Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 610/1064/18
провадження № 61-46864св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави,
відповідачі: Савинська селищна рада Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника прокуратура Харківської області на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року в складі судді: Стригуненко В. М., та постанову апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Колтунової А. І., Кругової С. С., Маміної О. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави звернувся із позовом до Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними, скасування рішень та державної реєстрації.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням ІІI сесії VІІ скликання № 52-VІ від 11 грудня 2015 року Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області Тімоновій Т. В. надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, а рішенням XIV сесії VІІ скликання Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області № 244-VII від 07 липня 2016 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в смт Савинці, кадастровий номер земельної ділянки 6320255700:00:002:0078 (далі - земельна ділянка 6320255700:00:002:0078), та надано останній вказану земельну ділянку у приватну власність із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної форми власності.
Земельну ділянку зареєстровано ОСОБА_1 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу за порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції». Порушення полягало у тому, що під час прийняття Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області рішення № 244-VII від 07 липня 2016 року та оформлення ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, вона була посадовою особою органу місцевого самоврядування, займала посаду землевпорядника Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, та не повідомила дану селищну раду про наявність реального конфлікту інтересів, що є правовою підставою для скасування зазначених рішень.
Перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області просив:
визнати незаконним та скасувати рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області № 52-VІ від 11 грудня 2015 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області в межах населеного пункту смт Савинці» та рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області № 244-VII від 07 липня 2016 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт Савинці»;
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року № 15438452 державного реєстратора Балаклійської РДА Сідак М.В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320255700:00:002:0078.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року, у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що оскаржувані рішення були прийняті в порядку реалізації права громадян на безоплатне отримання земельної ділянки відповідно до граничних норм (розмірів) безоплатної приватизації. Позивачем не доведено невідповідності прийнятих рішень приписам закону та не обґрунтовано чому ОСОБА_1 заборонено реалізувати право не безоплатне отримання земельної ділянки. Прийняті рішення не суперечать актам цивільного законодавства і не порушують цивільні права або інтереси інших осіб. Оскаржувані рішення є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання, а відтак їх скасування не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки у нього виникло право володіння цією земельною ділянкою та дане право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Наявність потенційного або реального конфлікту не тягне за собою автоматично недійсність прийнятих рішень колегіального органу. Позовні вимоги також передбачають ухвалення судового рішення про права, свободи, інтереси особи, що не була залучена до участі у справі.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2018 року заступник прокурора Харківської області подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. При цьому, посилається на порушення судами норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги та не надали належної оцінки тому факту, що надання селищною радою ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, його затвердження та надання земельної ділянки у власність здійснено в умовах конфлікту інтересів. Також суди не взяли до уваги обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, встановленого постановою суду. Суди неправильно застосували статтю 67 Закону України «Про запобігання корупції». Неповідомлення ОСОБА_1 про конфлікт інтересів є достатньою правовою підставою для скасування рішень. Помилковим є висновок суду стосовно того, що рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області № 244-VII від 07 липня 2016 року вичерпало свою дію.
У грудні 2018 року Савинська селищна рада Балаклійського району Харківської області надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Відзив мотивований тим, що постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року не встановлено незаконність прийняття селищною радою оскаржуваних рішень та незаконність отримання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки. Чинне законодавство не передбачає позбавлення громадянина права власності на землю у зв'язку з притягненням його до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції». Селищна рада приймаючи рішення не перевищила надані їй повноваження. Також діючим законодавством не передбачено заборону надання у власність земельної ділянки громадянам, які працюють в органах місцевого самоврядування. Факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не є підставою для позбавлення її права власності на земельну ділянку. У статті 140 ЗК України визначений вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку і не вказано такої підстави, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку.
У травні 2019 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких зазначає, що стаття 140 ЗК України визначений перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку. Проте зазначена стаття не містить такої підстави, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку. Зазначає, що понесла адміністративне покарання на підставі постанови, а додаткове покарання у вигляді конфіскації або іншого примусового відчуження земельної ділянки статтею 172-7 КУпАП не передбачене. Оскаржені рішення селищної ради є ненормативними правовими актами одноразового застосування, які вичерпали свою дію фактом їх виконання, а тому не можуть бути скасовані органом місцевого самоврядування або судом. Методичні рекомендації із застосування антикорупційного законодавства, на які посилається позивач, не можуть бути підставою для скасування права власності на земельну ділянку.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2020 року у задоволенні клопотань заступника прокурора Харківської області про участь у судовому засіданні відмовлено; справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що рішенням ІІI сесії VІІ скликання № 52-VІ від 11 грудня 2015 року Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області Тімоновій Т. В. було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) Савинської селищної ради комунальної власності, в межах населеного пункту смт Савинці, орієнтовною площею 2,0 га, з метою отримання земельної ділянки у власність, який необхідно надати на розгляд та затвердження до селищної ради.
На ім'я ОСОБА_1 був виготовлений проект землеустрою.
Рішенням XIV сесії VІІ скликання № 244-VІІ від 07 липня 2016 року Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га, кадастровий номер 6320255700:00:002:0078, для ведення особистого селянського господарства в смт Савинці, який виготовлено ТОВ «Інженерно правовий центр «Гранд» на замовлення ОСОБА_1 . Надано ОСОБА_1 в приватну власність безкоштовно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (рілля), площею 2,0 га, кадастровий номер 6320255700:00:002:0078, із земель запасу комунальної форми власності, яка розташована в смт Савинці.
14 липня 2016 року державним реєстратором Балаклійської РДА Сідак М. В. на підставі вищевказаного рішення за ОСОБА_1 було зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, кадастровий номер 6320255700:00:002:0078, в смт Савинці Балаклійського району Харківської області, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 15438452.
