Справа № 712/16632/19
Провадження № 33/824/1756/2020
Головуючий в суді першої інстанції: Лисенко В.В.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
30 червня 2020 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, 21 грудня 2019 року близько 02 год. 30 хв. по бул. Шевченка, 221 в м. Черкаси, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Polo» з номерним знаком НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 1106 від 21 грудня 2019 року, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року та закрити відносно нього провадження, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Одночасно апелянт заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки вважає, що строк він пропустив із поважних причин.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що копію постанови він отримав 31 березня 2020 року, саме з цієї дати апелянт мав можливість ознайомитися з текстом оскаржуваної постанови, відтак строк на апеляційне оскарження постанови пропущено з поважних причин.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що його належним чином не було повідомлено про дату час та місце розгляду справи, оскільки повістку про виклик до суду він отримав на наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення.
Крім того апелянт зазначає, що розглянувши справу без його участі, суд першої інстанції позбавив його можливості надати свої пояснення в суді та докази порушення працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
ОСОБА_1 також звертає увагу суду на те, що строки притягнення до адміністративної відповідальності закінчились, відтак провадження відносно нього підлягає закриттю.
Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в них відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії судового рішення, ухваленого 02 березня 2020 року без його участі.
З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 доповнив апеляційну скаргу та пояснив, що транспортним засобом він не керував, а лише знаходився на водійському сидінні, оскільки мав намір лягати спати.
При цьому вказав, що в автомобілі знаходився його водій, який спав на задньому сидінні.
Крім того зазначив, що працівники поліції не повідомляли його про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та не роз'яснили йому його права.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції розглянуто справу за його відсутності, що суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Апеляційний суд зазначає, що та обставина, що справу було розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може бути визнана безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови, з огляду на наступне.
У рішенні від 26 квітня 2007 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається із матеріалів провадження, за клопотанням захисника Черниша О.В. в інтересах ОСОБА_1 постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 січня 2020 року матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП направлено за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Копія вказаної постанови була направлена на адресу ОСОБА_1 , відтак останньому було достовірно відомо, що справа відносно нього буде розглядатись Києво-Святошинським районним судом Київської області.
У зв'язку з цим, незважаючи на неявку ОСОБА_1 , суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки, в даному конкретному випадку це не вплинуло і не могло вплинути на дотримання судом вимог ст. 245 КУпАП щодо забезпечення реалізації завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи та її вирішення в точній відповідності з законом.
Оскаржуючи судове рішення апелянт звертає увагу на те, що він не керував транспортним засобом. Проте з такими доводами ОСОБА_1 не погоджується апеляційний суд.
Судом апеляційної інстанції був досліджений відеозапис із нагрудної камери інспектора поліції, із якого вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, оскільки останній здійснив поворот праворуч без увімкнення світлового покажчика повороту, чим порушив п. 9.2 б ПДР України.
При цьому на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечує того, що він здійснив поворот праворуч без увімкнення світлового покажчика повороту, що спростовує доводи апелянта щодо того, що він не керував транспортним засобом.
Крім того наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 307696 від 21 грудня 2019 року, також містить відомості щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen Polo» з номерним знаком НОМЕР_1 . Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 , зауважень щодо змісту протоколу у ньому не зазначено.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що працівниками поліції не було роз'яснено його права та обов'язки.
З такими доводами не погоджується апеляційний суд, оскільки із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 двічі роз'яснювались його права, спершу під час складання відносно нього постанови про порушення п. 9.2 б ПДР України та вдруге під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також у наявному у матеріалах справи протоколі про адміністративне правопорушення міститься підпис правопорушника про те, що йому роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Вказаний протокол складений у відповідності до вимог КУпАПта Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, а отже, відповідає вимогам діючого законодавства.
Щодо доводів апелянта про закінчення строків притягнення його до адміністративної відповідальності, то апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №307696 від 21 грудня 2019 року, який міститься в матеріалах справи вбачається, що датою вчинення адміністративного правопорушення є 21 грудня 2019 року.
При цьому суд першої інстанції розглянув зазначену справу 02 березня 2020 року, тобто в межах трьох місяців після вчинення правопорушення.
Відтак, відсутні підстави для закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Зокрема, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1106 від 21 грудня 2019 року підтверджується перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що суд цих вимог закону дотримався в повній мірі та ухвалив рішення, яке є вмотивованим, та викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, відтак підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун