Справа № 128/1513/20
Іменем України
30 червня 2020 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника установи виконання покарань ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в режимі відеоконференції заяву засудженого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителяАДРЕСА_1 , раніше судимого:
1)17.02.2006 Хмільницьким міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі. Звільнився 30.11.2007 згідно постанови Літинського районного суду Вінницької області від 23.11.2007;
2)25.10.2013 Хмільницьким міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком на 4 місяці. Звільнився 02.04.2014 по закінченню строку відбування покарання;
3)21.04.2015 Хмільницьким міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
4)22.02.2018 Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, згідно положень ст. 82 КК України,
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла заява засудженого ОСОБА_6 , про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким згідно ст. 82 КК України, в якій він просить замінити йому невідбуту частину покарання більш м'яким, оскільки він відбув частину строку покарання, яка дозволяє застосувати до нього ст. 82 КК України.
На виконання вимоги суду, зазначеної в ухвалі суду про призначення судового розгляду заяви, установою відбування покарання ДУ «Стрижавська ВК (№81)» було надано особову справу засудженого ОСОБА_6 , довідку - характеристику на засудженого та довідку щодо стягнень та заохочень.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_6 підтримав свою заяву та просив її задовольнити. Суду пояснив, що має на утриманні неповнолітню дитину, яка потребує його допомоги, на даний час він став на шлях виправлення, протягом півтора року працював в установі, однак працював не постійно, а саме не працював, коли проходив лікування, оскільки він хворіє на важке захворювання. Про те, що в установі є виконавчий лист щодо стягнення з нього коштів, він не знав, дізнався лише 5 місяців тому. Вини у скоєному, за що відбуває покарання, він не визнає, вважає, що доказів вчинення ним злочину не було. Вважає себе незаконно засудженим. Спілкується з матір'ю, братами, дружиною.
Представник установи виконання покарань в судовому засіданні при розгляді даного клопотання поклався на розсуд суду, підтримав надану установою характеристику на засудженого.
Захисник в судовому засіданні заяву підтримала, просила задовольнити, оскільки ОСОБА_6 за час відбування покарання дисциплінарних стягнень не має, а не визнання вини за злочинами, за вчинення яких відбуває покарання, не свідчить про те, що засуджений не став на шлях виправлення.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволені заяви засудженого, враховуючи надану установою відбування покарання характеристику, оскільки засуджений вини у скоєному не визнав, до робіт з благоустрою в установі байдужий, працює періодично.
Вивчивши заяву засудженого, вислухавши його пояснення, з'ясувавши позицію захисника, прокурора та представника установи відбування покарань, дослідивши матеріали даної справи та особової справи ОСОБА_6 , суд приходить до наступного висновку.
На даний час ОСОБА_6 є засудженим вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22.02.2018 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку засудженому ОСОБА_6 рахується з 29.03.2018, кінець строку 29.09.2022.
З характеристики засудженого ОСОБА_6 , наданої установою виконання покарань, вбачається, що ОСОБА_6 в ДУ «Стрижавська ВК (№ 81)» прибув 23.04.2018 з ДУ«УВП №1» м. Вінниця, де за час утримання характеризувався посередньо, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувались.
В ДУ «Стрижавська ВК (№81)» за час відбування покарання ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності не притягувався та 2 рази заохочувався у встановленому законом порядку, та згідно позиції установи покарань, це не свідчить про сталість його виправлення. На виробництві установи працевлаштований в майстерні установи в якості підсобного працівника, проте корисної ініціативи в роботі не проявляє. За час відбування покарання стабільності в роботі засудженого не було, у зв'язку з тим, що він протягом двох років працював лише 8 місяців. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, намагається дотримуватися правомірних та ввічливих відносин з персоналом установи, з метою поблажливого ставлення до себе. Намагається утримувати в чистоті і порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд, дбайливо ставиться до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, проте якісно їх виконує лише під контролем. До виконання робіт з благоустрою установи ставиться байдуже, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні. Залучений до участі в програмі диференційованого виховного впливу на засуджених за напрямком «Підготовка до звільнення» та «Фізкультура і спорт», проте ініціативи в їх реалізації не проявляє. Соціально-корисні зв'язки підтримує з співмешканкою шляхом телефонних розмов, надано 6 короткострокових побачень, 4 з них з адвокатом, отримано 26 посилок, 3 передачі. Вину в скоєному злочині згідно вироку суду не визнав. В установі наявний виконавчий лист на суму 684, 22 грн, та за час відбування покарання погашення боргу за виконавчим листом не здійснювалося.
02.10.2019 комісією установи було відмовлено у переведенні до дільниці соціальної реабілітації, на підставі особистої заяви засудженого.
Застосуванню ст. 82 КК України за формальними ознаками підлягає по відбуттю 1/2 частини строку покарання - 29.06.2020.
На профілактичному обліку не перебуває.
Згідно довідки про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень, за час відбування покарання до ОСОБА_6 дисциплінарні стягнення не застосовувалися, має два заохочення, застосовані 10.10.2018 та 10.04.2020 у вигляді подяки.
Згідно з положеннями, викладеними в ч.ч. 1, 3 ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки та ресоціалізація засудженого - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 раніше неодноразово був засуджений за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, та належних висновків не зробив та знову вчинив умисний тяжкий злочин, при цьому вини у скоєному не визнає. Протягом часу відбування покарання, а саме з 29.03.2018, ОСОБА_6 отримав лише 2 заохочення.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не лише виправлення засуджених, але також запобігання вчиненню ними та іншими особами нових злочинів та безпосередньо кару засудженого. При цьому, відбування покарання у виді обмеження волі, передбачає можливість короткочасного виїзду за межі виправного центру, або ж проживання за межами гуртожитків після відбуття шести місяців строку покарання, що може сприяти вчиненню засудженим нових злочинів.
Враховуючи неодноразові судимості ОСОБА_6 , тяжкість вчиненого ним злочину, його поведінку під час відбування покарання, наявність лише двох заохочень протягом всього строку відбування покарання,ставлення до праці, а саме те, що він корисної ініціативи в роботі не проявляє та працює не стабільно, зокрема за два роки відбування покарання працював лише 8 місяців, байдуже ставлення до робіт з благоустрою установи, не проявляє ініціативи в реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених, а також те, що він вину у скоєному не визнав, наполягає на тому, що засуджений незаконно, а отже в нього відсутнє критичне ставлення до вчиненого, судом не встановлено таких ґрунтовних даних про поведінку засудженого ОСОБА_6 та його особу, які свідчать, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах обмеження волі. Таким чином, суд вважає передчасним вирішення питання про заміну невідбутої засудженим частини покарання більш м'яким покаранням.
Виходячи з вищевикладеного, у задоволені заяви засудженого слід відмовити.
Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
В задоволені заяви засудженого ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: