25 червня 2020 р.Справа № 480/107/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Сіренко О.І. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника відповідача Кошеленко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 17.03.20 року по справі № 480/107/20
за позовом Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг"
до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжинірінг" звернулось з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 08.05.2018 №0001901402 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 227 600,00 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року позовну заяву Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжинірінг" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не вірно застосував вимоги ч. 2 ст. 122 КАС України , а саме не врахував, що зазначена норма передбачає можливість встановлення інших строків для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень іншим законам
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Представник позивача, не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, позов подано з порушенням встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 08.05.2018 №0001901402 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 227 600,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 08.05.2018 №0001901402 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (а.с.155-158). Рішенням ДФС від 10.07.2018 №23021/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення, в тому числі і від 08.05.2018 №0001901402 залишені без змін, а скарга ПАТ "Укрхімпроект" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжинірінг") від 17.05.2018 №11-313 без задоволення (а.с.159-162), однак до суду звернувся лише 03.01.2020.
Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням викладеного нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень є приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, - з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено строк давності - 1095 днів для нарахування грошових зобов'язань платнику податків.
За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
У той же час, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Тобто, вказаний пункт регулює ті самі правовідносини, що й пункт 56.18 цієї ж статті. Таким чином, два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному.
Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку слід керуватися пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, яким встановлено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до наведеного при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).
Строк звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, як це передбачено пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в ухвалі від 11.03.2019 року по справі № 1240/2739/18.
На підставі викладеного, колегія суддів вказує, що судом першої інстанції зазначені обставини враховані не були, що призвело до невірного вирішення справи, а тому ухвала про залишення без розгляду позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" задовольнити.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року по справі № 480/107/20 скасувати.
Адміністративну справу № 480/107/20 за позовом Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення напрвити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 02.07.2020 року