01 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/6916/15
адміністративне провадження № К/9901/8506/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., проводячи підготовчі дії до касаційного розгляду касаційної скарги Прокуратури міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 826/6916/15 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва, Генеральної прокуратури України, третя особа Прокуратура Подільського району міста Києва про скасування рішення та поновлення на посаді,
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року в частині зобов'язання Прокуратури міста Києва проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» скасувати та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 30 березня 2020 року Прокуратура міста Києва звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання заперечення на касаційну скаргу. Підставою для відкриття касаційного провадження стало оскарження судових рішень перелік яких визначений у ч. 1 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
15 квітня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору за подачу касаційної скарги у справі № 826/6916/15.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2020 року клопотання Прокуратури міста Києва про повернення судового збору задоволено, внаслідок чого зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва повернути Прокуратурі міста Києва (код ЄДРПОУ 02910019) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 292 (двісті дев'яносто дві) гривні 32 копійки, що був сплачений згідно з платіжним дорученням від 23 березня 2020 року № 323 за подання касаційної скарги, які перераховано до УК у Печерському районі м. Києва 22030102, код отримувача 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - 31219207026007, код банку отримувача 899998, призначення платежу - судовий збір.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що скаржник у касаційній скарзі просить розглядати вказану справу за участю прокурора Офісу Генерального прокурора.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Ekbatani проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги ст. 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наявність клопотання скаржника про розгляд вказаної справи за участю прокурора Офісу Генерального прокурора, відсутність клопотань від інших учасників справи про розгляд справи за їх участю та враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 345 КАС України, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
В порядку, встановленому ст. 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд вважає за необхідне призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Прокуратури міста Києва про участь у судовому засіданні.
Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.
Вказану справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 07 липня 2020 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Яковенко