Справа № 152/542/20
2/152/229/20
іменем України
02 липня 2020 року м. Шаргород
Справа №152/542/20
Провадження №2/152/229/20
Шаргородський районний суд
Вінницької області
в складі:
головуючого судді - Славінської Н.Л.,
з участю:
секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача
1. Виклад позиції позивача.
ОСОБА_2 звернулася до Шаргородського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного між нею та відповідачем 02.11.2016 року, який зареєстрований Шаргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис за №91.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 02.11.2016 року.
Від спільного проживання до шлюбу вона та відповідач мають неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 просить шлюб розірвати, зсилаючись на те, що спільне життя в шлюбі з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя, утримання сім'ї, ведення господарства, виховання дитини, у зв'язку з чим шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені.
Спільного господарства вона та відповідач не ведуть.
Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження сім'ї неможливе, суперечить її інтересам, оскільки шлюб існує формально.
На примирення з відповідачем не згодна.
Крім того, просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, в п.3 прохальної частини позовної заяви заявила клопотання про розгляд справи у її відсутності (а.с.2).
2. Виклад позиції відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, призначені на 17.06.2020 року та 02.07.2020 року не прибув, а також не скористався своїм правом подати відзив на позов та не подав до суду відзиву із викладенням своїх заперечень щодо позовних вимог ОСОБА_2 , не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 22.05.2020 року.
ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача
1. Позивач ОСОБА_2 , згідно з п.3 прохальної частини позовної заяви, просить розгляд справи проводити у її відсутності (а.с.2).
2. Відповідач ОСОБА_2 заяв та клопотань, пов'язаних із розглядом справи, до суду не подавав.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
1. Відповідно до ухвали судді від 22.05.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відкрито провадження та призначено перше судове засідання на 17.06.2020 року, визначено дату другого судового засідання - 02.07.2020 року (а.с.11-12).
2. 17.06.2020 року відкладено судове засідання на 02.07.2020 року через неприбуття відповідача ОСОБА_2 (а.с.18).
3. 02.07.2020 року судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.19).
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.
4. Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу.
Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 02.11.2016 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Позивач та відповідач мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Позивач не бажає миритися, має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, що вбачається із позовної заяви (а.с.2).
Також, судом встановлено, що причиною розладу в сім'ї стали різні характери та різні погляди сторін на сімейне життя, внаслідок чого виникали конфлікти, які призвели до фактичного припинення шлюбних відносин.
Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе, так як однією сім'єю сторони не проживають, позивач не бажає миритися з відповідачем.
Судом встановлено, що перебування в шлюбі суперечить інтересам позивача, порушує її особисті немайнові права, оскільки сімейні особисті немайнові відносини між подружжям не складаються через конфлікти, які призвели до фактичного припинення шлюбних відносин.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Встановлені судом сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 2, 3, 4 ст.56 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно зі ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
VІ. Висновки суду
Згідно з нормами наведеного законодавства позивач має право на звернення до суду з означеним позовом і, оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
VІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача (ч.2 ст.141 ЦПК України).
При зверненні в суд з позовом ОСОБА_2 сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. (а.с.1).
Так як позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, то понесені нею судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264, 265, ч.4 ст.268, ст.273, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 56, 105, 110, 112 СК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 02 листопада 2016 року Шаргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області за актовим записом №91 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шаргородський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Відповідачу, який не з'явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому ст.272 ЦПК України (ст.283 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ст.284 ЦПК України).
Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі (ч.1 ст.285 ЦПК України).
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину (п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України), тобто, якщо процесуальний строк почав перебіг під час дії карантину, то його тривалість буде складати: кількість днів до закінчення карантину + визначений законом процесуальний строк, а якщо право на вчинення процесуальної дії в учасника справи виникло під час дії карантину, перебіг процесуального строку починається у день, наступний після закінчення дії карантину, і в повному обсязі, встановленому законом (або судом).
Повне ім'я сторін:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , дані паспорта громадянина України - не відомі, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Повне заочне рішення складено 02.07.2020 року.
Суддя: