Ухвала від 24.12.2019 по справі 398/2581/17

24.12.2019

Провадження №1-кп/389/166/19

ЄУН 398/2581/17

УХВАЛА

24 грудня 2019 року Колегія суддів Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2

- ОСОБА_3

при секретарі - ОСОБА_4

за участю:

прокурора - ОСОБА_5

представника потерпілої - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_7

захисника - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12017120070001202 стосовно

ОСОБА_7 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, які існували на час обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу під час досудового розслідування не зникли, обвинувачений має зв'язки за кордоном, був затриманий під час спроби покинути територію материкової частини України, в зв'язку з чим існує ризик переховування його від суду.

Захисник та обвинувачений в свою чергу просять про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки судовий розгляд триває значний час, дії обвинуваченого кваліфіковані не правильно, умови тримання в слідчому ізоляторі несприятливі.

За положенням ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , або зміни запобіжного заходу відносно нього, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, що вчинене з особливою жорстокістю, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки за вчинення інкримінованого злочину йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі. Це дає достатні підстави вважати про реальність такого ризику з боку обвинуваченого, який знаючи про тяжкість покарання за вчинене діяння зможе переховуватись від суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 утриманців не має, офіційного місця роботи не має, намагався знищити сліди злочину та покинути територію материкової України. Все перелічене є ризиком його зникнення у разі перебування на волі.

Сам ОСОБА_7 вважає себе громадяднином Росії, зареєстрований на тимчасово окупованій території України, що свідчить про можливість покинути територію материкової частини України.

Питання правильності кваліфікації дій обвинуваченого, на що посилається обвинувачений в своєму клопотанні, може бути вирішено судом лише після дослідження доказів при винесенні вироку.

Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали.

При цьому, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України не визначати обвинуваченому ОСОБА_7 розмір застави.

Керуючись ст.ст.177, 331, 395 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити, в клопотанні захисника - відмовити.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Олександрія Кіровоградської області, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 12 год. 00 хв. 24 грудня 2019 року по 12 год. 00 хв. 21 лютого 2020 року.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор», для відому.

Ухвалу може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3