01 липня 2020 року
м. Київ
справа № 805/3967/16-а
адміністративне провадження № К/9901/14965/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування рішень,
В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 жовтня 2016 року №40724-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 58128,67 грн за 2015 рік та №40725-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 240192,06 грн за 2016 рік, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального провадження у справі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року позов задоволено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі №805/3967/16-а - скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №40724-13 від 11.10.2016 про сплату суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 58128,67 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №40725-13 від 11.10.2016 про сплату суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в частині визначення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 206138,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 12 червня 2020 року позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Аналіз доводів касаційної скарги не дає підстав суду касаційної інстанції для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не встановлено, а тому рішення суду апеляційної інстанції у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування рішень.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх