233 Справа № 233/8979/19
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
25 червня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Костянтинівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області про направлення засудженого до місця відбування покарання у виді обмеження волі в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі відносно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Костянтинівка Донецької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, працездатного, розлученого, який має малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз засудженого вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2020 року за ч.2 ст.190, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 1 року 3 місяців обмеження волі, -
Начальник Костянтинівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області ОСОБА_7 звернулася до суду з поданням про направлення засудженого до місця відбування покарання у виді обмеження волі в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі відносно ОСОБА_5 .
Обгрунтовуючи подання, уповноважений орган з питань пробації вказує на те, що ОСОБА_5 засуджений вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2020 року за ч.2 ст.190, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 1 року 3 місяців обмеження волі, який набрав законної сили 02 червня 2020 року. 11 червня 2020 року був особисто під підпис були роз'ясненні порядок та умови відбування покарання у виді обмеження волі та видано припис про виїзд до Державної установи «Ігренський виправний центр (№ 113)», відповідно до якого, останній повинен був прибути до виправного центру 15 червня 2020 року. 11 червня 2020 року засудженому ОСОБА_5 було видано припис для самостійного прибуття до місця відбування покарання Державної установи «Ігренський виправний центр (№ 113)». 15 червня 2020 року засуджений ОСОБА_5 самостійно звернувся Костянтинівського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області та пояснив, що його 30 квітня 2020 року було засуджено до покарання у виді обмеження волі. 11 червня 2020 року інспектором Костянтинівського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області ОСОБА_5 було видано припис про виїзд до Державної установи «Ігренський виправний центр (№ 113)», яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 5, однак, станом на 16 червня 2020 року останній до місця відбуття покарання не прибув.
Представник уповноваженого органу з питань пробації в судовому засіданні підтримала подання з підстав викладених в поданні та просила його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки він не зміг доїхати вчасно до виправного центр у зв'язку з відсутністю залізничного сполучення внаслідок встановлених карантинних обмежень та відсутністю грошових коштів на сплату проїзду в автобусі. Про це він 15 червня 2020 року повідомив інспектора органу пробації. Від органі пробації він не приховується, самостійно прийшов та повідомив орган пробації, що він не виїхав до виправного центру.
В судовому засіданні прокурор не підтримав подання та просив відмовити у його задоволенні, з огляду на його не обгрунтованність.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали додані до подання, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Костянтинівським міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2020 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.190, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 1 року 3 місяців обмеження волі. Вирок суду набрав законної сили 02 червня 2020 року.
11 червня 2020 року засуджений ОСОБА_5 під підпис ознайомлений з порядком та умовами виконання покарання у виді обмеження волі, попереджений, що у разі ухилення від одержання припису про виїзд до місця відбування покарання або невиїзд в установлений строк чи неприбуття до виправного центру, на підставі ст.57 КВК України, він буде затриманий для вирішення питання про направлення його до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Того ж дня ОСОБА_5 отримав припис для самостійного прибуття до місця відбування покарання Державної установи «Ігренський виправний центр (№113)», відповідно до якого, останній повинен був прибути до виправного центру 15 червня 2020 року.
15 червня 2020 року ОСОБА_5 самостійно звернувся Костянтинівського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області та пояснив, що його 30 квітня 2020 року було засуджено до покарання у виді обмеження волі. 11 червня 2020 року інспектором Костянтинівського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області йому було видано припис про виїзд до Державної установи «Ігренський виправний центр (№ 113)», яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 5. Однак, станом на 15 червня 2020 року він до місця відбуття покарання не виїхав через незалежні від нього обставини, а саме, у зв'язку з карантином відсутнє залізничне сполучення між м.Костянтинівка та м. Дніпро. Доїхати автобусом до виправного центру він не має фінансової можливості.
Відповідно до довідки з Державної установи «Ігренський виправний центр (№ 113)» № 133/5-1002 від 16 червня 2020 року ОСОБА_5 станом на 16 червня 2020 року до виправного центру не прибув.
Згідно ч.1 ст.57 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку. Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов'язаний з'явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.
Відповідно до вимог ст.57 ч.4 КВК України у разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені. Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису. Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.
Аналогічна норма міститься і у п.8 підрозділу 2 розділу ІХ Порядку
здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі (далі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №272/5 від 29 січня 2019 року, відповідно до якої поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом (документально підтверджені).
Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання учасниками кримінального провадження їхніх правовому позицій…
Аналізуючи вищенаведене, уповноважений орган з питань пробації, відповідно до ст.22 КПК України, зобов'язаний довести перед судом умисел засудженого ОСОБА_5 на ухилення покладеного на нього обов'язку щодо самостійного прибуття до місця відбування покарання.
В той же час, в судовому засіданні судом не встановлено будь -якої обставини, яка б свідчила про ухилення ОСОБА_5 від відбування покарання. Навпаки, судом встановлена поважна причина, яка унеможливила його своєчасне прибуття до місця відбування покарання, пов'язана із спалахом у світі та Україні коронавірусної хвороби COVID-19 та запровадження постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями) на території України карантину до 31 липня 2020 року, який передбачає, між іншим, заборону залізничного сполучення та обмеження транспортного сполучення по всій території України.
Наведені обставини свідчать про відсутність умислу засудженого на ухилення покладеного на нього обов'язку щодо самостійного прибуття до місця відбування покарання та наявність поважної причини його невиїзду до місця відбування покарання.
Більш того, засуджений ОСОБА_5 15 червня 2020 року самостійно звернувся до Костянтинівського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області з повідомленням про неможливість своєчасного прибуття до виправного центру, у зв'язку з відсутністю залізничного сполучення з м. Дніпром, а також повідомив про відсутність фінансової можливості сплатити свій переїзд до місця відбування покарання автобусним маршрутом.
В такому випадку, відповідно до вимог п.4 Порядку у разі відсутності у засудженого до обмеження волі коштів на проїзд до виправного центру він звертається із заявою до Державної установи «Центр пробації» про сплату його проїзду до виправного центру, яка розглядається в одноденний строк. До заяви засудженого додається рапорт (заява) працівника уповноваженого органу з питань пробації. Бухгалтерія Державної установи «Центр пробації» сплачує проїзд до виправного центру засудженого, про що в приписі робиться запис про забезпечення проїзним квитком. Про використані кошти на проїзд засудженого складається звіт, до якого додається копія проїзного квитка. В той же час, виходячи з доданих до подання матеріалів, засудженому ОСОБА_5 уповноважений орган з питань пробації не роз'яснив право на звернення з відповідною заявою про сплату проїзду, та не розглянув питання про сплату його проїзду.
Враховуючи викладене та проаналізувавши всі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт умисного ухилення засудженим ОСОБА_5 покладеного на нього обов'язку щодо самостійного прибуття до місця відбування покарання, у зв'язку чим у задоволенні подання необхідно відмовити.
При цьому, суд не може не звернути увагу на формальне відношення Костянтинівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області до виконання покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.57 КВК України, ст.ст.376, 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання Костянтинівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області про направлення засудженого до місця відбування покарання у виді обмеження волі в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена учасниками судового провадження до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Суддя: ОСОБА_1