Справа № 753/11246/17 Головуючий у 1 інстанції: Коренюк А.М.
Провадження № 22-ц/824/4825/2020 Доповідач: Шебуєва В.А.
01 липня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 19 березня 2019 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ ФК «Вектор Плюс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Зазначило, що між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 09 листопада 2006 року був укладений кредитний договір № 2622/1106/88-026, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 47000 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладений Іпотечний договір від 09 листопада 2006 року № 2622/1106/88-026-Z-1. Відповідно до умов договору ОСОБА_2 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме - земельну ділянку та житловий будинок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до договору факторингу № 15 та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 28 листопада 2012 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» відступив ТОВ ФК «Вектор Плюс» свої права вимоги до позичальника та іпотекодавця за зобов'язаннями по кредитному договору та іпотечному договору. 08 серпня 2016 року у зв'язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору ТОВ ФК «Вектор Плюс» звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації за собою у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» право власності на земельну ділянку та житловий будинок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . 01 листопада 2016 року ТОВ ФК «Вектор Плюс» була здійснена спроба потрапити до будинку, під час якої виявлено, що у ньому проживають відповідачі. Після переходу права власності на житловий будинок до ТОВ ФК "Вектор Плюс" відповідачі втратили право користування ним. ТОВ ФК «Вектор Плюс» просило визнати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року позов ТОВ ФК «Вектор Плюс» задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 .
В частини вимог ТОВ ФК «Вектор Плюс» до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ ФК «Вектор Плюс» 400,00 грн. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ ФК «Вектор Плюс» 400,00 грн. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ ФК «Вектор Плюс» 400,00 грн. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ ФК «Вектор Плюс» 400,00 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 , в іншій частині рішення суду залишити без змін. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що стягувач ТОВ ФК «Вектор Плюс» мав право на звернення стягнення на предмет іпотеки виключно на підставі рішення суду, а не в позасудовому порядку. Нотаріус безпідставно зареєстрував за позивачем право власності на будинок АДРЕСА_1 . ТОВ ФК «Вектор Плюс» викупило право вимоги за кредитним договором, а тому не є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк». Судом помилково стягнув судовий збір з ОСОБА_2 , оскільки він є інвалідом другої групи, а також з ОСОБА_6 - учасником АТО.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представник ТОВ ФК «Вектор Плюс» просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
В судове засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність апелянта.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 09 листопада 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2622/1106/88-026, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 47 000 доларів США, на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір від 09 листопада 2006 року № 2622/1106/88-026-Z-1. Відповідно до умов даного договору ОСОБА_2 передав в іпотеку банку нерухоме майно- земельну ділянку та житловий будинок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с . 19-22 т. 1).
Відповідно до договору факторингу № 15 та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 28 листопада 2012 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» відступив ТОВ ФК «Вектор Плюс» свої права вимоги до ОСОБА_2 за зобов'язаннями по кредитному договору та іпотечному договору. Пунктом 12 іпотечного договору передбачено застереження про можливість задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки у порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (а.с. 8-18 т. 1).
У зв'язку із порушенням умов кредитного договору щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитним коштами та комісій, 08 серпня 2016 року ТОВ ФК «Вектор Плюс» звернуло стягнення на предмет іпотеки за вказаним договором у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», зареєструвавши за собою право власності на земельну ділянку та житловий будинок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначені відомості внесено державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по житловому будинку 08 серпня 2016 року, рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 30830229 (а.с. 23-26 т. 1).
01 листопада 2016 року ТОВ ФК «Вектор Плюс»як власником була здійснена спроба потрапити до житлового будинку АДРЕСА_1 . Виявлено, що у будинку проживають відповідачі, про що складені відновідні акти. За даним фактом ТОВ ФК «Вектор Плюс»01 листопада 2016 року звернулося до поліції (а.с.27, 28, 29 т. 1).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 . Оскільки відповідачка ОСОБА_3 не зареєстрована у будинку, в частини вимог ТОВ ФК «Вектор Плюс» до ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд відмовив.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ТОВ ФК «Вектор Плюс».
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод уздійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Враховуючи зміст вказаних норм можна дійти висновку, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності статусу члена сім'ї власника цього майна, втрачаючи родинний зв'язок з членом сім'ї власника та домовленості з ним про користування житлом, особа втрачає право на користування житлом, відповідно й власник житла, втрачаючи право власності на таке житло, втрачає право на його користування.
Власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення із зняттям останнього з реєстрації.
Враховуючи, що право власності житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 перейшло від ОСОБА_2 до ТОВ ФК «Вектор Плюс», суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_2 , а також членів його сім'ї ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які були зареєстровані у вказаному будинку, такими, що втратили право користування ним.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що ТОВ ФК «Вектор Плюс» мав право на звернення стягнення на предмет іпотеки виключно на підставі рішення суду. Законність переходу до позивача права власності на будинок відповідачами не оспорено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, тому, він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відтак, у суду були відсутні підстави для стягнення із з ОСОБА_2 на користь ТОВ ФК «Вектор Плюс» в порядку розподілу судових витрат судового збору в сумі 400 грн. Згідно з ст. 141 ЦПК України вказана сума судового збору підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на безпідставність покладення обов'язку відшкодувати ТОВ ФК «Вектор Плюс» витрати по сплаті судового збору із ОСОБА_6 , який є учасником АТО, оскільки згідно з п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пільги по сплаті судового збору поширюються на учасників бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Враховуючи викладенерішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ ФК «Вектор Плюс» судового збору в сумі 400 грн. з ухваленням в цій частині нового судового рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Вектор Плюс» судового збору в сумі 400 грн. та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Вектор Плюс» витрати по сплаті судового збору в сумі 400 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В іншій частинірішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року залишити без змін.
Дані про учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Вектор Плюс», місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Московський, 28-А.
ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 липня 2020 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Крижанівська Г.В.