справа №761/868/2020 Головуючий у І інстанції - Фролова І.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/6289/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
30 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Марочкіна Володимира Олександровича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за вказаним позовом.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через представника подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що 18 грудня 2019 року вона вже зверталася до суду адміністративної юрисдикції, з таким же позовом, але окружний адміністративний суд м. Києва відмовив у відкритті провадження та роз'яснив позивачу про те, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з того самого предмету і підстав до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлена ухвала про відмову у відкритті провадження не допускається.
ОСОБА_1 вважає, що спір з банківською установою не відноситься до публічно-правових, оскільки відповідач та третя особа знаходяться у цивільно-правових відносинах.
На апеляційну скаргу Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» Стрюкова І.О. подала відзив, який обґрунтовувала тим, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
Спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим, має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами.
Зазначає, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спір є публічно-правовим, а тому позов повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з наступних підстав.
По справі встановлено, що в грудні 2019 року ОСОБА_1 зверталася до Окружного адміністративного суду м. Києва з таким же позовом, однак ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року позивачу відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі та роз'яснено, що справа відноситься до цивільної юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір не є публічно-правовим.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції фактично відмовив позивачу в доступі до правосуддя.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.
Особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень.
Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду.
На вищезазначене суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367,369,374,379,381-384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Марочкіна Володимира Олександровича задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2020 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба