30 червня 2020 року
Київ
справа №200/9591/19-а
адміністративне провадження №К/9901/14271/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Желтобрюх І. Л., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (правонаступника Офісу великих платників податків ДФС) на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №200/9591/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,
5 червня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №200/9591/19-а.
Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За правилами частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
За змістом частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Офіс великих платників податків ДПС пропустивши строк на касаційне оскарження не клопоче про його поновлення.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
- правовідносини є подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України указана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №200/9591/19-а залишити без руху.
2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписІ. Л. Желтобрюх
підписЄ. А. Усенко