Справа № 265/3204/17
Провадження № 2/265/14/20
22 червня 2020 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Вайновського А. М., за участю секретаря судового засідання Злидіної Г.В., Булгакової Г.В. позивача ОСОБА_1 , представників позивача в особі ОСОБА_2 , відповідача Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” в особі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третьої особи - Маріупольської первинної профспілкової організації №141-2 Всеукараїнської профспілки “Народна солідарність” в особі Прідущенко Вікторії Вікторівни, ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” про визнання наказу роботодавця про дисциплінарне стягнення незаконним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії,
10 травня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із позовом до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” про визнання наказу роботодавця про дисциплінарне стягнення незаконним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії.
Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що з 12 серпня 2016р. він працює у відповідача в конвертерному цеху розливником сталі 6 розряду відділення безперервної розливки сталі. 28 лютого 2017 року наказом керівника ПрАТ “МК “Азовсталь” з позивача в порядку дисциплінарного стягнення була стягнута сума прямої дійсної матеріальної шкоди, но не більш середньомісячного заробітку.
Вважаючи такий наказ незаконним, позивач зазначав, що зміні яка тривала з 22:00 годині 11.02.2017р. до 07:00 години 12.02.2017р. він виконував доручену роботу, в період зміни відбувся прорив металу з причин, які від його не залежали; жодних дій що порушували виробничий процес він не припустив, фактично виконував роботу у відповідності до технологічної інструкції. Вині дії, які призвели до прориву металу були спричинені майстром ОСОБА_7 та майстром ОСОБА_8 . Відповідно до акту розслідування причин виробничої неполадки на МБЛЗ №5 від 17.02.2017р. з нього вирахували середньомісячний заробіток тільки з єдиної підстави, а саме, на підставі відеоматеріалу з камери зовнішнього відео нагляду, яка встановлена на струмку №10 МБЛЗ №5. Вважає, що цей відеоматеріал не є доказам його дисциплінарного вчинку бо був зроблений без надання згоди щодо відео фіксації у тому числі його трудового процесу Згідно ст.29 КЗпП України відповідач повинен був належним чином ознайомити його з умовами праці та робочого процесу, належним чином оповістити його, що за його трудовим процесом ведеться відео нагляд. Наголошує на тому, що ніякого волевиявлення на відео зйомку його трудового процесу він відповідачу не надавав, також відповідач не надавав жодного запиту щодо дозволу використовувати відеоматеріал з відео зйомки його трудового процесу та не вказував з якою саме метою знімає його на відеокамеру та збирає відеоматеріал з його зображенням, також не відома мета використання зібраного відеоматеріалу. Крім того, відповідач здійснюючи розслідування цього випадку не довів його провину, службове розслідування не відбулося, не встановлені конкретні обставини, за яких було заподіяно шкоду, не враховано обставини, що перешкоджали працівникові виконати належним чином свої обов'язки; акт службового розслідування був складений з порушенням чинного законодавства. Одночасно зазначає, що відповідачем порушені положення ст.136 КЗпП України, а саме щодо дотримання термінів видання наказу про відрахування із заробітної плати, який на його думку сплив 25.02.2017р. Крім цього, позивач вважає, що работодавець повинен був звернутися до суду за стягненням шкоди, заподіяної підприємству. Так само роботодавець проігнорував положення ст.131 КЗпП України, яка зобов'язує власника створювати необхідні умови для роботи і збереження дорученого майна; відповідач не довів наявність умов, передбачених ст.130 КЗпП України; припустив порушення ст.138 КЗпП України, ст. 32 Конституції України, ст. 307 ЦК України, Закон України “Про захист персональних даних”. На думку позивача, працівник не може бути притягнутий до матеріальної відповідальності, якщо він не порушував свої трудові обов'язки. Піддтвердженням його непричетності до вказаної технологічної аварії, є його власна відео-зйомка металу вже у слябі і пошкодження, які на ньому виявлені є результатом не його дій, а дій інших робітників. Крім того просив суд, врахувати, що першопричиною аварії стало неякісне обладнання, а саме, роликів МБЛЗ №5. а також низка якість шлакоутворюючої суміші. Просив суд визнати незаконним та скасувати п.1 наказу №40тд від 28 лютого 2017 року, та стягнути на його користь утриману відповідачем на підставі вищевказаного наказу заробітну плату.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити повністю, надав аналогічні пояснення викладені письмово у позовній заяві.
Представник позивача ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності, підтримуючи позовні вимоги зазначав, що з позивача стягнуто суму прямої дійсної матеріальної шкоди, яка за його переконанням відбулося з вини відповідача та з грубим порушенням вимог трудового законодавства. Причетність ОСОБА_1 до прориву металу, який відбувся у його зміні з 22:00 години 11.02.2017р. до 07:00 години 12.02.2017р., відповідачем не була доведена, акт розслідування причин виробничої неполадки на МБЛЗ №5 від 17.02.2017р. на його думку є належним доказом, переш за все, через те, що відповідачем до матеріалів справи не надано відео, яке знімалося відповідачем у зміні з 22:00 год. 11.02.2017р. до 07:00 год 12.02.2017р., яке за переконаннями представника відповідача начебто знищено через дії комп'ютерного вірусу. Вважає, що причиною прориву металу є несправність та засторілість обладнання а також низка якість шлакоутворюючої суміші. На підставі наведеного, просив суд визнати п.1 наказу № 40тд від 28 лютого 2017 року незаконним та скасувати його.
Представники третьої особи: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 позовні вимоги позивача підтримали, просили їх задовольнити, вважають наказ №40тд від 28 лютого 2017 року таким що не відповідає положенням трудового законодавства.
Представник відповідача, яка діє на підставі довіреності, ОСОБА_3 , заперечувала проти позову, обґрунтовуючи свої заперечення вказала, що ПрАТ “МК “Азовсталь” були дотримані усі норми законодавства про працю, тому через порушення ОСОБА_1 вимог посадової інструкції та наявності безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між діями позивача та спричиненими відповідачу шкоди з позивача була стягнута сума матеріальної шкоди, що не перевищує середньомісячного заробітку відповідно до наказу №40тд від 28.02.2017р. Просила суд врахувати той факт, що виробнича аварія виникла виключно у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 безпосередньо своїх посадових обов'язків розливника сталі 6 розряду відділення безперервної розливки сталі конвертерного цеху. Просила суд відмовити у задоволенні позову. Підтримала подані нею письмові заперечення.
З наданих суду письмових заперечень вбачається, що представник відповідача, не визнаючи позовні вимоги, посилається на те, що позивач, працюючи на посаді розливника сталі 6 розряду відділення безперервної розливки сталі конвертерного цеху повинен був дотримуватися обов'язків покладених на нього посадовою інструкцією. Зокрема, згідно пп.пп. 1.4., п. 2.2.1., посадової інструкції 232-04-323-2014 “розливника сталі 6 розряду відділення безперервної розливки сталі конвертерного цех”, розливник сталі 6 розряду у своєї діяльності повинен керуватися, виконувати та знати: технологічний процес розливки сталі на МБЛЗ … Технологічну інструкцію 232-151-2014…”; зобов'язаний вести технологічний процес розливки металу із ковшів та регулювати швидкість розливки згідно технологічних інструкцій, з якою він був ознайомлений особисто. При цьому, згідно з п.3.9.3., п.3.9.4., п. 3.9.7., п.5.11.1. та п.5.11.2. ТІ 232-151-2014 розливник сталі 6 розряду повинен забезпечити рівномірну подачу шлакоутворюючої суміші по всьому периметру кристалізатора, не додавати присадки шлакоутворюючої суміші “навалом”, відстежувати роботу шлакоутворюючої суміші в процесі розливання плавки, в разі виявлення того, що грудкує шлакоутворюючої суміші або наявність грудок в самої суміші робити повне видалення шлаку з кристалізатора для запобігання незадовільної якості слябів і аварійних ситуацій на МБЛЗ, описаних вище, тобто виробничої неполадки. За порушення вказаних пунктів технологічної інструкції на підставі розділу 14 Інструкції ТІ 232-151-2014 відповідальність несе саме розливник сталі 6 розряду (у даному випадку позивач по справі), з вказаною інструкцією позивач був ознайомлений особисто. Також зазначав, що у зміні з 22:00 години 11.02.2017г. до 07:00 години 12.02.2017г. при розливанні другої серії плавки №1701422, сталь марки В100, після виливки 21,7 метра слябу на струмку №10 МБЛЗ №5 на швидкості розливання 0,8 м/хв стався “прорив” металу під кристалізатором. Для визначення причин прориву по струмку №10 МНЛЗ №5 розпорядженням роботодавця №25 від 15.02.2017р. була створена комісія. Про вищенаведені обставини відповідачем був складений акт розслідування причин виробничої неполадки на МБЛЗ №5 від 17.02.2017р. Вказаним актом розслідування були встановлені обставини, що стали причиною виробничої неполадки, а саме, те, що розливник сталі 6 розряду ОСОБА_11 , який працюючи в зміні з 22: 00 годин 11.02.2017г. до 07:00 годин 12.02.2017г. при розливанні другої в серії плавки №1701422, сталь марки В100, робив подачу шлакоутворюючої суміші “навалом” в далекий від розливника торець кристалізатора, що не дозволило достовірно оцінити роботу шлакоутворюючої суміші на меніску кристалізатора (наявність суміші, що грудкується), зробити повне видалення шлаку з кристалізатора і досаджити нову порцію шлакоутворюючої суміші, що призвело до попадання шлакоутворюючої суміші, що грудкувалася, в кірочку слябу, що формується, порушенню цілісності кірочки сляба, що формується, а також зменшенню товщини кірочки, внаслідок чого після виходу сляба з кристалізатора під впливом феростатичного тиску стався її розрив і витікання металу в роликову проводку струмка - "прорив"; при зниженні рівня металу в кристалізаторі і появі горіння своєчасно не припинив подачу металу в кристалізатор, що привело до утворення браку у вигляді скрапу сталевого неошлакованого вагою 10т, внаслідок чого комбінату спричинено прямий дійсний матеріальний збиток на суму 87114.19 грн; вказаним актом була встановлена наявність вини у завданні роботодавцю вказаної шкоди саме діями розливника сталі 6 розряду ОСОБА_11 , (невиконання вимог п.1.4.,п.2.2.1. посадової інструкції 232-04-323-2014, п.3.9.3., п.3.9.4., п. 3.9.7., п.5.11.1. та п.5.11.2. ТІ 232-151-2014). Також вказаним актом розслідування була встановлена провина безпосереднього майстра позивача ОСОБА_7 , який не виконав приписів, зазначених у журналі майстрів, а саме, не брати до роботи суміші з грудками, а також майстера ОСОБА_8 , який не здійснив контроль за надходженням матеріалів (суміші). У зв'язку з чим, наказом №40 тд від 28.02.2017р. з Позивача та ОСОБА_7 була стягнута сума прямої дійсної матеріальної шкоди, що не перебільшує середньомісячного заробітку, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 між іншим - було оголошено догану. З вказаним наказом позивач був ознайомлений під особистий підпис 01.03.2017р.
Крім того, надаючи заперечення відповідач звертав увагу суду на ту обставину, що чітке виконання розливником сталі 6 розряду виконання, зокрема позивачем, вимог п.1.4.,п.2.2.1. посадової інструкції 232-04-323-2014, п.3.9.3., п.3.9.4., п. 3.9.7., п.5.11.1. та п.5.11.2. ТІ 232-151-2014; і в такому разі ніяких проривів не буде. Крім того, зазначала, що відповідачем порядок покриття шкоди, заподіяної працівником підприємству, був дотриманий у строгій відповідності до ст.ст. 127, 128, 130, 132, 136 КЗпП України та, при виданні наказу№ 40тд від 28.02.217р., були дотримані двотижневі строки, передбачені ст.136 КЗпП України. Одночасно зазначала, що відео зйомка, про яку йде мова в Акті розслідування причин виробничої неполадки на МНЛЗ №5 від 17.02.2017р. - це виключно відео технологічного процесу Відповідача, при здійсненні якого відповідач не порушував особистих немайнових прав позивача, у зв'язку з чим, відсутнє порушення вимог ст.307 ЦК України, ст.29 КЗпП України бо безпосередньо робітники не піддавались відеоспостереженню. На час слухання справи відповідач позбавлений можливості надати суду вказану відео зйомку технологічного процесу, оскільки комп'ютерний вірус повністю пошкодив всю комп'ютерну мережу відповідача, знищивши, у тому числі, вищенаведений технологічний відеозапис. Крім того, зазначив, що у діях відповідача відсутні порушення ст.ст.130,131,138 КЗпП України, ст.32 Конституції України. На підставі наведеного представник відповідача просила суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_12 показав, що бригадир забезпечує наявність суміші на робочому майданчику, а розливники сталі 6 розряду здійснюють подачу шлакоутворюючої суміші в кристалізатор і контролюють роботу вказаної суміші. Крім того, зазначав, що розливник сталі 6 розряду на підставі вимог технологічної інструкції повинен забезпечити рівномірну подачу шлакоутворюючої суміші по всьому периметру кристалізатора, відстежувати роботу шлакоуворюючої суміші в процесі розливання плавки, Також вказував на те, що він бачив момент прориву оскільки знаходився з другого боку проміжного ковша, ведучи процес розливання сталі на струмку №9 він бачив спалах полум'я на струмку №10, на якому виникла безпосередньо виробнича неполадка - прорив. Також, він був свідком того, що позивачем здійснювалася відео зйомка вказаного слябу, і він бачив подряпину вдовж слябу. На думку свідка, причина прорива слябу, який знімав позивач - незадоволений стан роликового полотна. Однак саме в який період позивач здійснював це відео свідок ОСОБА_12 не зазначив.
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що у зміну з 22:00 год. 11.02.2017г. до 07:00 год. 12.02.2017г. працював бригадиром, здійснював кантовку у короб суміші, яка знаходилася на робочому майданчику МНЛЗ; в свою чергу розливники сталі 6 розряду здійснюють подачу шлакоутворюючої суміші в кристалізатор и контролюють роботу вказаної суміші. При вивантаженні суміші він бачив зверху на мішку комковану суміш. Також він пояснював, що причиною прориву може бути недостатня товщина скоринки злитка, що формується; в результаті затягування шлакоутворюючої суміші в оболонку злитку, що формується в кристалізаторі. Внаслідок чого в результаті феростатичного тиску і недостатньої міцності стінки сляба із-за наявності в ній неметалевої частини - частинок шлакоутворюючої суміші відбувається прохід металу в ослабленій частині злитка, тобто прорив.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст.139 Кодексу законів про працю України (КзпП України) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Частина 1 ст.147 КЗпП передбачає відповідальність працівника за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
На підставі ст.148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно із ст.149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Судом встановлено, що позивачем були надані письмові пояснення за фактом виробничої неполадки, яка мала місце у зміну з 22:00 год. 11.02.2017г. до 07:00 год. 12.02.2017г. при розливанні другої в серії плавки №1701422, про що свідчить складена позивачем пояснювальна записка.
Крім того, судом встановлено, що згідно вимог пп.1.4. посадової інструкції 232-04-323-2014 “розливника сталі 6 розряду відділення безперервної розливки сталі конвертерного цеху”, розливник сталі 6 розряду у своїй діяльності повинен керуватися, виконувати та знати: технологічний процес розливки сталі на МБЛЗ … Технологічну інструкцію 232-151-2014…”.
На підставі п.2.2.1. посадової інструкції 232-04-323-2014 “розливник сталі 6 розряду відділення безперервної розливки сталі конвертерного цеху”, розливник сталі 6 розряду зобов'язаний вести технологічний процес розливки металу із ковшів та регулювати швидкість розливки згідно технологічних інструкцій.
В процесі розливання плавки, після виходу на робочу швидкість розливник сталі 6 розряду через кожні 1,5 - 2 хв. здійснює подачу шлакоутворюючої суміші на меніск металу в кристалізаторі рівномірно невеликими порціями до набуття засипки чорного кольору (п.3.9.3. технологічної інструкції 232-151-2014 «Розливання сталі на машинах безперервного лиття заготовок конвертерного цеху»).
Забороняється подавати шлакоутворюючу суміш “навалом” в яку-небудь ділянку поверхні дзеркала металу в кристалізаторі…" (п.3.9.4. технологічної інструкції 232-151-2014 “Розливання сталі на машинах безперервного лиття заготовок конвертерного цеху”).
“Повне видалення шлаку з кристалізатора і присадка нової порції шлакоутворюючої суміші робиться в наступних випадках… незадовільна робота суміші (грудкування суміші і ін.) (п.3.9.7. технологічної інструкції 232-151-2014 “Розливання сталі на машинах безперервного лиття заготовок конвертерного цеху”).
“Ознаки прориву: різке зниження рівня металу в кристалізаторі … У разі прориву металу припинити подання металу в кристалізатор.. (п.5.11.1. та п.5.11.2. технологічної інструкції 232-151-2014 “Розливання сталі на машинах безперервного лиття заготовок конвертерного цеху”).
Відповідно до розділу 14 Інструкції ТІ 232-151-2014 відповідальність за виконання пунктів п.3.9.3., п.3.9.4., п. 3.9.7., п.5.11.1. та п.5.11.2. вказаної технологічної інструкції несе розливник сталі 6 розряду (у даному випадку ОСОБА_1 ).
З посадовою інструкцією, а також технологічною інструкцією 232-151-2014 Позивач ознайомлений особисто про що свідчать відповідні підписи ОСОБА_1 ..
Крім того, судом встановлено, що згідно технологічної інструкції 232-151-2014 “Розливання сталі на машинах безперервного лиття заготовок конвертерного цеху” розливник сталі 6 розряду повинен забезпечити рівномірну подачу шлакоутворюючої суміші по всьому периметру кристалізатора, забороняється подавати шлакоутворюючу суміш “навалом”, відстежувати роботу шлакоутворюючої суміші в процесі розливання плавки, в разі виявлення того, що шлакоутворююча суміш грудкується або наявність грудок в самої суміші на меніску метала в кристалізаторі робити повне видалення шлаку з кристалізатора для запобігання незадовільної якості слябів і аварійних ситуацій на машині безперервного лиття заготовок, тобто виробничої неполадки.
При цьому, при наявності грудок шлакоутворюючої суміші в кристалізаторі розливальник сталі 6р, зокрема позивач, з метою недопущення і виключення випадків виробничої неполадки (прориву) повинен чітко виконувати, вимоги п.1.4.,п.2.2.1. посадової інструкції 232-04-323-2014, п.3.9.7 технологічної інструкції.
Судом встановлено, що подання позивачем шлакоутворючої суміші “навалом” в дальній кут кристалізатора унеможливило своєчасне виявлення грудок шлакоутворюючої суміші і є порушенням ТІ 232-151-2014 п.3.9.3., п.3.9.4. Не видалення позивачем шлакоутворюючої суміші з грудками призвело до місцевого накопичення шлаку у меніску, який потрапив в зазор між стінкою кристалізатора та скоринкою сляба, що призвело до прориву та є порушенням п 5.11.1 ТІ 232-151-2014. При цьому позивачем своєчасно не була припинена подача металу в кристалізатор, що збільшило негативні наслідки для обладнання (порушення п.5.11.2 ТІ 232-151-2014). При належному виконанні п. 3.9.3, 3.9.4, 3.9.7. ТІ 232-151-2014, п.1.4., п.2.2.1. посадової інструкції 232-04-323-2014, повністю виключаються умови створення аварійної ситуації, зокрема, прориву металу. При виконанні п.5.11.2 ТІ 232-151-2014 мінімізуються негативні наслідки від аварії.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що у зміні з 22:00 год. 11.02.2017г. до 07:00 год. 12.02.2017г. при розливанні другої в серії плавки №1701422, сталь марки В100, після виливки 21,7 метра сляба на струмку №10 машини безперервного лиття заготовок №5 на швидкості розливання 0,8 м/хв стався “прорив” металу під кристалізатором. Швидкість розливання знизили до 0,6 м/хв, струмок аварійно вивели на “кінц”.
