02 червня 2020 року
м. Київ
справа №367/6698/18
провадження №22-ц/824/7775/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року /суддя Мальцев Д.О. /
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач звернувся з вимогами про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення з ОСОБА_1 147 349, 03 грн матеріальної шкоди та 100 000, 00 грн моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 147 349, 03 грн матеріальної шкоди, 10 000, 00 моральної шкоди, 10 000, 00 витрат на правову допомогу, вирішено питання судового збору. / т. 1 а.с. 115-118/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема ним було подано клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи, оскільки у висновку, що наданий позивачем до суду істотно завищені ціни на запчастини та ремонт, а також врахована втрата товарної вартості автомобіля, що не відшкодовується страховиком. Також наголошував, що наданий позивачем висновок щодо матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля №05/01-18 від 12.01.2018 р. не є висновком експерта у розумінні вимог ст.ст. 102, 106 ЦПК України, а він хотів би на вирішення експерта поставити свої питання. Судом першої інстанції відмовлено у призначенні експертизи внаслідок чого не об'єктивно розглянуто справу.
ОСОБА_2 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Зазначав, що клопотання про призначення експертизи не було мотивованим, заявлено з порушенням ст. 103 ЦПК України та порушенням строку, оскільки таке клопотання повинно було бути заявлене у підготовчому судовому засіданні. З урахуванням необґрунтованості доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 06.12.2017 року о 08.30 на перехресті вулиць Площа Перемоги та вул. Дмитрівська в м. Києві сталась ДТП за участю автомобіля «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «Ford Focus» д.н.з НОМЕР_2 .
Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 23.02.2018 року, відповідач керуючи автомобілем «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Площа Перемоги та вул. Дмитрівська, перед початком руху не впевнився в безпечності проїзду, та скоїв зіткнення з автомобілем «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по вул. Дмитрівська в сторону вул. Саксаганського.
Вказаною Постановою відповідача, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
12.01.2018 року на підставі договору укладеного між ОСОБА_2 та суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №05/01-18, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_2 становить 247 349,03 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП не була застрахована, у зв'язку із чим МТСБУ має обов'язок перед позивачем здійснити страхове відшкодування (регламентної виплати) та виплатити суму виключно у межах ста тисяч гривень, на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Розмір завданої матеріальної шкоди майну позивача, вказане страхове відшкодування не покриває.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами статті 22 ЦК України про те, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; ч. 1 ст.1166 ЦК України якою визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; ч. 2 ст. 1187 ЦК України про те, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортних засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Встановивши, що ДТП сталась саме з вини відповідача, ОСОБА_1 , враховуючи, що МТСБУ, несе відповідальність перед позивачем в межах встановленого в розмірі 100 000,00 грн. ліміту відповідальності за договором страхування, а також того, що розмір матеріального збитку, перевищує вказаний ліміт на 147 349,03 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу як потерпілому суму коштів на відновлення транспортного засобу у розмірі 147 349,03 грн.
Стягуючи моральну шкоду, суд першої інстанції також вріно керувався вимогами ч. 1 ст. 23 ЦК України якою передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; ч. 1 ст. 1167 ЦК України про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Встановивши, що після ДТП позивач звертався до лікарів, відповідно до виписки №171179 від. 15.12.2017 року у позивача виявлено порушення здоров'я та те, що саме з вини відповідача позивачу завдано матеріальної шкоди, що в подальшому викликало у позивача низку вимушених змін у житті - необхідність проведення ремонту автомобіля, звернення до страхової компанії, звернення до суду, витрати на відновлюваний ремонт, на правничу допомогу, а також поведінку відповідача, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
Також у відповідності до ст. ст. 137 ЦПК України, суд першої інстанції стягнув сплачені позивачем витрати за надання правничої допомоги, відповідно до квитанції № ПН2844 від 10.09.2018 року на суму 10 000,00 грн., та договору про надання правової допомоги №2/08 від 28.08.2018 р.
Доводи апеляційної скарги, щодо відмови судом першої інстанції у призначенні експертизи, колегією суддів не приймаються з огляду на таке.
12.01.2018 року на підставі договору укладеного між ОСОБА_2 та суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , останнім складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №05/01-18, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_2 становить 247 349,03 грн. /т. 1 а.с. 11/
Звіт поданий разом з позовною заявою, до звіту долучено підтвердження кваліфікації оцінювача. /т. 1 а.с. 35, 36/
02.07.2019 р. судом першої інстанції відкладено підготовче засідання у справі, за клопотанням представника відповідача - адвоката Завірюхи Р.В. з метою підготовки до розгляду справи. /т. 1 а.с. 80, 84-85/
10.10.2019 р. через три місяці після відкладення, у справі проведено підготовче засідання, зокрема і за участю представника відповідача - адвоката Завірюхи Р.В. Ані відзиву на позов, ані клопотання про призначення експертизи та заперечення щодо проведеної оцінки майна адвокатом не подано.
Через місяць після проведеного підготовчого судового засідання, представником відповідача - адвокатом Завірюхою Р.В. подається клопотання про призначення судової автотоварозначої експертизи, яке обґрунтовується істотним завищенням цін, без конкретного обґрунтування, в чому саме воно полягає, з пропуском строку, передбаченого ЦПК України, без обґрунтування та клопотання щодо його поновлення.
20.11.2019 р. судом першої інстанції відмовлено у призначенні експертизи, така відмова не оскаржена. /т. 1 а.с. 105-106/
Таким чином, за відсутності відзиву у справі щодо позиції відповідача, без обґрунтування в чому саме полягає незгода з висновком оцінювача, наданого позивачем, зважаючи на пропуск процесуального строку щодо заявлення клопотання про призначення експертизи, без клопотання про його поновлення, та зважаючи на єдиний довід апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції розцінює вказане як спробу уникнути цивільно-правової відповідальності.
В іншій частині апеляційна скарга містить лише вимоги щодо скасування рішення суду першої інстанції у повному обсязі та не містить ані доводів ані обґрунтування в чому саме полягає неправильність висновків суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: