Справа № 759/19856/19 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1033/2020 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.185 КК України
01 липня 2020 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
із участю
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2019 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Харкова, громадянку України, з середньою освітою, офіційно не працюючу, заміжню, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше судиму вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05.03.2019 року за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень (штраф не сплачено), зареєстровану по АДРЕСА_1 , проживаючу в АДРЕСА_2 , -
визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
Покладено на ОСОБА_7 обов'язки відповідно до ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвалено вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 05.03.2019 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень, виконувати самостійно.
Цим же вироком вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку суду ОСОБА_7 засуджено за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, вчиненого за наступних обставин.
17.10.2019 року приблизно о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_7 перебуваючи в приміщенні магазину «Нью Йоркер», розташованого в ТРЦ «Лавіна» по вул. Берковецька, 6 Д в м. Києві, вирішила повторно вчинити крадіжку чужого майна, яке належить ТОВ «Нью Йоркер Україна».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна ОСОБА_7 , 17.10.2019 року приблизно о 18 годині 20 хвилин, проходячи вздовж торгівельних полиць та вважаючи, що за її діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяла з полиць товар, а саме: жіночу куртку, вартістю 307 гривень 09 копійок; жіночу футболку вартістю 35 гривень 85 копійок; а всього майна на загальну суму 342 гривні 94 копійки. Після чого, в примірочній сховала жіночу куртку до чорного рюкзака, котрий був при ній, а жіночу футболку одягла на себе під інший одяг та з місця вчинення злочину втекла разом з викраденим майном, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим, однак в подальшому була викрита та затримана працівниками охорони.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду прокурором Київської місцевої прокуратури №8 подано апеляційну скаргу, в якій він не оспорюючи вирок в частині правильності кваліфікації дій обвинуваченої та доведеності її вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, просить вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13.11.2019 року в частині призначеного ОСОБА_7 покарання скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.71 КК України, з урахуванням положень ст.72 КК України, остаточно призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі та штрафу в розмірі 850 гривень. В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Мотивуючи свої вимоги апелянт зазначає, що ОСОБА_7 раніше судима вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05.03.2019 року за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Однак в порушення вимог закону про кримінальну відповідальність, суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_7 за сукупністю вироків, не застосував положення ст.71 КК України. Крім того, обвинувачена будучи раніше судимою за вчинення умисного злочину проти власності, на шлях виправлення не стала, вчинивши аналогічний злочин через незначний проміжок часу після ухвалення вироку, що свідчить про її стійку антисоціальну поведінку та необхідність призначення покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства. Отже враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для застосування положень ст.75 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, думку обвинуваченої ОСОБА_7 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Однак, зазначених вимог закону районним судом не було дотримано у повному обсязі.
Частиною 1 ст.409 КПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення може бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а також неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.
Згідно положень ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Частина 1 ст. 71 КК містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли обвинувачений вчинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання. Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.
Відповідно до ч.4 вказаної статті остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 до ухвалення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 13.11.2019 року була раніше судима. Зокрема, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05.03.2019 року ОСОБА_7 було засуджено за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, який не сплачено.
Таким чином, ОСОБА_7 не відбувши покарання за попереднім вироком, вчинила новий злочин, що відповідно до положень ст.71 КК України є підставою для призначення покарання за сукупністю вироків.
Однак, суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченій, не застосував закон про кримінальну відповідальність, який підлягає застосуванню.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безперечне скасування судового рішення, є відсутність в матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції.
Згідно ч.1 ст.376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що після проголошення вироку головуючий роз'яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_7 була присутня в судовому засіданні 13.11.2019 року. В цей день о 10 годині 29 хвилини головуючий суддя видалився до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. До матеріалів кримінального провадження приєднано вирок суду від 13.11.2019 року щодо ОСОБА_9 . Проте в матеріалах кримінального провадження відсутній, як журнал судового засідання, так і його аудіозапис на якому зафіксованого проголошення вироку, а також роз'яснення обвинуваченій порядок та строк його оскарження, а також її право ознайомитися з журналами судового засідання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктом 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.
Підставами для скасування чи зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є такі порушення норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства, чи іншим шляхом вплинули, чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуваний вирок із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Наведені порушення чинного законодавства колегія суддів вважає такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування вироку.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання, що вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13.11.2020 року щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню.
При новому судовому розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_7 суду першої інстанції необхідно прийняти міри до всебічного, повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, ретельно перевірити зібрані докази, дати їм належну оцінку, у разі доведеності винуватості ОСОБА_7 призначити їй покарання з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України, постановити законний та обґрунтований вирок.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2019 року відносно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадженні в суді першої інстанції зі стадії судового розгляду в іншому складі суду.
Головуючий :
Судді :