Справа № 265/4324/20
Провадження № 6/265/130/20
02 липня 2020 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Копилової Л.В.,
за участю секретаря Куксенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі подання головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Голояд О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,
Головний державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Голояд О.В. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, посилаючись на те, що на виконанні Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавче провадження ВП № 62005449 та ВП № 61986029 з примусового виконання виконавчих листів № 369/8400/17, виданих 01.04.2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору в розмірі 745,00 грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн., витрат на проведення експертизи в розмірі 2788,50 грн. та витребування у нього автомобіля марки SKODA, модель ОСТАVІА, кузов № НОМЕР_1 , 2012 року випуску і передачі ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), 06.05.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
06 травня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 62010252.
06 травня 2020 року державним виконавцем в порядку ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та внесено до відповідних реєстрів. Згідно реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, та державного реєстру іпотек та встановлено, що за боржником нерухоме майно зареєстровано, а саме: квартира АДРЕСА_1 , яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території.
З відповіді МВС встановлено, що за боржником зареєстровано транспортні засоби, а саме: 1) AUDI А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 ; 2) SKODA OCTAVIA A5 ELEGANCE, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 , 3) SKODA, модель: OCTAVIA A5, категорія: легковий, колір: чорний, рік виробництва: 2012, номер кузова: НОМЕР_5 , які було оголошено у розшук постановою державного виконавця від 08.05.2020 та 14.05.2020 року. Також за боржником зареєстровано автомобіль марки Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_6 та причіп СУЧ НОМЕР_7 , які перебувають під арештом, але оголосити у розшук не має можливості, оскільки МВС надає не повні дані про транспорті засоби, у разі надання повних даних транспортні засоби буде оголошено у розшук.
З відповідей з ДФС та ПФУ встановлено, що інформація щодо сум доходу, нарахованого податковим агентом на користь платників податку та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня, згідно відповіді з ПФУ боржник пенсію не отримує, інформація про номери рахунків відкриті у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями до ДФС не надходила.
14 травня 2020 року держаним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, в АТ «Приватбанк» згідно електронного документообігу, але коштів на рахунках недостатньо для задоволення вимог стягувача.
06 травня 2020 року державним виконавцем зроблено запит до Міністерства соціально політики з проханням надати інформацію, щодо взяття на облік, як внутрішньо переміщено особи боржника. Згідно отриманої відповіді встановлено, що згідно Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб боржник у базі не обліковується.
На запит виконавця Державною прикордонною службою України повідомлень про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинав державний кордон України даних не має.
Враховуючи, що рішення суду боржником тривалий час не виконується, будь - яких дій спрямованих на його виконання ним не вжито, тому просить суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
На розгляд подання головний державний виконавець Голояд О.В. не з» явилася.
Судом з матеріалів, доданих до подання встановлено наступне.
На виконанні в Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебуває виконавче провадження ВП № 62005449 та ВП № 61986029 з примусового виконання виконавчих листів № 369/8400/17 виданих 01.04.2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору в розмірі 745,00 грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн., витрат на проведення експертизи в розмірі 2788,50 грн. та витребувати у ОСОБА_1 автомобіль марки SKODA, модель ОСТАVІА, кузов № НОМЕР_1 , 2012 року випуску та передати його ОСОБА_2 .
06 травня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 62010252.
06 травня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та внесено до відповідних реєстрів.
Згідно бази даних НАІС ЄДР МВС за боржником зареєстровані транспортні засоби які перебувають під арештом.
Згідно відповіді з ПФУ про осіб-боржників, які отримують пенсії - інформацію не знайдено, про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформацію знайдено.
Згідно відповіді АТ «Приватбанк» вбачається, що у боржника є кошти на рахунку, аде їх недостатньо для задоволення вимог стягувача.
14 травня 2020 року держаним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з вимогами ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.
Стаття 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він, зокрема, ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань.
Для цього державні (приватні) виконавці мають право у передбачених законом випадках звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Дослідивши в сукупності надані на обґрунтування подання докази, суд приходить до висновку, що подання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, з встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичні особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконань зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями із стягненням періодичних платежів.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» - особи, які звертаються за отриманням паспорта, для виїзду за кордон сповіщають дані про себе, відомості про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон.
Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини 1статті 6 зазначеного Закону.
Згідно пункту 5 частини 1статті 6Закону України«Про порядоквиїзду зУкраїни тав'їзду вУкраїну громадянУкраїни» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
На підставі пункту 2 частини 1статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» передбачено як підставу тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором з Україною.
Крім того, слід зазначити, що тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон є превентивним заходом до боржника, який не виконує рішення суду, і у той же час менш обтяжливим заходом примусового виконання рішення суду, ніж примусове входження до житла боржника чи примусову реалізацію арештованого майна боржника на прилюдних торгах.
Суд приймає до уваги те, що за змістом частини 4 статті 441ЦПК України мова йде про вирішення питання, пов'язаного з обмеженням боржника конституційного права, передбаченого статтею 33 Конституції України, але виходить із того, що такий захід є тимчасовим і він пов'язаний із ухиленням ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, що набрало законної сили.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити подання та тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 без вилучення паспортного документа.
На підставі викладеного та керуючись статтею 33 Конституції України, статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», статтями 258-260, 441 ЦПК України, суд
Подання головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Голояд Ольги Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, задовольнити.
Обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання зобов'язання по виконавчому листу № 369/8400/17 виданому 01.04.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору в розмірі 745,00 грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн., витрат на проведення експертизи в розмірі 2788,50 грн. та витребування у нього автомобіля марки SKODA, модель ОСТАVІА, кузов № НОМЕР_1 , 2012 року випуску і передачу його ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Суддя ____________________ Копилова Л.В.