Справа № 369/12256/19
Провадження № 2/369/1238/20
Іменем України
19.02.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Одинцов О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції в Київській області, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, садівницьке товариство "Грушевий" про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У вересні 2019 року позивач звернулася до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку: площею 0,0298 га, що знаходяться за адресою:садівницьке товариство «Грушевий»,с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області, які належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельні ділянки та договору дарування. З питання оформлення спадщини, вона звернулася з заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алейнік Л.О., але постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з тієї підстави, що відсутній оригінал правоустановчого документа. Вважає своє право порушеним та таким, що підлягає захисту в судовому порядку.
Просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку з кадастровим номером - 3222486600:05:003:0002, площею 0,0597 га, яка розташована за адресою: садівницьке товариство «Грушевий»,с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської областіУ судове засідання позивач не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала. Просила суд задоволити позов.
У судове засідання представник Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області не з'явивсь. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду клопотань чи заяв не надходило .
У судове засідання представник Головного територіального управління юстиції у Київській області не з'явивсь. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду клопотань чи заяв не надходило.
У судове засідання представник Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області не з'явивсь. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду клопотань чи заяв не надходило.
У судове засідання представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області не з'явивсь. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду направили пояснення та заяву з проханням розглядати справу за їх відсутності.
У судове засідання приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алейнік Любов Олексіївна не з'явилась. Про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, на адресу суду клопотань чи заяв не надходило.
У судове засідання представник садівницького товариство «Грушевий» не з'явивсь. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду клопотань чи заяв не надходило.
Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити рішення.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ,що підтверджено Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київській області, актовий запис № 598.
ОСОБА_2 був батьком ОСОБА_1 , що підтверджено Свідоцтвом про народження та Свідоцтвом про одруження.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 ,позивач у встановлений законом строк звернулася з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алейнік Любов Олексіївни, де була заведена спадкова справа №63/2017 після смерті ОСОБА_2 .
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1220, ч. 3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянки:3222486600:05:003:0002, площею 0,0597 га, яка розташована за адресою: садівницьке товариство «Грушевий»,с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області, яка належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку зареєстровану за № 2154 виданому 22грудня 2003 року та договору дарування від 18 грудня 2004 року зареєстрованого в реєстрі за №7504 посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В.
Заповіту спадкодавець не складала, інших спадкоємців за законом першої черги немає.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.02.2020 року , земельна ділянка кадастровий номер 3222486600:05:003:0002, площею 0,0597 га, яка розташована за адресою: садівницьке товариство «Грушевий»,с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області, зареєстрована за ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості).
У відповідності до вимог ч.ч.1, 3, 4, 9, 10 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно частини 1 статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
За ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За ст. 125 ЗК України, в редакції чинної на час відкриття спадщини, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям в процедурі приватизації, то спадкоємці мають право звертатись до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ч. 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга отримує право спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
У першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Ст. 1268 ЦК України надано право спадкоємцю за заповітом чи за законом прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р., відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
У п. 21 вказаної постанови вказано, що справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК. Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно п. 23 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно п. «а» ч. 1 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання прав.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алейнік Л.О, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з тієї підстави, що відсутні оригінали правоустановчого документу на право власності на земельну ділянку.
Не встановлена наявність оригіналу правовстановлюючого документу - договору дарування та державного акту на право власності на земельну ділянку і при розгляді даної справи. На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання у власність земельної ділянки є порушеним та підлягає захисту в судовому порядку.
Керуючисьст.ст.79,79-1, 125, 152 Земельного Кодексу, ст. ст. 373, 1218, 1220, 1225 ч 1, 1268, 1269 ч. ч. 1, 2, ст. 1270 ч. 1, 1297 ЦК України, ст. ст. 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» ст. ст. 2, 12, 81, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції в Київській області, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, садівницьке товариство "Грушевий" про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486600:05:003:0002, площею 0,0597 га, яка розташована за адресою: садівницьке товариство «Грушевий», с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області,
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 19 лютого 2020 року.
Суддя