02 липня 2020 року справа №200/2906/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Сіваченка І.В.
за участю секретаря судового засідання Кобець О.А.
за участю сторін по справі:
позивач: ОСОБА_1
відповідач1: Масалаб А.І.
відповідач2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Маріупольської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя І інстанції Тарасенко І.М.) від 04 травня 2020 року у справі № 200/2906/20-а, повний текст виготовлено 04 травня 2020 року, за позовом Маріупольської міської ради до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) про скасування постанов, зобов'язання вчинити дії щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) про скасування постанови від 20.02.2020 року ВП №61330844 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.; скасування постанови від 20.02.2020 року ВП №61330788 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 169,00 грн.; зобов'язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження 20.02.2020 року ВП «61330844 та від 20.02.2020 року ВП №61330788.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що ним приймалися заходи щодо добровільного виконання судового рішення. Позивач зазначив, що у даному випадку істотнім є те, що винесення питання на розгляд сесії міської ради здійснюється виключно у разі надходження відповідної заяви або клопотання про вчинення певних дій, що прямо передбачено ст.126 ЗК України. Позивач також зазначив, що ним двічі включено проект рішення до порядку денного сесії міської ради для подальшого розгляду, не за власною ініціативою не виносила питання про затвердження проекту землеустрою на розгляд сесії міської ради, а виключно за заявою від 26.07.2019 року та 16.08.2019 року ОСОБА_2 знімала його, з метою дотримання інтересів якої стосувалось рішення. Суттєвою обставиною, яка підлягає дослідженню є те, що позивачем після отримання 02.09.2019 року постанов про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2019 року ВП №59836586 на адресу державного виконавця було направлено відповідачу пояснення. Вимогою від 20.12.2019 року №23356/021/40 зобов”язано позивача надати відомості про фактичне виконання рішення суду. Листом від 27.12.2019 року №39658/2019 на адресу державного виконавця направлено витребувані відомості. Жодних дій по закриттю безпідставно відкритого провадження не вчинено.
Відповідач1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Відповідач2, у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача1, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходилось виконавче провадження № 59836586 з примусового виконання виконавчого листа №805/2928/18-а від 09.04.2019 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом, про зобов'язання Маріупольської міської ради повторно розглянути на сесії звернення ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання із земель запасу житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років земельної ділянки (кадастровий номер 1412336300:01:004:0718) площею 0,0865 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду.
20 серпня 2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Масалаб Альоною Ігорівною винесено постанову в рамках вищевказаного виконавчого провадження про стягнення з Маріупольської міської ради Донецької області витрати на проведення виконавчих дій у сумі 169,00 грн..
20 серпня 2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Масалаб Альоною Ігорівною винесено постанову в рамках виконавчого провадження № 59836586 про стягнення з Маріупольської міської ради Донецької області виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн..
05 вересня 2019 року до відповідача надійшло пояснення Маріупольської міської ради №6288/2019 від 05.09.2019 року, яким було повідомлено, що питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання із земель запасу житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років земельної ділянки (кадастровий номер 1412336300:01:004:0718) площею 0,0865 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 в АДРЕСА_1 міста з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду винесено на черговій сесії. Також у вищевказаному поясненні позивач зазначив, що 16 серпня 2019 року стягувач звернувся з особистою заявою про тимчасове відкладення на розгляді сесії міської ради її питання, щодо затвердження проекту землеустрою до отримання нею роз'яснення від Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/2928/18-а.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року ОСОБА_2 було відмовлено в роз'яснення судового рішення.
Позивачем 26.12.2019р. отримана вимога державного виконавця від 20 грудня 2019 року за вх. №23356/02.1-40/ про надання документальних підтверджень виконання вимог виконавчого листа.
На виконання наведеної вимоги позивач листом від 27.12.2019 року № 9658/2019 року надав копію рішення Маріупольської міської ради від 05.09.2019 року № 7/44-4401 «Про повторний розгляд заяви громадянки ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 », з матеріалів якого вбачається фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим листом № 805/2928/18-а від 09.04.2019 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом.
19 лютого 2020 року державним виконавцем відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
20 лютого 2020 року державним виконавцем винесена постанова № ВП 61330788 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 59836586 від 20 серпня 2019 року про стягнення з боржника Маріупольської міської ради Донецької області витрати на проведення виконавчих дій у сумі 169,00 грн..
20 лютого 2020 року державним виконавцем винесена постанова № ВП 61330844 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 59836586 від 20 серпня 2019 року про стягнення з боржника Маріупольської міської ради Донецької області виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн..
Наведені обставини сторонами не оспорюються. Спірним у цій справі є правомірність прийняття відповідачем постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 61330844 від 20.02.2020 року та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61330788 від 20.02.2020 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент винесення спірної постанови (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону № 1404-VІІІ визначено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню, за приписами пункту 5 частини 1 якої примусовому виконанню підлягають, зокрема, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
Частиною першою статті 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3цього Закону.
Суд апеляційної інстанції вважає, що аналіз положень Закону №1404-VIII дозволяє дійти висновку про те, що постанова про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження є різновидом виконавчого документу, примусове виконання якого здійснюється у відповідності до положень цього Закону. Порядок відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих документів щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій окремо Законом № 1404-VІІІ не врегульований, проте виходячи з аналізу норм цього Закону, такий порядок регулюється загальними нормами Закону № 1404-VІІІ щодо порядку примусового виконання рішення на підставі виконавчих документів наведених, зокрема, вище.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач у межах цієї справи просить суд скасувати постанови від 20.02.2020 року ВП №61330844 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн., від 20.02.2020 року ВП №61330788 про відкриття виконавчого провадження про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 169,00 грн., обґрунтовуючи протиправність таких рішень тим, що стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій є неправомірним, оскільки заходи примусового виконання рішень та виконавчі дії фактично не проводилися.
В той же час, постанови державного виконавця від 20 серпня 2019 року про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій позивач не оскаржував.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження є самостійним рішенням суб'єкта владних повноважень, підстави і порядок прийняття якого врегульовано Законом 1404-VІІІ. Однак, позивач оскаржуючи постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих документів щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій жодним чином не обґрунтовує їх протиправність.
Апеляційний суд наголошує на тому, що підставою для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження є виконавчі документи, якими у цій справі є постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. Ці постанови є чинними та ніким не скасовані, а тому є законними підставами для прийняття на їх основі постанов про відкриття виконавчого провадження з їх виконання від 20.02.2020 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування постанов про відкриття виконавчого провадження.
В той же час, суд першої інстанції вдався до оцінки правомірності стягнення виконавчого збору з боржника, проте предметом спору у цій справі є оцінка постанов про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих документів про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі № 0340/1792/18.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги стосуються протиправності рішень державного виконавця щодо стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, а не постанов про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2020р., а тому колегією суддів не прийняті до уваги.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі № 200/2906/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі №200/2906/20-а - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена та підписана у нарадчій кімнаті 02 липня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 02 липня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко