Справа №428/2632/20
Провадження №2/428/1555/2020
25 червня 2020 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Шолкової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьк Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ "Приватбанк") звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору про надання банківських послуг №б/н від 25.06.2009 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, який згодом збільшився до 3000 грн. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та банком договір надання банківських послуг. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями. Таким чином, станом на 29.02.2020 року за відповідачем утворилась заборгованість в загальній сумі 72010,06 грн., яка складається з наступного: 2465,79 грн. - заборгованість кредитом, 63739,03 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 1900 грн. - нарахована пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3405,24 грн. - штраф (процентна складова).
Позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість у загальній сумі 72010,06 грн. та судові витрати в сумі 2102 грн.
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» Гребенюк О.С. в судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити. Не заперечував проти винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Надала заяву про розгляд у її відсутність, в якій зазначила, що заперечує проти позовних вимог, оскільки ніяких договорів не підписувала, з умовами та правилами надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк» не знайомилась.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Згідно з копією заяви №б/н від 25.06.2009 року ОСОБА_1 виявила бажання отримати на своє ім'я платіжну картку «Кредитка універсальна 55 днів пільгового періоду» із бажаним кредитним лімітом по платіжній картці 0 грн.
Зазначена заява була підписана ОСОБА_2 та представниками банку.
Також у заяві №б/н від 25.06.2009 року зазначено, що базова відсоткова ставка по кредитному ліміту становить 2,5 % на місяць на залишок заборгованості.
При цьому заява з цими умовами була підписана лише представниками банку.
Згідно з розрахунком заборгованості, зробленим позивачем, станом на 29.02.2020 року за період з 25.06.2009 року по 29.02.2020 року за відповідачем ОСОБА_1 утворилась заборгованість в загальній сумі 72010,06 грн., яка складається з наступного: 2465,79 грн. - заборгованість кредитом, 63739,03 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 1900 грн. - нарахована пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3405,24 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання були розроблені АТ КБ «Приватбанк», то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В заяві ОСОБА_1 №б/н від 25.06.2009 року встановлено, що кредитний ліміт по платіжній картці «Кредитка універсальна 55 днів пільгового періоду» становить 0 грн.
Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 уклала кредитний договір, за яким отримала кредитні картки № НОМЕР_1 з терміном дії 11/12, № НОМЕР_2 з терміном дії 04/15 та № 5168 7553 4466 5050 терміном дії 08/17.
При цьому суд відзначає, що позивач у довідці також зазначає, що між ним та відповідачем був укладений саме кредитний договір.
Суд не бере до уваги довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Кредитка універсальна 55 днів пільгового періоду», яка встановлює відсоткову ставку, строк погашення щомісячних платежів, розмір нарахування комісії, пені та штрафів, оскільки ця довідка не була підписана обома сторонами.
Також суд не буре до уваги відомості про розмір базової відсоткової ставки по кредитному ліміту, яка визначена у розмірі 2,5 % на місяць на залишок заборгованості, оскільки заява №б/н від 25.06.2009 року з цими умовами була підписана лише представниками банку. Своїм підписом відповідач ці умови заяви №б/н від 25.06.2009 року не погоджувала.
Позивач, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №б/н від 25.06.2009 року, просив стягнути тіло кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), та відсотки за користування кредитом в розмірах 30%, 34,8%, 43,2%.
При цьому судом не було встановлено, що саме з доданими до позовної заяви Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Кредитка універсальна 55 днів пільгового періоду», Умовами та правилами надання банківських послуг ознайомилась відповідач ОСОБА_1 і погодилась з ними, підписуючи заяву №б/н від 25.06.2009 року.
Відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти того, що вона знайомилась з Умовами та правила надання банківських послуг, оскільки вони не були нею підписані.
Доказів на підтвердження протилежного позивачем та його представником надано не було.
Не було встановлено і того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме такі умови щодо порядку нарахування, сплати і розміру процентів за користування кредитними коштами.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що надані позивачем і Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Кредитка універсальна 55 днів пільгового періоду», Умови та правила надання банківських послуг, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору.
Суд вважає, що АТ КБ «Приватбанк» в порушення приписів ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» не повідомив ОСОБА_1 про умови кредитування і не узгодив їх з нею.
Таким чином, між сторонами був безпосередньо укладений кредитний договір від №б/н від 25.06.2009 року у вигляді заяви, підписаної сторонами, якою встановлено, що кредитний ліміт по платіжній картці становить 0 грн. і яка не містить строку повернення кредиту (користування ним), не встановлює розміру відсотків за користування кредитом та розміру штрафних санкцій.
Доводи, викладені представником позивача у позовній заяві разом з доданими документами, не спростовують зазначених висновків суду, які в свою чергу, відповідають висновкам, зробленим Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17 за аналогічними правовідношеннями.
Аналізуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, пені та комісії є безпідставним, оскільки такі умови не були визначені договором, укладеним між сторонами.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 25.06.2009 року по 29.02.2020 року ОСОБА_1 не має заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2465,79 грн. (стовпчик №5 «Залишок простроченої заборгованості за кредитом») як зазначено позивачем в розрахунку, оскільки за цей період відповідач сплатила на користь банку грошові кошти на погашення за наданим кредитом в загальній сумі 14274,24 грн. (стовпчик №17 «Сума погашення за наданим кредитом»).
Таким чином, оскільки відповідач кредитні грошові кошти повернула банку в обсязі, що на 11808,45 грн. перевищує розмір кредитних коштів, які банк має право вимагати у відповідача, то це дає підстави зробити висновок про відсутність порушень прав позивача з боку відповідача ОСОБА_1 та, як наслідок, відсутність у останньої будь-яких зобов'язань перед позивачем за договором №б/н від 25.06.2009 року.
Відомості з виписки по картковому рахунку відповідача зазначених розрахунків та висновків суду не спростовують.
Аналізуючи обставини, встановлені в судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України відповідачу судові витрати за рахунок позивача не відшкодовуються, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 284, 287 - 289, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -
Відмовити Акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року №211 на строк дії карантину продовжується строк для подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, б. 1-д; код ЄДРПОУ 14360570.
Представник позивача: Гребенюк Олександр Сергійович, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 50 , паспорт НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Ж.І. Кордюкова