Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/447/20
Провадження 2-а/382/30/20
Іменем України
02 липня 2020 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Литвин Л.І.
при секретарі Чемерис С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області, м. Бориспіль, вул. Кошового, 4, лейтенанта поліції інспектора батальйону № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Мінько Дмитра Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Встановив:
Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом до батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області, м. Бориспіль, вул. Кошового, 4, лейтенанта поліції інспектора батальйону № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Мінько Дмитра Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в котрому зазначено, що 4 квітня 2020 р. відповідачем була складена постанова серії ЕАК № 2339545 згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Вважає, що постанова є необгрунтованою та підлягає до скасування з таких підстав. Перед початком руху він пересвідчився у справності габаритних вогнів, вони працювали, у зв"язку з чим розпочав рух. Можливо під час руху вони перестали працювати у певний момент, однак, він цього не міг побачити. Після зупинки він пропонував виправити вказані недоліки, адже не міг бачити під час руху дані несправності, однак, відповідач не врахував усі обставини справи та склав постанову. Сам факт вчинення правопорушення не доведений, як і не доведена його вина. Відповідачем не було роз"яснено його прав та обов"язків. Ним було заявлено клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, про необхідність залучення захисника, але відповідач залишив це без розгляду, відповідач також порушив процесуальний порядок розгляду справи, адже жодного розгляду справи взагалі не було, відповідач обмежився лише формальним складанням постанови без дотримання встановленої законом процедури, чим порушив ст.ст. 276,277,277-2,278, 279,280 і 281 КУпАП. Просив скасувати постанову.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити. У відповіді на відзив посилався на те, що встановлене інспектором порушення не відповідає жодному із п.п. 31.4.3 ПДР, а п. 31.6 "б" ПДР України забороняє подальший рух транспортного засобу та не передбачає застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП. Однак, приймаючи постанову, відповідач не вказував на порушення ним приписів п. 31.6 "б" ПДР України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду відзив, в котрому зазначено, що при винесенні постанови відносно позивача, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. У запереченні та відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Як передбачено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити:найменування органу (прізвище, імя та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, імя та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В судовому засіданні установлено, що 4 квітня 2020 р. інспектором 1 батальйону 1 роти патрульної поліції у м. Бориспіль УПП Київської області Мінько Д.Ю. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2339545 якою на позивача накладено штраф у розмірі 340 грн. та притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 4 квітня 2020 р. о 05.36 год. у м. Бориспіль по вул. Київський Шлях, 1В ОСОБА_1 керував транспортним засобом у темну пору доби із непрацюючими габаритними ліхтарями на причіпі днз НОМЕР_1 , чим порушив п. 31.4.3 ПДР - керування водієм транспортних засобів, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими, відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.121 КУпАП.
Згідно із ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» та п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 31.6 «б» Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі.
Відповідно до п. 2.3 а) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу. Особливу увагу слід приділити перевірці систем транспортного засобу, від яких залежить безпека руху, - гальмової системи, рульового керування, приладів зовнішнього освітлення і сигналізації тощо.
Пунктом п. 31.1 ПДР передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п. 31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Пунктом п. 31.4 Правил забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності п. 31.4.3 зовнішніх світлових приладів: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б)порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;г)на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справи слід зазначити наступне.
У Рішенні Конституційним судом України 26.05.2015р. по справі №5-рп/2015 (п.2.3) зазначено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу (у редакції Закону №767-VII від 23.02.2014 року) визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення… Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, КСУ зазначив, що перелік адміністративних правопорушень, які підлягають розгляду у скороченому провадженні (тобто фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення) є вичерпним і може бути змінений лише законом, зокрема, такий перелік порушень передбачений ч. 1 та ч. 2 ст. 258 Кодексу (у редакції Закону № 767-VII від 23.02.2014 року).
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП (в редакції Закону від 14.07.2015 року № 596-VIII), протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, навіть якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа не складає протокол про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський на місці вчинення адміністративного правопорушення, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
В силу ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Таким чином, згідно із положеннями ч.ч. 2,3,4,5 вказаної статті Законом встановлені випадки здійснення скороченого провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення, в тому числі, справи відносно позивача.
Отже, відповідач мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу.
Разом з тим, відповідач під час складання постанови зазначив, що позивачем порушено п. 31.4.3 ПДР України, не пославшись на будь-які з підпунктів передабчені цією статтею. В своєму відзиві відповідач зазначає, що ОСОБА_1 порушив п.п. "а" п. 31.4.3 ПДР України - кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Під час ухвалення постанови поліцейським було встановлено несправність габаритних ліхтарів на причепі, що слід було б кваліфікувати як порушення п. 31.6 "б" ПДР України. Крім цього, зазначаючи, що транспортний засіб переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, відповідач не навів, які саме правила, норми і стандарти порушені та не надав в підтвердження такого порушення будь-яких доказів.
Таким чином, в судовому засіданні не доведено порушення водієм п. 31.4.3 ПДР України, в зв"язку з чим провадження у справі підлягає до закриття.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову.
Керуючись ч.1 ст.121, т.ст.280, 283,284, 293 КУпАП, ст.ст. 2,6,19,77,78,159,242-246,250,286, 293,295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області, м. Бориспіль, вул. Кошового, 4, лейтенанта поліції інспектора батальйону № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Мінько Дмитра Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову складену лейтенантом поліції інспектором батальйону № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Мінько Дмитром Юрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зазначений в цьому рішенні продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя Литвин Л.І.