Для визначення причин прориву по струмку № 10 машини безперервного лиття заготовок №5 розпорядженням Відповідача № 25 від 15.02.2017р. була створена комісія.
В результаті комісійного розслідування було встановлено наступне:
-технологічний процес розливання металу з проміжного ковша в кристалізатор струмка №10 МБЛЗ №5 вів розливальник сталі 6 розряду відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху ОСОБА_11 ;
-подання ОСОБА_1 шлакоутворюючої суміші " навалом" в далекий від розливальника торець кристалізатора, що є порушенням п.3.9.4. Інструкції ТІ 232-151-2014;
-не припинення ОСОБА_1 подачі металу в кристалізатор безпосередньо після виробничої неполадки - " прориву", що є порушенням п.5.11.2. Інструкції ТІ 232-151-2014.
При комісійному огляді поверхні сляба також було виявлено: грубий розрив кірочки сляба з боку далекої від розливальника вузької грані сляба і численні заплески, розташовані нижче цього розриву; слідів зависання кірочки сляба до стінок кристалізатора не виявлено. При огляді шлакоутворюючої суміші, що знаходилась в коробі та використовувалась в процесі розливання, було виявлено наявність грудок.
Актом розслідування причин виробничої неполадки на МБЛЗ №5, затвердженим директором по виробництву від 17.02.2017р., встановлені обставини, що стали причиною виробничої неполадки, а саме, розливник сталі 6 розряду відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху ОСОБА_11 , який в зміні з 22: 00 годин 11.02.2017 р. до 07: 00 годин 12.02.2017 р. при розливанні другої в серії плавки №1701422, сталь марки В100, робив подачу шлакоутворюючої суміші "навалом" в далекий від розливника торець кристалізатора, що не дозволило достовірно оцінити роботу шлакоутворюючої суміші на меніску кристалізатора (наявність грудкованної суміші), зробити повне видалення шлаку з кристалізатора і подати нову порцію шлакоутворюючої суміші, що призвело до попадання шлакоутворюючої суміші, що грудкувалася, в кірочку сляба, що формується, порушенню цілісності кірочки сляба, що формується, а також зменшенню товщини кірочки, внаслідок чого після виходу сляба з кристалізатора під впливом феростатичного тиску стався її розрив і витікання металу в роликову проводку струмка - “прорив”; при зниженні рівня металу в кристалізаторі і появі горіння своєчасно не припинив подачу метала в кристалізатор, що призвело до утворення браку у вигляді скрапу сталевого неошлакованого вагою 10,0 т, внаслідок чого комбінату спричинено прямий дійсний матеріальний збиток на суму 87 114.19 грн (невиконання вимог ДІ 232-04-323-2014 п.1.4. “Розливник сталі 6 розряду у своїй діяльності повинен керуватися, виконувати і знати: . технологічну інструкцію ТІ 232-151; . посадову інструкцію”, п.2.2.1 “Вести технологічний процес розливання металу з ковшів і регулювати швидкість розливання відповідно до технологічних інструкцій”, ТІ 232-151 п.3.9.4 “Забороняється подавати шлакоутворюючу суміш “навалом” в яку-небудь ділянку поверхні дзеркала металу в кристалізаторі "., п.3.9.7 “Повне видалення шлаку з кристалізатора і присадка нової порції шлакоутворюючої суміші робиться в наступних випадках: незадовільна робота суміші(грудкування суміші і ін.)”, п.5.11.1 “Ознаки прориву: різке зниження рівня металу в кристалізаторі”., п.5.11.2 “У разі прориву металу припинити подачу металу в кристалізатор”.).
