Справа № 363/1310/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7815/2020
01 липня 2020року м. Київ
колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сержанюка А.С.,
при секретарі Маштаковій Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 квітня 2020 року, постановлену під головуванням судді Чіркова Г.Є., -
встановила:
03 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , та заборонити будь-яким юридичним чи фізичним особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-який спосіб, зміну майнових прав об'єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 на користь будь-яких інших третіх осіб.
Заява обґрунтована тим, що заявниці стало відомо, що 31 березня 2020 року були проведені електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 ., на підставі виконавчого листа від 24 травня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 188 977,56 дол. США.
З проведенням електронних торгів ОСОБА_1 незгодна. У подальшому заявниця планує подати позов про визнання торгів недійсними.
Заявниця зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких вона має намір звернутися до суду.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09 квітня 2020 року у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу суду та задовольнити заяву.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із відсутності необхідності вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви. Так, заявницею не зазначено предмет, підстави майбутнього позову, склад його учасників, дані про особи відповідачів, зміст позовних вимог. Крім того заявницею не надано доказів про те, кому належить на праві власності нерухоме майно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 зазначила, що має намір звернутись із позовною заявою про визнання електронних торгів недійсними.
ОСОБА_1 зазначає, що вона незгодна з проведеними електронними торгами та відчуженням на користь третьої особи її квартири, оскільки такі дії не відповідають вимогам ст. 346 ЦК України, та здійснені з порушенням Порядку проведення електронних торгів. Враховуючи, що переможець торгів може безперешкодно вчинити дії, які утруднять чи унеможливлять реально виконати рішення суду в разі визнання торгів недійсними, просила вжити заходи забезпечення позову.
Крім того заявницею зазначено, що у майбутньому буде подано позов немайнового характеру, тому відсутня потреба у зустрічному забезпеченні.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 4 ст. 152 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Висновки суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову, відповідають вищенаведеним вимогам закону та відповідним роз'ясненням.
Із змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, які позовні вимоги має намір заявити ОСОБА_1 , не визначено можливих учасників справи.
При зверненні до суду із заявою ОСОБА_1 не надано відомостей на підтвердження особи, якій належить право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Подані в судовому засіданні 01 липня 2020 року докази щодо зареєстрованого права власності на квартиру, колегія суддів бере до уваги, проте на правильність висновків суду першої інстанції зазначені документи не впливають, оскільки при поданні заяви про забезпечення позову та на момент розгляду заяви судом першої інстанції, дані документи були відсутні в матеріалах справи, та право власності на спірну квартиру не було зареєстровано.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено строки розгляду заяви про забезпечення позову, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені порушення норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що заява про забезпечення позову відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, а відомості вказані в ч. 2 ст. 151 ЦПК України не є обов'язковими при поданні заяви про забезпечення позову до пред'явлення позову, колегія суддів не приймає, оскільки зазначена норма стосується в тому числі заяви про забезпечення позову, яка подається до його пред'явлення.
Доводи апеляційної скарги про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки заявницею при поданні заяви не вказано власника спірного нерухомого майна, на яке вона просить накласти арешт, що унеможливлює вжиття заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що електронні торги відбулись з порушенням процедури щодо їх підготовки та проведення, колегія суддів не приймає, оскільки зазначені обставини при розгляді заяви про забезпечення позову судом не вирішуються.
Інші доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду, колегія суддів відхиляє, оскільки судом при розгляді заяви про забезпечення позову враховані вимоги закону та відповідні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 09 квітня 2020 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 квітня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2020 року.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
А.С. Сержанюк