Справа № 369/13900/19
Провадження № 2/369/1609/20
Іменем України
22.06.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Одинцов О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У жовтні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В позовній заяві позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_4 . Факт родинних відносин підтверджується: свідоцтвом про народження ОСОБА_1 . Батько мешкав на день смерті в с.Бузова, Києво-Святошинського району Київської області. Позивач зареєстрований в місті Києві, але фактично проживав разом з батьком в с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області. На час смерті ОСОБА_4 в шлюбі не перебував, крім позивача є ще двоє спадкоємців брат та сестра, які спадщину не прийняли. Він не звернувся у встановлений законом 6-місячний термін до нотаріуса у зав'язку із тим, що вважав що фактично вступив в спадщину після смерті батька так як проживав з ним разом. Однак після того як звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, нотаріус йому відмовив у прийняті заяви у зв'язку з пропуском 6 місячного терміну для прийняття спадщини. Таким чином, у зв'язку з тим, що він з поважних причин пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , тому звернувся до суду з даним позовом.
Оригінали документів, копії яких додаються до позовної заяви, наявні у позивача.
Позивач підтверджує той факт, що ним не подано іншої позовної заяви до цих же відповідачів та з тих самих підстав.
Просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та визнати за позивачем право власності на житловий будинок, земельну ділянку та автомобіль які належали померлому на праві приватної власності.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, подав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача Пертропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, відзив до суду не надходив.
Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлені, відзив до суду не надходив.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №59 від 19грудня 2018 року свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 видане Виконавчим комітетом Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району, Київської області.
Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Ільницьким районним РАКС Вінницької області від 02 серпня 1960 року, ОСОБА_4 , є батьком ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки від 19 грудня 2018 року № 02-28/1246 виданої Бузівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 проживав разом з батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
09 вересня 2019 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Дудкіної Н.В. з метою прийняття спадщини, однак з'ясувалося, що пропущений строк для прийняття спадщини. Рекомендовано звернутися до суду.
Згідно ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її і протягом шести місяців з часу відкриття спадщини спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснено Верховним Судом України у п.26 постанови Пленуму від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Статтею 1 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, за можливим встановити факт постійного проживання позивача з батьком на момент його смерті. Щодо позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, суд приходить до висновку у відмові їх задоволення, як таких що заявлені передчасно. Оскільки, позивачу визнано факт постійного проживання зі спадкодавцем та за умови наявності оригіналів усіх правоустановчих документів на спадкове майно, суд не вбачає перешкод в нотаріальному оформленню спадкового майна.
У зв'язку із вищевикладеним, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково.
На підставі ст.1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 229, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 354, ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволити частково.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (інд. код. НОМЕР_3 ) разом з батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 22 червня 2020 року.
Суддя