариства та не уповноваженою на те особою - директором відповідач 1 з перевищенням повноважень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 до участі у справі залучено ОСОБА_2 як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Крім цього, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чернокур Олену Михайлівну.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" оригінали для огляду в судовому засіданні, а належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи: статуту в редакції, яка була дійсна 22 липня 2014 року; контракту з директором, який діяв 22 липня 2014 року; посадову інструкцію директора товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" Дяченко П.О., що була чинною станом на 22 липня 2014 року.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" в дохід Державного бюджету України 21 020 грн. штрафу.
В обґрунтування зазначеної ухвали місцевий господарський суд зазначив про те, що станом на 17.02.2020 витребувані у відповідача 1 документи до суду не надійшли, а тому, за відсутності будь-яких даних зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" про причини неможливості неподання документів, суд першої інстанції дійшов висновку про їх неповажність та застосував заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 року по справі №910/13643/19.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" копію ухвали від 16.01.2020 не отримувало, а тому строк для надання документів не та обов'язок, покладений ухвалою від 16.01.2020, об'єктивно не міг бути виконаний.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від справу №910/13643/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 року по справі №910/13643/19, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.06.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 відкладено розгляд справи на 24.06.2020.
Позиції учасників справи
16.06.2020 через відділ документального забезпечення суду від позивача третьої особи 1 надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких учасники справи просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Явка представників сторін
Представники відповідача 2 та третьої особи 2 у судове засідання 24.06.2020 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи вказані особи були повідомлені належним чином, що підтверджуються наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та відомостями з веб-сайту «Укрпошти» про відстеження поштових пересилань за трековим номером 0411630917611.
Колегія суддів зазначає, що сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Колегією суддів під час розгляду даної справи також враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 було внесено зміни до постанови від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, продовжено період карантину до 22 червня 2020 р. та на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови (дозволено: з 22 травня - регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; з 25 травня - перевезення пасажирів метрополітенами за умови забезпечення перевізником контролю за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно; з 1 червня - перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб).
Постановою Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020 було внесено зміни до постанови № 392 від 20.05.2020"Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", зокрема, продовжено дію карантину до 31 липня 2020 р.
Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 з 11 травня 2020 р. були послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами.
А тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пом'якшення карантинних заходів з 11 травня 2020 року, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи 2 у судовому засіданні 24.06.2020.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 15.05.2020 у справі № 17/32.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч.2, 3 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За при приписами ст. 81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Як вже було зазначено вище, суд першої інстанції ухвалою від 16.01.2020 витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" оригінали для огляду в судовому засіданні, а належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи: статуту в редакції, яка була дійсна 22 липня 2014 року; контракту з директором, який діяв 22 липня 2014 року; посадову інструкцію директора товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" Дяченко П.О., що була чинною станом на 22 липня 2014 року та оголосив перерву до 30.01.2020.
В подальшому ухвалою суду першої інстанції від 30.01.2020 було оголошено перерву до 17.02.2020.
Ухвала суду першої інстанції від 16.01.2020 була надіслана на адресу відповідача 1, за яким він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - м. Київ, вул. Братська, буд. 6.
В матеріалах оскарження відсутні відомості, що відповідач 1 змінив своє місце знаходження. Про такі відомості апелянт також не зазначав у апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Колегія суддів зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання адресатами кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належними адресами та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням сторонами, вказує на суб'єктивну поведінку цих осіб щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.
Також колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно з ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.
А тому, ухвала суду першої інстанції від 16.01.2020 вважається врученою відповідачу 1.
Таким чином, в цій частині твердження апелянта колегією суддів відхиляються.
Колегією суддів також враховано, що відповідно до наявних відомостей з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач 1 04.10.2019 подав до суду першої інстанції заяву про ознайомлення з матеріалами справи № 910/13643/19, а 31.10.2019 - відзив на позовну заяву.
Тобто, колегія суддів констатує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" був обізнаний про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/13643/19.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, заява № 3236/03).
Колегія суддів також звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
У рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
В той же час, відповідачем 1 ні до 30.01.2020, ні до 17.02.2020 вимоги ухвали суду від 16.01.2020 виконані не були, витребувані документи суду першої інстанції не надані, пояснень щодо неможливості подачі таких документів суду не вказано.
Більше того, відповідач 1, після ознайомлення з ухвалою суду першої інстанції від 16.01.2020, її вимоги також не виконав. Протилежного апелянтом не доведено.
Колегія суддів відзначає, що не зазначення в ухвалі суду першої інстанції від 16.01.2020 строку для подачі витребуваних документів на вимогу суду не звільняє сторону від обов'язку виконати таку вимогу.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
А тому, враховуючи, що відповідач 1 був обізнаний про розгляд справи судом першої інстанції, ухвала суду від 16.01.2020 направлялась на належну адресу останнього, однак апелянт не вчиняв дій ні щодо отримання такої ухвали, ні щодо повідомлення суду першої інстанції про незнаходження за юридичною адресою, ні про неможливість подачі відповідних доказів, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції було правомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на підставі п. 3 ч. 1 ст. 135 ГПК України.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 року у справі № 910/13643/19 про накладення штрафу відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі № 910/13643/19 про накладення штрафу залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі № 910/13643/19 про накладення штрафу залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали оскарження у справі № 910/13643/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повний текст постанови складено 01.07.2020
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко