Справа № 368/579/20
2/368/367/20
Рішення
Іменем України
"02" липня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ліщинської сільської ради (Кагарлицького району, с.Ліщинка, вул. Миру,9, код ЄДРПОУ 04358898) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив :
Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 за життя якому належала земельна частка (пай) за № 249 площею 2,79 га, що розташована на території Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області. Заповіт на своє майно ОСОБА_2 не складав.
Спадкоємцем першої черги залишилася його дочка, позивачка по справі.
Проте оформити спадщину вона не може, оскільки пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а тому просить продовжити їй строк на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .
Представник позивачки в підготовчому засіданні позов підтримав.
Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився. Надіслав клопотання в якому просить слухати справу у їхню відсутність, проти позову не заперечує.
Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Відповідно до ч.4 ст.200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України визнання позову відповідачем у підготовчому судовому засіданні є підставою для ухвалення судового рішення у справі.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
За життя ОСОБА_2 належала земельна частка (пай) за № 249 площею 2,79 га, що розташована на території Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області.
ОСОБА_2 заповіт на все своє майно, в тому числі і на земельну частку (пай), не складав.
Після смерті ОСОБА_2 із спадкоємців першої черги залишилася його дочка ОСОБА_1 . Інших спадкоємців першої черги не залишилося.
ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори для заведення спадкової справи, однак нотаріус пояснив, що нею було пропущено строк на прийняття спадщини ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Причиною пропуску ОСОБА_1 шестимісячного строку для прийняття спадщини є те, що позивачка спільно з батьком не проживала та не знала про його смерть. А коли дізналася про смерть батька, то шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини вже закінчився. В травні 2020 року позивачка отримала свідоцтво про смерть та звернулася до нотаріальної контори. Тому строк на прийняття спадщини після ОСОБА_2 було пропущено з поважних причин та без його поновлення позивачка не зможе оформити спадщину.
Дане стверджується копіями свідоцтва про смерть, про народження, про одруження, довідки сільської ради, викопіювання, листа нотаріуса.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику в справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.
Пропуск позивачкою строку на прийняття спадщини, суд вважає поважним, а тому можливим продовжити строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. ст. ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику в справах про спадкування", суд, -
Позов задоволити.
Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , поважними та встановити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення набуває законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів..
Повний текст рішення виготовлено 02.07.2020 року.
Суддя : Т.Є. Іванюта.