Також вказаним актом розслідування встановлено, що майстер на гарячій ділянці робіт МБЛЗ відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху ОСОБА_7 не виконав приписів, зазначених у журналі майстрів, а саме, не брати у роботу суміш з грудками. Одночасно актом розслідування було виявлено, що майстер на ділянці робіт МБЛЗ відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху ОСОБА_8 , не здійснив контроль за своєчасним надходженням матеріалів (шлакоутворюючої суміші).
Аналіз наявних в матеріалах справи доказів дає підстави для висновку про те, що у прориві металу, який стався в зміні з 22: 00 годин 11.02.2017г. до 07: 00 годин 12.02.2017г. та заподіянні відповідачу матеріальній шкоди прямої ступені провини позивача по справі, як розливальника сталі 6 розряду.
Суд дійшов висновку, що актом розслідування причин виробничої неполадки на МНЛЗ №5, затвердженим директором по виробництву від 17.02.2017р. було встановлено наявність з боку позивача винних дій у завданні відповідачу прямої дійсної матеріальної шкоди на суму 87 114.19 грн.
Наказом №40 тд від 28.02.2017р. з Позивача була стягнута сума прямої дійсної матеріальної шкоди, но не більш середньомісячного заробітку, у встановленому законом порядку згідно вимог ст. ст. 127, 128, 130, 132, 136 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
З вказаним наказом Позивач був ознайомлений під особистий підпис 01.03.2017р.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми прямої дійсної матеріальної шкоди, але не більш середньомісячного заробітку, оскільки розливником сталі 6 розряду відділення безперервної розливки сталі конвертерного цеху ПрАТ “МК “Азовсталь” Палієм ОСОБА_14 було порушено вимоги пп. п.1.4.,п.2.2.1. посадової інструкції 232-04-323-2014, п.3.9.3., п.3.9.4., п. 3.9.7., п.5.11.1. та п.5.11.2. ТІ 232-151-2014.
Посилання позивача у позовній заяві про те, що у зміні з 22:00 год. 11.02.2017р. до 07:00 год 12.02.2017р. він виконував доручену роботу, але відбувся прорив металу з причин, від нього незалежних, жодних винних дій з його боку не відбувалося, він виконував роботу згідно технологічної інструкції, причиною прориву є низька якість шлакоутворююча суміш, винні дії, які призвели до прориву металу були спричинені майстром ОСОБА_7 та майстром ОСОБА_15 , не знайшли свого підтвердження, та не приймаються судом бо ґрунтуються виключно на власних припущеннях і посиланнях на обставини які потребуються іншого способу доказування ніж надання пояснень.
Доводи позивача, про те, що відповідачем порушені норми ст.136 КЗпП України, а саме щодо недодержання строків видання наказу - розпорядження про відрахування із заробітної плати, який сплив 25.02.2017р. суд не сприймає, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Так, судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, днем виявлення дисциплінарного проступку - є 17.02.2017р. - день складання Акту розслідування причин виробничої неполадки на МБЛЗ №5, затвердженого директором по виробництву. Наказ №40 тд про стягнення з позивача суми прямої дійсної матеріальної шкоди, але яка не перевищує середньомісячного заробітку був виданий Відповідачем 28.02.2017р., тобто з дотриманням двотижневих строків, передбачених ст.136 КЗпП України.
Відносно доводів ОСОБА_1 про те, що відповідач повинен був звернутися до суду за стягненням шкоди, заподіяної підприємству суд зазначає наступне.
Виходячи з аналізу положень ст.136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, тобто у несудовому порядку; звернення до суду за стягненням вказаної шкоди здійснюється роботодавцем в інших випадках, до якого не відноситься стягнення шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, що мало місце у даному випадку при виданні відповідачем наказу №40тд від 28.02.2017р. про стягнення з позивача заподіяної шкоди. Таким чином, доводи позивача про не додержання відповідачем терміну для видання наказу про відрахування із заробітної плати та звернення до суду за стягненням шкоди, заподіяної підприємству, суд відхиляє у зв'язку з необґрунтованістю.
Доводи ОСОБА_1 про порушення відповідачем вимог ст.ст.29,130,131,138 КЗпП України, ст. 32 Конституції України, 307 ЦК України не знайшли свого підтвердження при розгляді справи по суті у зв'язку з чим судом не приймаються.
Доводи позивача відносно того, що причиною прориву є неякісність обладнання, а саме, роликів МБЛЗ №5 спростовуються паспортом МБЛЗ № 5, в якому за результатами чергового експертного дослідження від 29.03.2016р. зазначене, що МБЛЗ № 5 знаходиться в справному стані; дата наступного експертного дослідження визначено - березень 2019р.
Доводи свідка ОСОБА_12 судом не сприймаються, через відсутність доказів того, що сляб відносно якого давалися показання ОСОБА_12 , є саме тим слябом, який є предметом розгляду даної справи, а не будь яким іншим слябом, який знаходиться на складі у відповідача з ознаками порушення.
Стосовно заяви представника позивача щодо обов'язку суду не сприймати додані з боку відповідача докази (документи) з підстав їх не відповідності ст.10 Конституції України, суд зазначає наступне.
Положеннями актів ст.9, ст.10 Конституції України, Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» № 802-IV від 15.02.2003 р. (далі - Закон України № 802-IV) гарантується вільне використання в Україні мов національних меншин України, в тому числі, російської мови та прямо забороняється застосування у внутрішніх правилах компаній будь-яких положень, що виключають або обмежують використання регіональних мов або мов меншин.
Таким чином, ведення ПрАТ “МК “Азовсталь” діловодства та складання організаційно-розпорядчої документації, службової, технічної та іншої документації російською мовою жодним чином не є порушенняям ст.10 Конституції України та повністю відповідає правовому порядку, що ґрунтується на законних засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, встановленому в Україні відповідно до ст. 19 Конституції України.
Відсутність встановлення законодавством про мови в Україні обмежень, щодо здійснення діловодства та складання організаційно-розпорядчої, службової, технічної документації приватними підприємствами, установами, організаціями російською мовою та при наявності прямої норми Конституції Україні, що гарантує вільне використання в Україні російської мови, діючих в Україні положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин повністю спростовують доводи представника позивача, щодо неналежності письмових доказів ПрАТ “МК “Азовсталь” внаслідок їх складання російською мовою.
Також, стосовно вимог представника позивача щодо не прийняття письмових доказів наданих ПрАТ “МК “Азовсталь” суд звертає увагу, що відповідно до ст.95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є письмови документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Частиною 2 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Надання Відповідачем письмових доказів російською мовою жодним чином не порушує вимог ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус судів» та ст. 9 Цивільного процесуального кодексу України, що встановлюють проведення судочинства державною мовою, оскільки стосуються саме порядку ведення судочинства та не містять вимог щодо обмежень мови письмових доказів які надаються сторонами у справі.
Письмові докази надані ПрАТ «МК «Азовсталь» повністю відповідають наведеним вимогам Цивільного процесуального кодексу України та жодним чином не суперечать іншим нормам Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно підлягають оцінці судом в порядку визначеному ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи відсутність порушень відповідачем законодавства про працю при стягненні з ОСОБА_1 суми прямої дійсної матеріальної шкоди, но не перевищує середньомісячного заробітку, при виданні наказу № 40тд від 28 лютого 2017 року, підстав для задоволення вимог позивача щодо скасування п.1 такого наказу немає, тому в задоволенні позову ОСОБА_1 суд відмовляє.
Керуючись ст.3, 5, 7, 8, 18, 229, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (ідентифікаційний код 00191158, юридична адреса: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, 1) про визнання наказу роботодавця про дисциплінарне стягнення незаконним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне текст судового рішення складено 02 липня 2020 року.
Суддя А.М. Вайновський