Реєстрацію права власності здійснено відділом з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської РДА Харківської області.
Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року, що набрала чинності, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП.
Згідно цієї постанови ОСОБА_1 визнано винною у тому, що працюючи землевпорядником Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, готувала, виносила на розгляд селищної ради і доповідача пропозиції щодо власних земельних питань, однак не повідомила про наявність у неї конфлікту інтересів.
У частині другій статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
Згідно частини першої статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17 (провадження № 14-557цс18) зазначено, що: «частину першу статті 67 Закону № 1700-VII не можна розглядати окремо і без співставлення з вимогами статі 35 названого Закону щодо імперативної заборони, у тому числі і депутату місцевої ради, брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. ОСОБА_2 вказану норму порушила. Крім того, не лише депутат місцевої ради зобов'язаний запобігати конфлікту інтересів. Такий обов'язок прямо покладено на відповідну постійну комісію місцевої ради та на кожного депутата місцевої ради, який обізнаний з наявністю конфлікту інтересів у іншого депутата місцевої ради (статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР). Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом. Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17 (провадження № 14-557цс18 вказано, що: «при вирішенні питання про наслідки прийняття рішення органом місцевого самоврядування в умовах конфлікту інтересів у депутата відповідного органу необхідно застосовувати вимоги Закону № 280/97-ВР. З аналізу норм цього Закону вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є сільська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу. Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Передбачено обов'язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів. З аналізу частини другої статті 59-1 Закону № 280/97-ВР убачається, що обов'язки щодо попередження конфлікту інтересів у депутата місцевої ради покладено не лише на такого депутата, але і на відповідну постійну комісію інших депутатів відповідної ради. При виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти не лише у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким сама можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов'язана з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання, але і з врахуванням вимог статті 35 Закону № 1700-VII. У частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. У пункті 1.1.2 Методичних рекомендацій зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу. Тобто, орган, наділений спеціальною компетенцією, НАЗК, відповідно до пункту 15 статті 11 Закону № 1700-VII витлумачив застосування положень статті 59-1 Закону № 280/97-ВР та частини другої статті 35 Закону№ 1700-VII, зазначивши, що у такій ситуації перевагу має спеціальний закон, яким є Закон№ 1700-VII. Крім того, у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. З урахуванням вимог статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР про наявність такого конфлікту інтересів мав заявити і депутат відповідної постійної комісії сільської ради, до обов'язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради, який обізнаний про те, що депутат відповідної та особа, щодо якої вирішується питання про передачу прав чи надання привілеїв, є близькими особами у розумінні Закону № 1700-VII. Згідно з частиною першою статті 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції, органу місцевого самоврядування. Корупція становить серйозну загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов'язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції ООН проти корупції. У контексті вимог Конвенції ООН проти корупції частину першу статті 67 Закону № 1700-VII не можна розглядати окремо і без співставлення з вимогами статі 35 названого Закону щодо імперативної заборони, у тому числі і депутату місцевої ради, брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Крім того, не лише депутат місцевої ради зобов'язаний запобігати конфлікту інтересів. Такий обов'язок прямо покладено на відповідну постійну комісію місцевої ради та на кожного депутата місцевої ради, який обізнаний з наявністю конфлікту інтересів у іншого депутата місцевої ради (статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР). Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом. Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому. Особа, яка зверталася до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою про набуття права чи визнання такого права, не позбавлений можливості звернутися до відповідного органу про розгляд такої заяви у встановленому законом порядку, оскільки порушення, допущене радою при прийнятті оскаржуваного рішення не є перешкодою для повторного розгляду вказаного питання із дотриманням вимог чинного законодавства».
Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2017 року у справі № 610/2593/17 за позовом Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа: відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської РДА Харківської області, про припинення права власності, скасування державної реєстрації, зобов'язання скасувати запис про державну реєстрацію, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У рішенні Балаклійського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2017 року встановлено: «За постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року, яка набрала законної сили 23 травня 2017 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, передбачених частиною першою, другою статті 172-7 КУпАП. Відповідача визнано винною у тому, що працюючи землевпорядником Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, готувала, виносила на розгляд селищної ради і доповідача пропозиції щодо власних земельних питань, однак не повідомила про наявність у неї конфлікту інтересів. Тому, внаслідок вчинення відповідачем ОСОБА_1 корупційного правопорушення, рішенням XXV сесії VІІ скликання № 504-VІІ Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області від 09 червня 2017 року було скасовано рішення XIV сесії VІІ скликання № 244-VІІ Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області від 07 липня 2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт. Савинці», яким відповідачу було надано у власність земельну ділянку».
Згідно частини четвертої статі 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суди під час розгляду справи не врахували та не надали оцінки тому факту, що під час прийняття Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області рішення № 244-VII від 07 липня 2016 року та оформлення ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, вона була посадовою особою органу місцевого самоврядування, займала посаду землевпорядника Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, та не повідомила дану селищну раду про наявність реального конфлікту інтересів; не надали оцінки відповідності оскарженого рішення частині другій статті 35, частині першій статті 67 Закону України «Про запобігання корупції». Крім того суди залишили поза увагою скасування Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області свого рішення XIV сесії VІІ скликання № 244-VІІ Савинської селищної ради району Харківської області від 07 липня 2017 року. За таких обставин суди зробили передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржені рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу заступника прокуратура Харківської області задовольнити частково.
Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року скасувати.
Передати справу № 610/1064/18 на новий розгляд до суду першої інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року та постанова апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук