ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 липня 2020 року м. Київ № 640/16817/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ЛЕГБАНК" Коваленка Олександра Володимировича
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ЛЕГБАНК» Коваленка Олександра Володимировича (далі - Уповноважена особа Коваленко О.В. , відповідач) про:
зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ЛЕГБАНК» Коваленка Олександра Володимировича, подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо Позивача, ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.04.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «ЛЕГБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 199990,00 грн.
Позов обґрунтовано порушенням прав позивача, як вкладника банку, який відповідно до договору відкриття та обслуговування карткового рахунку від 29.03.2013 року № 6397СМ має рахунок на якому на момент початку ліквідаційної процедури містились кошти у сумі 199990,00 грн., які не було відшкодовано за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Так, позивач зазначає, що у відповідь на його звернення щодо встановлення факту включення його до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів, відповідач вказав про відсутність підстав для цього, з огляду на відсутність в банку інформації відносно вкладу позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Одночасно, зазначеною ухвалою до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, третя особа).
27 вересня 2019 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі ФГВФО подано письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких третя особа просить у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі, з підстав відсутності порушень прав позивача.
При цьому третя особа зазначає, що у неї не виникло обов'язку перед позивачем щодо виплати гарантованої суми по вкладу, з огляду на те, що позивача не внесено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування, крім того, повноваження щодо внесення осіб до зазначеного переліку віднесені до повноважень уповноваженої особи.
Водночас, станом на дату винесення рішення від відповідача відзиву на адміністративний позов до суду подано не було.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
29 березня 2013 року між ПАТ «ЛЕГБАНК» та позивачем укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачею банківської платіжної картки № НОМЕР_3 , яка обслуговувалась по загальнобанківському рахунку № 262572.
На підставі постанови Національного банку України від № 27.11.2014 року № 744 «Про віднесення ПАТ «ЛЕГБАНК» до категорії неплатоспроможних» та рішення ФГВФО від 27.11.2014 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ЛЕГБАНК» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ФГВФО на тимчасову адміністрацію ПАТ «ЛЕГБАНК» - Коваленка Олександра Володимировича.
Відповідно до постанови Національного банку України від 26.02.2015 року № 135 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ЛЕГБАНК» та рішення ФГФВО від 27.02.2015 року № 41 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ЛЕГБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» було розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «ЛЕГБАНК» Коваленка Олександра Володимировича.
10 квітня 2019 року позивач звернувся до уповноваженої особи з заявою про надання інформації щодо включення позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, або інформації про підстави не включення до зазначеного реєстру.
19 квітня 2019 року відповідачем листом № 06/1-110/1було надано відповідь, якою повідомлено позивачу, що стосовно неї не подавались відомості для включення до загального реєстру вкладників, що мають право на відшкодування, у зв'язку з відсутністю у ПАТ «ЛЕГБАНК» інформації щодо такого вкладника станом на день початку процедури ФГВФО по виведенню банку з ринку.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452).
Статтею 1 Закону № 4452 встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Згідно з положеннями пункту 3 частини 1 статті 2 Закону № 4452, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.
Пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону № 4452 передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно пункту 16 частини 1 статті 2 Закону № 4452 тимчасовою адміністрацією називається Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 4452 фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Положеннями пункту 6 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за № 1548/21860 ) встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків. Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Відповідно до частини 2 статті 34 Закону № 4452 не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Частинами 3 та 5 зазначеної вище статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону № 4452 з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
У той же час, вирішуючи дану адміністративну справу суд враховує наступне.
Згідно положень частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на доведення обставин наявності в нього права на включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок ФГВФО, надав до суду копію банківської виписки від 02.09.2014 року, на підтвердження того, що на його картковому рахунку № НОМЕР_3 станом на 02.09.2014 року обліковувались грошові кошти у сумі 199 930,00 грн.
У той же час, суд звертає увагу, що зазначена вище банківська виписка не може вважатись належним доказом існування такої суми грошових коштів на картковому рахунку позивача станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ЛЕГБАНК», а саме на 27.02.2015 року.
Також, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач заперечував факт існування на картковому рахунку коштів, як станом на дату введення тимчасової адміністрації ПАТ «ЛЕГБАНК» 28.11.2014 року, так і станом на вище зазначену дату прийняття рішення про ліквідацію, що підтверджується листами Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ЛЕГБАНК» від 05.06.2019 року № 06/1- 150 та від 19.04.2019 року № 06/1-110/1.
При цьому, інших належних та допустимих доказів на доведення факту існування у позивача станом на 27.02.2015 року на рахунку грошових коштів у сумі 199 930,00 грн. останнім суду надано не було, у зв'язку із чим, суд приходить до переконання про відсутність у відповідача обов'язку включати позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок ФГВФО, на час виникнення спірних правовідносин, так і обов'язку вчиняти дії у вигляді подання додаткової інформації на час вирішення справи.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя І.М. Погрібніченко