ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 червня 2020 року м. Київ № 640/25614/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., за участю секретаря судового засідання Кузьмич М.Б.,
представника позивача: Федоша Т.М.,
представника відповідача: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства «Укргазвидобування»
доДержавної податкової служби України
провизнання протиправною та скасування податкової консультації,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач або АТ «Укргазвидобування») з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач або ДПС України), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Державної податкової служби України «Про рентну плату за користування надрами» від 13.09.2019 № 178/6/99-00-04-04-03-15/ІПК.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що фактична відсутність відповіді по суті звернення позивача у спірній податковій консультації нівелює правове значення індивідуальної податкової консультації, грубо порушуючи гарантоване статтею 52 Податкового кодексу України право позивача на отримання роз'яснень з практичного застосування окремих положень податкового законодавства, що вказує на протиправність податкової консультації та є підставою для її скасування.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначає, що при наданні податкової консультації позивачеві, ДПС України діяла у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а висновки, викладені в оскаржуваній податковій консультації, є обґрунтованими, не суперечать нормам Податкового кодексу України, правам та інтересам платника податків, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 10.06.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код: 30019775, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28) з 28.08.1998 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.93-106).
12.08.2003 Міністерством екології та природних ресурсів України видано АТ «Укргазвидобування» спеціальний дозвіл (реєстраційний номер 2386) на користування надрами, а саме геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислову розробку Комишнянського родовища (а.с.18).
31.10.2011 Державною службою геології та надр України видано АТ «Укргазвидобування» спеціальний дозвіл (реєстраційний номер 5411) на користування надрами, а саме видобування вуглеводнів на Комишнянському родовищі (а.с.17).
Як убачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулося до Державної фіскальної служби із зверненням від 07.08.2019 № 41.1.2-019-5498 щодо отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі з наступного питання: «Чи може АТ «Укргазвидобування» застосувати до ставок рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та конденсату, видобування яких здійснюється на Комишнянському газоконденсатному родовищі коригуючі коефіцієнти - 0,88 та 0,96 ?» (а.с.12-16).
За результатом розгляду звернення позивача, Державною податковою службою України надано індивідуальну податкову консультацію від 13.09.2019 № 178/6/99-00-04-04-03-15/ІПК, в якій з посиланням на норми Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів корисних копалин у надрах, затвердженого наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.12.2005 № 300, зазначено, що оскільки процедура ціноутворення для постачання природного газу, у тому числі для населення, а також розмір рентної плати з 2011 року суттєво змінилися, то техніко-технологічні та фінансово-економічні кондиції на мінеральну сировину (параметри, що визначають сукупність вимог до якості та кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища), надані у користування товариству ділянки надр, затверджені експертизою у 2011 році, які впливають на кондиції, що використовуються для обчислення розрахункових показників геологічно-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, і таким чином в інших умовах господарювання, не відповідає поточним реаліям, у зв'язку з чим право на застосування Товариством коригуючих коефіцієнтів не може бути обґрунтоване.
З огляду на викладене, відповідачем зазначено, що Товариству з метою коректного визначення фінансово-економічних кондицій, які застосовуються для обчислення податкових зобов'язань з рентної плати необхідно уточнити та затвердити всі параметри кондицій, у тому числі за процедурою повторної експертизи запасів корисних копалин ділянки надр (а.с.10-11).
Позивач, вважаючи, що надана податкова консультація не надає відповіді на поставлені запитання, звернувся до суду за захистом свого права.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Відповідно до п.п.14.1.172 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п.п.14.1.172-1 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Відповідно до п.52.3 ст. 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Відповідно до п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Згідно з п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Отже податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов'язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо):
1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;
2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;
3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування;
4) має мету - викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
При цьому платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Виходячи із змісту положень наведених вище норм Податкового кодексу України, обов'язковими складовими письмової податкової консультації є:
- опис питань, що порушуються платником податків;
- обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків;
- висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №826/2032/16 та від 22.10.2019 у справі №520/10111/18.
Суд зазначає, що звернення позивача про надання податкової консультації стосувалось можливості застосування позивачем до ставок рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та конденсату на Комишнянському газоконденсатному родовищі коригуючих коефіцієнтів 0,88 та 0,96.
Водночас з аналізу наданої відповідачем індивідуальної податкової консультації вбачається, що Державною податковою службою України не надано відповіді на поставлене позивачем запитання по суті.
Відповідач покликаючись на Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах, затверджений наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 07.12.2005 № 300 (далі - Положення), вказав на необхідність уточнення та затвердження позивачем параметрів кондицій, у тому числі за процедурою повторної експертизи запасів корисних копалин ділянки надр.
Між тим, суд критично оцінює зазначені покликання відповідача, оскільки Положення стосується розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів виключно твердих корисних копалин, у той час як у зверненні позивача має місце питання щодо видобування запасів природнього газу і конденсату.
Відтак фактично платник податків не отримав допомоги контролюючого органу стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган, що з урахуванням пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України, є підставою для скасування спірних податкових консультацій.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №826/14131/16.
Відповідно до положень частини 1 статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
В силу вимог частин 1 - 2 статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з грав людини.
Згідно з висновками Конституційного суду України, викладених в рішенні № 17- рп/2010 від 29.06.2010, одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності.
В Рішеннях Європейського Суду з прав людини у справі «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року та у справі «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, визначено, що ведучи мову про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, перш за все, щоб такі заходи (забезпечення сплати податків) мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні. Відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з приводу фіскальних питань, яка призводить до його суперечливого тлумачення, порушує вимоги Конвенції щодо «якості закону» та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права платників податків.
Відповідно до вимог п. 4.1.4 ПК України, податкове законодавство України серед іншого ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Положення п. 4.1.4 ПК України, у системному зв'язку з положеннями п. 7.3, п. 5.2 ПК України функціонально покликані забезпечувати правову визначеність у сфері оподаткування, яка є умовою дотримання принципу верховенства права у податкових правовідносинах та є гарантією здійснення особою конституційного права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що податкова консультація ДПС України «Про рентну плату за користування надрами» від 13.09.2019 № 178/6/99-00-04-04-03-15/ІПК не відповідає вимогам чинного законодавства, а відповідно підлягає скасуванню.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь у повному обсязі.
Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Державної податкової служби України «Про рентну плату за користування надрами» від 13.09.2019 № 178/6/99-00-04-04-13-15/ІПК.
3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 30019775, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Державною податкової служби України (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Повний текст рішення складено та підписано - 02.07.2020.
Суддя Т.П. Балась