Справа № 428/11052/19
Провадження №2/428/631/2020
30 червня 2020р. Сєвєродонецький міський суд
Луганської області у складі:
головуючого судді Юзефовича І.О.
при секретарі Продченко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Мозолєва Лариса Олександрівка,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Мозолєва Лариса Олександрівка, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті матері залишилось спадкове майно у вигляді недоотриманої пенсії у розмірі 45200грн. 03.04.2019р. державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Мозолєвою Л.О. була відкрита спадкова справа, однак 04.09.2019р. позивачу було відмовлено у вчинені нотаріальних дій, оскільки з наданих спадкоємцем документів відсутні відомості, які дають можливість визначити коло спадкоємців за законом, щодо майна померлої відповідно до ч. 3,4 ст. 1268, які вважаються такими, що прийняли спадщину. Згідно довідки Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання» №337 від 22.01.2019р. померла матір позивача була зареєстрована та проживала у будинку сама. Таким чином, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, через що змушена звернутись до суду. У зв'язку з цим просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії в сумі 45200 грн. в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача Сєвєродонецької міської ради Луганської області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Третя особа - державний нотаріус Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Мозолєва Лариса Олександрівка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила.
У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 09.12.1997р. Алчевським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 19.02.2019р. Алчевським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Луганській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №41. ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 13.03.1956 року Ворошиловградським міськ. РАЦС та копією свідоцтва про укладення шлюбу від 23.06.1979р.. Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 10.10.2000р. Алчевським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис №1570. Відповідно до довідки Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання» №337 від 22.01.2019р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає одна за адресою: АДРЕСА_1 . З копії довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб від 22.09.2009р. вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає одна за адресою: АДРЕСА_1 . 03.04.2019 ІНФОРМАЦІЯ_3 . за заявою ОСОБА_2 . Першою Сєвєродонецькою державною нотаріальною конторою була зареєстрована спадкова справа №64001571, номер у нотаріуса: 139/2019, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №55718547 від 03.04.2019р. Тобто, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті її матері. Постановою державного нотаріуса Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області Мозолєвої Л.О. від 04.09.2019 року №1141/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , в зв'язку з тим, що відсутні відомості, які дають можливість визначити коло спадкоємців за законом щодо майна померлої відповідно до ч.3,4 ст.1268 ЦК України, які вважаються такими, що прийняли спадщину. 31.07.2019р. державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області Мозолєвою Л.О. на адресу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області було направлено лист щодо надання інформації №976/02-19, а саме: про розмір пенсії, яка належала ОСОБА_2 , але не була отримана нею за життя.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступне.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Згідно із ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Порядок спадкування за законом та здійснення права на спадкування встановлений главами 86, 87 Цивільного кодексу України, та передбачає звернення спадкоємців до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього ж Кодексу. Перелік документів, які спадкоємець зобов'язаний надати нотаріусу для отримання свідоцтва про право на спадщину деталізований в Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року.
Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину, а також спори щодо спадкового майна не підлягають судовому розгляду. Виключно у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З наведених матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_2 . При цьому, пенсія, яка залишилася недоотриманою після смерті матері позивача, за правилами ст. 1227 ЦК України, ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» увійшла до складу спадщини.
Отже, позивач набув право власності на вказану пенсію в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є виключним способом захисту прав спадкоємця. В даному випадку, лише такий спосіб захисту прав може забезпечити дотримання прав позивача на спадкове майно, адже оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку є неможливим у зв'язку із відсутністю у спадкоємця можливості зібрати на непідконтрольній українській владі території України належно оформлені документи щодо кола осіб, які проживали із спадкодавцем станом на час його смерті.
Однак з наданої позивачем позовної заяви та матеріалів до неї вбачається, що позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії в розмірі 45200грн. в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 . Предметом позовних вимог є визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на конкретну суму пенсії. У позовній заяві позивач зазначила, що довідка із розміром недоотриманої пенсії, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області знаходиться у матеріалах спадкової справи Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Отже суд звертає увагу, що в матеріалах цієї судової справи відсутня довідка із розміром недоотриманої пенсії, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та будь-яка інша інформація щодо періоду нарахування та розміру пенсії, яка належала ОСОБА_2 , але не була отримана нею за життя. Крім того позивач не була позбавлена права зробити копію з вказаного документа. До закінчення підготовчого засідання або до початку судового засідання позивачем не було заявлено клопотань про витребування доказів (в разі необхідності), хоча позивач мав можливість для подання доказів та заявлення клопотань.
За таких обставин виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст.13 ЦПК України, яким встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу в межах заявлених нею вимог, вимога позивача щодо визнання права власності на спадкове майно в вигляді недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 в розмірі 45200грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що у задоволенні позову було відмовлено, в той час як відповідачем не було повідомлено про наявність у нього будь-яких судових витрат. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 43-44, 47-49, 76, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , ід.н. НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Сєвєродонецької міської ради Луганської області (місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, буд. 32) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Мозолєва Лариса Олександрівка (місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, буд. 10).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя